Справа № 1328/2-2342/11 Головуючий у 1 інстанції: Едер П.Т.
Провадження № 22-ц/783/103/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
Категорія: 57
17 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Курій Н.М.,
суддів: Цяцяка Р.П., Крайник Н.П.,
за секретаря Данилик І.І.,
з участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників Автогаражного кооперативу №11 Єремії О.І., Кравчука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Автогаражного кооперативу №11, ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення уповноважених представників Автогаражного кооперативу №11 в частині виключення із числа членів кооперативу, стягнення моральної шкоди, зобов'язання надати письмові вибачення,
У липні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 15.05.2011 року відбулися збори уповноважених представників членів автогаражного кооперативу №11 під головуванням ОСОБА_6, на яких було розглянуто заяву члена кооперативу ОСОБА_3 про виключення з членів кооперативу його - ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які нанесли збитки кооперативу на велику суму і продовжують наносити збитки, згідно п. 5.5.6 Статуту кооперативу. ОСОБА_2 зазначав, що він є членом автогаражного кооперативу №11 з моменту його створення, дотримувався всіх обов'язків члена кооперативу, зазначених в п.5.3.1 Статуту кооперативу. Незважаючи на це, його було виключено з числа членів кооперативу через звинувачення в нанесенні збитків кооперативу на значну суму. Через таке звинувачення йому нанесено моральну шкоду, яку обґрунтовував погіршенням стану його здоров'я та відносинами в сім'ї. Позивач просив визнати нечинним та скасувати Рішення зборів уповноважених представників автогаражного кооперативу №11 від 15.05.2011 в частині його виключення з членів автогаражного кооперативу № 11; стягнути солідарно з автогаражного кооперативу №11 та члена автогаражного кооперативу №11 ОСОБА_3 в його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; зобов'язати автогаражний кооператив №11 та ОСОБА_3 надати письмові вибачення в безпідставному звинуваченню в нанесенні великих збитків автогаражному кооперативу №11.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 27 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.
Апелянт зазначає, що рішення суду винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалене на основі неповно досліджених обставин справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не об'єктивно та не в повному обсязі з'ясовано всі обставини, що мають вирішальне значення для вирішення справи, а також не взято до уваги покази свідків у справі ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до ст.303 ЦПК України законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення скасувати з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші. Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положень ст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з'ясувати фактичні обставини справи та вирішити спір у межах заявлених позовних вимог та зібраних у справі доказів.
Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.
Встановлено, що позивач був членом автогаражного кооперативу № 11 і рішенням зборів уповноважених представників автогаражного кооперативу від 15.05.2011 року його виключено з членів кооперативу з підстав нанесення ним збитків кооперативу на велику суму і продовженням нанесення збитків.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що судом не здобуто жодного доказу про те, що рішення про виключення позивача з членів автогаражного кооперативу прийняте всупереч чинного законодавства чи Статуту кооперативу, а мотивація його виключення з членів АГК № 11 є підставою для прийняття такого рішення членами кооперативу.
Проте, з висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ч.2 Статуту АГК № 11, затвердженого загальними зборами членів кооперативу 18.05.2003 року та зареєстрованого 27.06.2003 року, кооператив є юридичною особою з моменту реєстрації та діє на підставі повного господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування, має своє відокремлене майно, самостійний баланс. Статутний фонд формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу. Органом управління кооперативу відповідно до ч.4 Статуту є загальні збори членів кооперативу (збори уповноважених). Управління кооперативом між загальними зборами здійснює правління кооперативу. Прийняття в члени кооперативу та виключення з членів відбувається за рішенням загальних зборів( зборів уповноважених).
Права та обов'язки членів кооперативу визначені п.5.3.1 ч.5 Статуту, відповідно до якого член кооперативу зобов'язаний знати та виконувати вимоги Статуту, інструкцій і правил внутрішнього розпорядку, зокрема, дбайливо раціонально використовувати майно кооперативу, економно ставитись до витратних ресурсів, відшкодовувати заподіяну кооперативу або іншим членам кооперативу шкоду. Член кооперативу відповідно до п.5.5.6 Статуту може бути виключений з кооперативу за невиконання своїх статутних обов'язків, рішень правління та загальних зборів (зборів уповноважених), вчиненні дій чи бездіяльності, що спричинило кооперативу (або могло спричинити) значні майнові, грошові та інші витрати (шкоду), а також при несплаті членських, пайових, цільових внесків згідно з рішенням загальних зборів протягом 3-х місяців.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 2008 року по 2010 рік виконавчим директором АГК №11 був ОСОБА_9., з яким було укладено контракт, головою правління рішенням уповноважених членів кооперативу від 25.01.2009 року був обраний ОСОБА_10
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається із рішення Личаківського районного суду м.Львова від 27.04.2011 року, яке набрало законної сили (а.с.65-67, 101-103), та рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2010 року (а.с.79-80), порушення фінансової та господарської діяльності кооперативу мало місце в період 2008-2009 років і не викликане невиконанням позивачем своїх статутних обов'язків члена кооперативу, що спричинило б кооперативу матеріальні збитки. Доказів, які б підтверджували сприяння позивача у зникненні печатки та установчих документів кооперативу, що призвело б до суттєвих проблем в діяльності кооперативу відповідачем також не представлено і таких не здобуто судом.
З урахуванням встановленого, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відтак, рішення суду, яке ухвалене з порушенням норм матеріального права в законній силі залишатись не може та підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання нечинним та скасування рішення зборів уповноважених представників Автогаражного кооперативу № 11 від 15 травня 2011 року в частині виключення ОСОБА_2 з членів автогаражного кооперативу.
Позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення з Автогаражного кооперативу № 11 та ОСОБА_3 моральної шкоди не підлягає до задоволення, оскільки судом встановлено, що після виключення позивача з автогаражного кооперативу, він продовжує сплачувати за користування боксом як член кооперативу. Позивачем не зазначено, в чому саме полягає моральна шкода, не наведено розрахунку її розміру та не підтверджено доказами факту її заподіяння відповідачами.
Суд також не вправі зобов'язати відповідачів вибачитися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту не передбачено у статті 16 ЦК України, а тому і в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ч.2 ст. 314, ст. 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 27 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати нечинним та скасувати рішення зборів уповноважених представників Автогаражного кооперативу № 11 від 15 травня 2011 року в частині виключення ОСОБА_2 з членів автогаражного кооперативу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: