07 грудня 2006 р.
№ 14/156(5/340)-8/126-19/231
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Дерепи В.І.
суддів :
Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
за участю повноважних представників :
позивача
Шаповалова С.В.,
відповідача
Вісича В.І., Ворошило С.В., Трохименко Л.В.,
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу
Приватного підприємства "Шапік"
на п о с т а н о в у
від 21 червня 2006 року Київського міжобласного апеляційного господарського суду
у справі за позовом
Приватного підприємства "Шапік"
до
Спільного підприємства "Об'єднання підприємств громадського харчування"
про
стягнення збитків в сумі 411393,50 грн.,
Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09- 22.09.2003 року стягнуто з об'єднання громадського харчування Новосан-жарського РСС на користь приватного підприємства "Шапік" 411393 грн. 50 коп. збитків.
В іншій частині позову відмовлено.
17 серпня 2004 року СП "Об'єднання підприємств громадського харчування" звернулося до господарського суду Полтавської області з заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що рішенням господарського суду Полтавської області від 26.02.2004 року у справі №7/19 встановлені обставини, що мають істотне значення для даної справи і не могли бути відомі заявникові.
Вказана заява розглядалася судами неодноразово.
Останньою ухвалою від 26 квітня 2006 року господарського суду Полтавської області заявнику відмовлено у відновленні строку на подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Рішення господарського суду Полтавської області від 09.09-22.09.2003 року залишено без змін.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року зазначену ухвалу місцевого господарського суду скасовано та матеріали справи направлено на розгляд до господарського суду Полтавської області.
У касаційній скарзі ПП "Шапік" просить постанову апеляційної інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст. 11110 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час та місце засідання суду.
Пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002 року, передбачено, що ухвала про призначення справи до розгляду в день її прийняття надсилається всім учасникам з повідомленням про вручення.
Матеріали справи не містять доказів того, що апеляційним господарським судом належним чином виконано обов'язок повідомити сторони про час та місце розгляду справи.
При нез'явленні представника ПП "Шапік" в судове засідання та відсутності належних доказів про повідомлення останнього про час та місце розгляду справи, апеляційний господарський суд, в порушення вимог ст.77 Господарського процесуального кодексу України, не вирішив питання про відкладення розгляду справи в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши справу у відсутності представника ПП "Шапік", не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, апеляційний господарський суд позбавив останнього можливості надати докази в захист своїх інтересів, що протирічить вимогам ст. ст. 42, 43, 22 ГПК України.
Вказані порушення норм процесуального права визнати законними і обґрунтованими не можна, оскільки відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України вони є безумовною підставою для скасування прийнятих судових рішень.
Окрім того, суд вважає, що приймаючи рішення про скасування ухвали місцевого господарського суду і направлення матеріалів справи на розгляд господарського суду, апеляційна інстанція перевищила свої повноваження, передбачені статтею 103 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням норм процесуального права, не може залишатись без змін і підлягає скасуванню.
При новому розгляді справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати наведене та відповідно до вимог закону вирішити спір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 червня 2006 року скасувати, частково задовольнивши касаційну скаргу.
Справу передати на новий розгляд до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в іншому складі суду.
Головуючий, суддя Дерепа В.І.
С у д д і Грек Б.М.
Стратієнко Л.В.