Справа № 11-585/11 Головуючий у 1 інстанції: Левик Я.А.
Доповідач: Белена А. В.
08 липня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Белени А.В.,
суддів: Данка В.В., Макарова Ю.М.,
з участю прокурора: Нижника М.Т.,
потерпілого: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року, -
встановила:
Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 8.11.2010 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 286 ч.1 КК України та призначено йому покарання у виді одного року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Задоволено частково позов потерпілого ОСОБА_1 Зобов'язано стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь потерпілого ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 15928,34 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн. Задоволено повністю позов обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва в селі. Зобов'язано стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва в селі у відшкодування матеріальної шкоди 26021,21 грн. Питання про речові докази та судові витрати вирішено відповідно до ст.ст. 81, 93 КПК України.
4.04.2011 року засуджений ОСОБА_2 подав до Золочівського районного суду Львівської області апеляційну скаргу на даний вирок з клопотанням про поновлення строку на подачу апеляції.
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року відмовлено засудженому ОСОБА_2 у відновленні строку на подання апеляції (в частині задоволення цивільного позову) на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2010 року, яким його засуджено за ст. 286 ч.1 КК України та визнано апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на дану постанову, в якій просить скасувати постанову суду та відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на вирок суду .
В апеляції засуджений ОСОБА_2 покликається на те, що Золочівським районним судом йому своєчасно не було вручено копію вироку відносно нього, дану копію він отримав лише після вручення йому постанов про відкриття виконавчого провадження на його письмову вимогу від 25 березня 2011 року, а тому він не міг своєчасно скористатися своїм процесуальним правом на оскарження.
Зазначає, що подати апеляцію на вирок в нього не було фізичної змоги, враховуючи, що внаслідок ДТП ним було перенесено 3 операції на колінному суглобі та операцію на легенях, внаслідок чого він був суттєво обмежений у здатності самостійно пересуватися та покидати межі свого постійного місця проживання.
Звертає увагу, що на розгляд справи він прибув разом із своїм захисником ОСОБА_3, який захищав його інтереси в ході судового розгляду кримінальної справи, проте вже з самого початку судового розгляду зазначеного клопотання суддею було допущено грубе порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме незаконно позбавлено його конституційного права на захист, так як ОСОБА_3 було відсторонено як захисника від участі у розгляді його клопотання.
Звертає увагу, що посилання судді на ту обставину, що з копії супровідного листа (т.2 а.с.165) вбачається, що копія вироку Золочівського районного суду від 08 листопада 2010 року була направлена 09 листопада 2010 року засудженому та його захиснику, в жодному разі не може вважатися належним доказом того, що копія вироку ним та його захисником були фактично отримані, оскільки належним чином зазначена кореспонденція відправлена нам не була (зокрема рекомендованим листом з повідомленням про вручення), а отже в судді не було належного підтвердження факту отримання нами копії вироку на час розгляду клопотання.
А тому вважає, що строк на подання апеляційної скарги ним було пропущено з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та потерпілого ОСОБА_1 про залишення постанови суду без змін, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно частинам 1-4 ст. 353 КПК України, у разі подання апеляції з пропуском встановленого статтею 349 цього Кодексу строку і при відсутності клопотання про його відновлення апеляція постановою головуючого визнається такою, що не підлягає розгляду. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу. Про день і час розгляду клопотання своєчасно повідомляються сторони, неявка яких в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. За результатами розгляду клопотання суд виносить ухвалу, постанову, якою відновляє пропущений строк або відмовляє у його відновленні і визнає апеляцію такою, що не підлягає розгляду.
Покликання суду на те, що засуджений та його захисник отримали копію вироку, відповідно до листа від 09.11.2010 року за вих. № 1-51, колегією суддів не береться до уваги, оскільки, зворотнього повідомлення про отримання копії вироку в справі не має. Крім того, копія вироку була отримана громадянином ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 тільки 25 березня 2011 року (т.2 а.с.175).
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині перший статті 347 КПК України, при розгляді справи в апеляційному судді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.
Ч. 2 п.3 ст. 370 КПК України передбачено, що вирок (постанову) в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право на захист.
Так, при розгляді питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд не допустив в якості захисника ОСОБА_3, який приймав участь при розгляді кримінальної справи, оскільки, останній є фахівцем в галузі права та не мав відповідних документів на ведення справи. Однак, відповідно до протоколу судового засідання (т.2 а.с. 195), суд не з'ясував думку засудженого щодо подальшого здійснення свого захисту -самостійно чи за допомогою іншого захисника.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року і визнає апеляцію (в частині задоволення цивільного позову) засудженого ОСОБА_2 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2010 року, яким його засуджено за ст. 286 ч.1 КК України такою, що підлягає розгляду.
Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 15 квітня 2011 року, якою апеляція засудженого ОСОБА_2 визнана такою, що не підлягає розгляду, скасувати.
Визнати апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Золочівського районного суду Львівської області від 08 листопада 2010 року, яким його засуджено за ст. 286 ч.1 КК України такою, що підлягає розгляду.
Дати розпорядження Золочівському районному суду Львівської області на виконання вимог ст. 351 КПК України щодо надходження цієї апеляції на вирок суду від 08 листопада 2010 року по кримінальній справі відносно ОСОБА_2
Головуючий :
Судді :