Справа № 1405/1413/12
Провадження №2/1405/584/12
Номер рядка звіту 5
11.12.2012 Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого Губанова В. М.,
при секретарі Тягнирядно І. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі справу за заявою
ОСОБА_1
до Братської селищної ради Миколаївської області
про визнання права власності на самочинне будівництво
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Братської селищної ради про визнання права власності на самочинне будівництво, посилаючись на те, що згідно рішення Братського районного суду Миколаївської області вона набула права приватної власності на комплекс по вул.. Нагірній, 35 в с-щі Братське Миколаївської області.
03 червня 2010 року ОСОБА_1 отримала право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,4000 га, що підтверджується державним актом серії ЯИ №740857.
На зазначеній ділянці вона самочинно збудувала нежитловий об»єкт: К-1 - ангар, розміром 18,6х24,6 кв.м. Під час проведення будівельних робіт були дотриманні архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми, та спочатку самого будівництва жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.
Після завершення будівництва, Вознесенським міжміським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна були внесені зміни в технічний паспорт.
Однак, МБТІ, позивачці було відмовлено в реєстрації даних об»єктів, оскільки не підтверджено право власності на самочинне будівництво.
Позивачка підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, в особі селищного голови ОСОБА_2 визнав позовні вимоги повністю.
Дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що ггідно рішення Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 набула права приватної власності на комплекс по вул.. Нагірній, 35 в с-щі Братське Миколаївської області.
03 червня 2010 року вона отримала право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 1,4000 га, що підтверджується державним актом серії ЯИ №740857.
На зазначеній ділянці позивачка самочинно збудувала нежитловий об»єкт: К-1 - ангар, розміром 18,6х24,6 кв.м. Під час проведення будівельних робіт були дотриманні архітектурні, будівельні, санітарні та екологічні норми, та спочатку самого будівництва жодних заяв, претензій та скарг не надходило, що свідчить про відсутність факту порушення прав інших осіб цим будівництвом.
Після завершення будівництва, Вознесенським міжміським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна були внесені зміни в технічний паспорт.
Однак, МБТІ, їй було відмовлено в реєстрації даних об»єктів, оскільки не підтверджено право власності на самочинне будівництво.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо випливає із закону або законність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Згідно зі ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо не порушує права інших осіб.
Згідно ст. 41 Конституції України, ст.ст. 41, 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Стаття 15 ЦК України наголошує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.
Керуючись ст.ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд
Визнати за ОСОБА_1, право приватної власності на самочинно збудований нежитловий об»єкт: ангар, розташований по вул. Нагірній, 35 в с-щі Братське Миколаївської області.
На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.
Суддя Братського
районного суду ОСОБА_3,