Іменем України
"07" грудня 2006 р.
справа № 20-9/233
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком»
до Військової частини А 2355
про стягнення 1606,01.
суддя Рибіна С.А.
представники сторін:
позивача -Шевченко Л. М., довіреність № 3785 від 16.12.2005;
відповідача - Тужиков М. А., довіреність № 454 від 02.06.2006.
Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком» (далі -ВАТ “Укртелеком») в особі директора Севастопольської філії звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Військової частини А 2355 про стягнення 1606,01 грн.
Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Згідно ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:
01.12.2004 між ВАТ “Укртелеком» (Підприємство зв'язку) та Військовою частиною А 2355 (Споживач) був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 1343 (далі -Договір).
Відповідно до умов Договору Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку.
Відповідно до умов пунктів 4.2Договору передбачено, що відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати.
Пунктом 4.5 Договору встановлено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 7.1 Договору встановлено, що договір набирає чинності з дня підписання та діє п'ять років.
Відповідач зобов'язання за договором виконував неналежним чином, у зв'язку із чим за період з лютого по липень 2006 року утворилась заборгованість в розмірі 1588,58 грн., що підтверджується рахунками, які долучені до матеріалів справи.
На час звернення позивача до суду сума заборгованості Військовою частиною А 2355 не сплачена.
На підставі викладеного, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1588,58 грн., на яку нарахував інфляційне відшкодування, 3 % річних.
Відповідач суму заборгованості визнав в повному обсязі.
Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.
Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість в розмірі 1588,58 грн. підлягає стягненню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, прострочивший виконання грошового забов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних за весь час прострочки.
Позивачем заявлена до стягнення сума інфляційного відшкодування - 11,30 грн. та 3 % річних -6,13 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційного відшкодування та 3 % річних, керуючись вищезазначеними нормами, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ “Укртелеком» в частині стягнення інфляційного відшкодування та 3 % річних підлягають задоволенню.
Розглянув надані сторонами докази, керуючись ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать діючому законодавству та не порушують прав та законних інтересів других осіб, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 1606,01 грн. підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на Відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 78, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
1. Стягнути з Військової частини А 2355 (99007, м. Севастополь, вул. 4-а Бастіонна, 5, код ЄДРПОУ 09324193, р/р 29097945990875 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Севастопольської філії (99011, м. Севастополь, вул. Г. Петрова, буд. 15, р/р 2600418 в СФ АППБ “Аваль», МФО 324504, код ЄДРПОУ 01190103) 1826,01 грн., з яких: 1588,58 грн. -сума основного боргу, 11,30 грн. -інфляційне відшкодування, 6,13 грн. -3 % річних, 102,00 грн. - витрати по сплаті державного мита в сумі, 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Копії рішення направити сторонам.
Суддя С.А. Рибіна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 14.12.2006
Розсилка:
ВАТ “Укртелеком»: 99011, м. Севастополь, вул. Г. Петрова, буд. 15
В/ч А 2355: 99007, м. Севастополь, вул. 4-я Бастіонная, 5.