Справа № 1325/2-344/11 Головуючий у 1 інстанції: Федитник І. Д.
Провадження № 22-ц/783/100/13 Доповідач в 2-й інстанції: Курій Н. М.
Категорія:27
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого-судді Курій Н.М.,
суддів: Каблака П.І., Крайник Н.П.,
за секретаря Данилик І.І.,
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2011 року у справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2011 року вищезазначений позов задоволено.
Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Аккорд» заборгованість за невиконання умов кредитного договору в сумі 8341 грн. 91 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 83 грн. 41 коп. і витрати по сплаті ІТЗ в сумі 102 грн., а всього разом 8545 грн. 32 коп.
Рішення суду оскаржила відповідач - ОСОБА_2.
Апелянт вважає, що судом порушено вимоги норм матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим.
Апелянт стверджує, що вказане рішення прийняте за її відсутності у судовому засіданні, дана обставина не дозволила відповідачу у справі ОСОБА_2 реалізувати свої процесуальні права, а також порушила принцип змагальності сторін. Відповідач стверджує, що нею особисто не було отримано жодної повістки про виклик в судове засідання. Неявка відповідача в судове засідання мала поважні причини, оскільки відповідач тимчасово проживала в м.Львові і не мала можливості бути присутньою на судовому засіданні та надати свої пояснення та письмові докази.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що судом не враховано, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік, що регламентується ч.2 ст. 258 ЦК України.
Апелянт просить скасувати рішення Турківського районного суду Львівської області від 21.11.2011р. і ухвалити нове рішення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, просив розглядати справу у його відсутності, скерувавши на адресу суду заперечення на апеляційну скаргу та пояснення на запит суду.
В процесі розгляду даної справи позивачем подано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 18.04.2013 року заяву КС «Аккорд» задоволено, прийнято відмову від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Аккорд» пені в сумі 2372 грн. 27 коп., в цій частині провадження у справі закрито.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, проаналізувавши обставини та матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено районним судом, 13.08.2007 року між позивачем та відповідачкою був укладений договір №1180с-льв про надання відповідачці кредиту в розмірі 5000грн. терміном до 13.08.2008 року з відсотковою ставкою 0,14795% на фактичний залишок по кредиту за кожен день користування кредитом. Відтак, між сторонами склались правовідносини з приводу виконання кредитного договору. Позивач належно виконав умови договору та передав відповідачу 13.08.2007 року 5000,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.135).
Відповідно до п.2.2 вказаного договору, відповідачка зобов'язувалась щомісячно сплачувати позивачу нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах не менше, ніж вказано у рекомендованому графіку платежів (додаток №1 до договору). Проте, ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконувала, внаслідок чого заборгованість по кредитному договору станом на 04.06.2011 року відповідно до розрахунку суми заборгованості (а.с.5) склала 8341 грн. 91 коп., в тому числі: залишок кредиту - 2372 грн. 27 коп., залишок процентів - 3597 грн. 37 коп., залишок пені (з урахуванням рішення Кредитного комітету про зменшення пені від 4 червня 2011 року з 14679 грн. 13 коп. до суми залишку по кредиту - 2372 грн. 27 коп. Протокол № 1180с-льв (а.с. 4)) - 2372 грн. 27 коп.
Згідно зі ст. 526 та ст. 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1049 та ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Згідно зі ст. 611 та ст. 623 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, а отже, боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. При цьому, п. 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 525 та п. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а також одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
В порушення вимог ст. 525 ЦК України відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув та не сплатив позивачу нараховані проценти та кредит відповідно до рекомендованого графіку платежів, внаслідок чого сума боргу за тілом кредиту становить 2 372,27 грн., за процентами складає 3 597,37 грн.
Частиною 4 статті 8 Закону України «Про кредитні спілки» визначено, що ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
Згідно із ч.3 ст.5, п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», таким видом діяльності є надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, до яких не належать внески членів кредитної спілки, що спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки.
Посилання апелянта на відсутність у позивача ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг є безпідставними, оскільки станом на 13.08.2007р. (дата укладення кредитного договору) у Кредитної спілки «Аккорд» була наявна ліцензія на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (а.с.121).
Твердження апелянта про прийняття оскаржуваного рішення з порушенням вимог процесуального права є хибними, оскільки при вирішенні питання про перегляд заочного рішення районним судом правильно встановлено, що відповідачка належним чином повідомлялась про судові засідання у зазначеній справі, що підтверджується відповідними розписками ( а.с.23, а.с.31-31а).
Пунктом 2.8 кредитного договору передбачено місце виконання договору. Проте, посилання відповідачки про неможливість виконання зобов'язання через зміну адреси позивачем не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 мала здійснити останній платіж до 13.08.2008 року, а Львівське відділення КС «Аккорд» припинило свою діяльність лише 06.11.2008 року. Крім того, відповідно до ст. 537 ЦК України у разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання Боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.526 та ст.629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, який є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з п. 5.1 договору №1180с-льв від 13.08.2007 року, договір діє з моменту підписання та до повного його виконання сторонами (а.с.8). На день звернення до суду відповідач зобов'язань по договору не виконала, що свідчить про його чинність та відсутність підстав для застосування строку позовної давності.
Крім того, пунктом 4.12. розділу 4 Положення про кредитування членів КС «Аккорд» передбачено, що у разі, якщо на день закінчення договору позичальник, відповідно до умов кредитного договору, не сплатив суму кредиту та нарахованих процентів за час фактичного користування кредитом, договір вважається пролонгованим на тих самих умовах і діє до повної сплати основної суми та нарахованих процентів.
Як убачається із п. 4.1. укладеного кредитного договору, позичальник підтверджує, що ознайомлений з Положенням «Про кредитування членів КС «Аккорд» і зобов'язується його виконувати, що свідчить про врегулювання правовідносин сторін не лише зазначеним договором, але й відповідним Положенням (а.с. 103).
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, зазначених у рішенні суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_2 залишку кредиту - 2372 грн. 27 коп. та залишку процентів - 3597 грн. 37 коп.
Рішення Турківського районного суду Львівської області в цій частині є законним і обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Турківського районного суду Львівської області від 21 листопада 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_2 залишку кредиту в сумі 2372 грн. 27 коп. та залишку процентів в сумі 3597 грн. 37 коп. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: