Справа №1519/23819/2012
№ провадження2/521/2665/13
« 26» квітня 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Целуха А.П.,
при секретарі судового засідання - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
28.12.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2, Малиновського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що, відповідно до договору дарування від 05 червня 2008 року , зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстр. №1446, йому на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір був зареєстрований в КП «ОМБТІ» 29.07.2008 року, реєстраційний номер 23521614, номер запису:417 в книзі:35 доп.к.-194. В зазначеній квартирі мешкає син позивача - ОСОБА_2, його дружина - ОСОБА_4 та онучка позивача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до довідки про реєстрацію (виписки з домової книги про склад сімї та прописку) від 06.12.2012 року, у квартирі АДРЕСА_2: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 За період з червня 2008 року та по теперішній час ОСОБА_7 жодного разу не з'являвся у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, особисті речі відповідача у квартирі відсутні, комунальні послуги відповідач не сплачує, реєстрація відповідача по вказаній адресі порушує права позивача, як власника квартири. Відповідно позивач, просив суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_8 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою 47 в будинку 30 по вул. Академіка Філатова в місті Одесі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлялися належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили, клопотань щодо розгляду справи у їх відсутності або про відкладення судового засідання не подавали. Заперечень на позов не надходило.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомлення про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення по справі, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05 червня 2008 року , зареєстрованого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстр. №1446, належить квартира за адресою: АДРЕСА_1. Даний договір був зареєстрований в КП «ОМБТІ» 29.07.2008 року, реєстраційний номер 23521614, номер запису:417 в книзі:35 доп.к.-194.
Згідно довідки про реєстрацію (виписки з домової книги про склад сімї та прописку) від 06.12.2012 року, у квартирі АДРЕСА_2: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, За період з червня 2008 року та по теперішній час ОСОБА_7 жодного разу не з'являвся у квартиру за адресою: АДРЕСА_1,особисті речі відповідача у квартирі відсутні, комунальні послуги відповідач не сплачує, з того часу він не проживає в зазначеній квартирі, місце його проживання позивачу невідомо, що підтверджується актом про не проживання та відсутність особистих речей від 09.12.2012 року, підписаним сусідами.
Згідно зі ст.ст.317, 319 ЦК України власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Відповідач не проживала в спірному приміщенні з 2008 року, тобто втратила право на користування житлом, що належить позивачці.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”, реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права. Таким чином, визнання відповідача таким, що втратив право користування зазначеною квартирою є наслідком задоволення вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні його власністю.
Таким чином суд задовольняє позовні вимоги позивача, визнає відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, так як в судовому засіданні встановлено, що він понад шести місяців не проживає на спірної жилої площі.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після набрання ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідачів за вищевказаною адресою.
Керуючись ст.ст. 10,11, 209, 212, 214-215, 224-229 ЦПК України, ст.ст. 71,72 ЖК УРСР, ст.ст. 6-7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Малиновського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_8 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою 47 в будинку 30 по вул. Академіка Філатова в місті Одесі.
Встановити порядок виконання рішення суду, за яким це рішення, після набрання ним законної сили є підставою для Малиновського районного відділу Головного Управління Державної міграційної служби в Одеській області для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ