ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 9/328
05.12.06
За позовом
Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі КМД НАСК «Оранта»
До
Комунального підприємства «Київпастранс»
Про
стягнення 12 315,47 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
В засіданнях приймали участь представники:
Від позивача
Корчак Я. А. -представник за довіреністю № 08-03-14/002-06 від 10.01.06.
Від відповідача
Новіков І.Б. -представник за довіреністю № б/н від 30.12.05.
Рішення прийняте 05.12.06. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку із оголошеною в судовому засіданні з 07.11.06. по 23.11.06.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі КМД НАСК «Оранта»до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Тролейбусного ремонтно-експлуатаційного Депо № 2 про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 12 315,47 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.06. було порушено провадження у справі № 9/328, розгляд справи призначено на 07.11.06. о 10-15.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва № 04-1/492 від 20.10.06. в зв'язку з хворою судді Жирнова С.М., справу № 9/328 було передано на розгляд судді Ващенко Т.М.
В судовому засіданні 07.11.06. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву на 23.11.06. о 11-00.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.06. судом на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України було здійснено заміну неналежного відповідача - Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне Депо № 2 на належного відповідача - Комунальне підприємство «Київпастранс», оскільки Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 2 -це структурний підрозділ Комунального підприємства «Київпастранс», який не є юридичною особою, розгляд справи було відкладено на 05.12.06. о 12-00.
В судовому засіданні 05.12.06. представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному та просить позов задовольнити.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київпастранс»позов не визнає, та зазначає, що позивач повинен передати відповідачу пошкоджені деталі, які були пошкоджені в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а у випадку непогодження позивача повернути вищезазначені деталі відповідачу, то сума відшкодування 12315,47 грн. має бути зменшена на суму вартості замінних деталей -1236,67 грн., оскільки деталі є оціночною категорією та мають певну цінність.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.12.06. проти позову заперечує та просить суду відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
15.03.05. Національна Акціонерна Страхова Компанія «Оранта»(Страховик) і ПП «СКБ Сатурн-2000»(Страхувальник) уклали договір страхування транспортних засобів № 97.
27.07.05. у місті Києві по проспекту 50-років Жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mersedes-Benz 230 Е», державний реєстраційний номер 26331 КА, який належить ПП «СКБ Сатурн-2000», керований Чеченіним О.Г., та тролейбусу, державний реєстраційний номер 2026, який належить відповідачу, та яким керував Мельниченко О.О.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Mersedes-Benz 230 Е», державний реєстраційний номер 26331 КА зазнав пошкоджень.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.05. за порушення ним пунктів 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано Мельниченко О.О. та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 21.11.05. було складено Страховий акт № 261/3951.
Відповідно до Акту № 039/02 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 21.10.05. розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mersedes-Benz 230 Е», державний реєстраційний номер 26331 КА, становить 12 616,08 грн., а вартість відновлювального ремонту становить 15501,65 грн.
21.11.05. позивачем було складено Розрахунок розміру страхового відшкодування, що належить до виплати ПП «СКБ Сатурн». Згідно з даним розрахунком страхове відшкодування складає 12 315,478 грн. Збиток розраховано згідно з Правилами, договором № 97 страхування транспортних засобів від 15.03.05., актом № 039/02 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 21.10.05.
Згідно платіжного доручення № 3835 від 29.11.05. позивач виплатив ПП «СКБ Сатурн»страхове відшкодування в розмірі 12 315,47 грн.
Таким чином, фактичні витрати страхової компанії, пов'язані з цим страховим випадком складають 12 315,47 грн.
Частина 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 27 Закону України “Про страхування» зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 п. 3 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1175 від 28.09.96., відшкодуванню страховиком (страховою організацією) підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі під час руху транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і заподіяною шкодою.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.03.06. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 1275, відповідно до якої позивач запропонував відповідачу добровільно сплатити на рахунок Київської міської дирекції НАСК «Оранта»суму збитку, завдану страхувальнику в розмірі 12 315,47, яку відповідач не визнав, посилаючись на те, що до Тролейбусно ремонтно-експлуатаційного Депо № 2, яка є філією КБ «Київпастранс»не передані деталі, які були пошкоджені під час дорожньо-транспортної пригоди та підлягають заміні згідно акту дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 039/02 від 21.10.05.
Посилання відповідача на те, що позивач повинен передати відповідачу пошкоджені деталі, які були пошкоджені в результаті дорожньо-транспортної пригоди судом не приймаються до уваги, оскільки договором страхування від 15.03.05. та Правилами страхування транспортних засобів № 100 не передбачена передача деталей, які були пошкоджені під час дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, як зазначив позивач, НАСК «Оранта»не займається збором пошкоджених деталей.
Крім того, слід зазначити, що зазначені вище вимоги відповідача є предметом окремого позову, який за достатніх підстав може бути поданий за загальними правилами подання позовних заяв.
За таких обставин, Комунальне підприємство «Київпастранс» зобов'язане сплатити на користь позивача 12 315,47 грн. затрат на виплату страхового відшкодування.
З огляду на наведене суд вважає позовні вимоги Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі КМД НАСК «Оранта» про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс» 12 315,47 грн. затрат на виплату страхового відшкодування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, шосе Набережне, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»в особі КМД НАСК «Оранта»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, код ЄДРПОУ 02311164) 12 315 грн. 47 коп. - затрат на виплату страхового відшкодування, 123 грн. 15 коп. державного мита, та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 08.12.06.