Справа № 10-307/2011 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Доповідач: Белена А. В.
16 травня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - Белени А.В.,
суддів -Макарова Ю.М., Партики І.В.,
з участю прокурора -Феданяка В.Р.,
захисника -адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на постанову Галицького районного суду м. Львова від 6 травня 2011 року, якою ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту -
Постановою Галицького районного суду м. Львова від 6 травня 2011 року задоволено подання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області Осташевського А.М. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2. Остання обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 222, ч.2 с.27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст.364, ч.2 ст. 27, ч.3 ст.28, ч.2 ст. 366 КК України, а саме в тому, що будучи приватним нотаріусом, знаходячись в складі організованої злочинної групи, як виконавець, маючи доступ до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, вносила в них неправдиві відомості про відсутність обтяження на нерухоме майно ВАТ «Львівська макаронна фабрика», розташоване у м. Львові на вул. Городоцькій, 170, ДП ТзОВ «УРС»«Єврогурт», розташоване в м. Львові на вул. Каховській, 34 та у м. Городок Львівської області на вул. Авіаційній, 53а, після чого посвідчувала договори іпотеки, укладені між банківськими установами м. Львова та суб'єктами господарювання підконтрольними ОСОБА_4, ОСОБА_5. ОСОБА_6, згідно яких в заставу банківським установам м. Львова передавалось майно, яке вже було в обтяженні. Внаслідок цього було незаконно отримано кредити в установах банків м. Львова на суму 45 620 000 гривень та 1 274 107 Євро.
В апеляції захисник - адвокат ОСОБА_1 ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
У доведеність своїх вимог покликається на те, що суд обираючи запобіжний захід у вигляді взяття під варту не навів об'єктивних підстав і мотивів такого рішення, невідповідністю обраного запобіжного заходу особі обвинуваченої.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував попередню бездоганну поведінку ОСОБА_2, позитивні характеристики її особи і те, що на її утриманні знаходиться неповнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на даний час хворіє вегетосудинною дисфункцією за гіпотонічним типом, стійка неврастенія. Мати ОСОБА_8, 1948 року народження хворіє на гіпертонічну хворобу 2-го ступеню. Разом з нею проживає бабуся ОСОБА_9, 1918 року народження, ветеран війни-учасник бойових, яка хворіє і потребує постійного стороннього нагляду. Крім того, залишено без уваги судом те, що обвинувачена хворіє на гіпотонію і потребує постійного медичного догляду.
Звертає увагу на те, що висновки суду про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може ухилитись від слідства та суду нічим не підтверджені та необґрунтовані, оскільки, вона постійно з'являлась по виклику слідчого, неодноразово була за кордоном і мала повну можливість залишитись, однак, вона кожен раз поверталась в Україну.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, ознайомившись з матеріалами кримінальної справи представленої слідчим, вислухавши виступ захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду першої інстанції без змін, пояснення слідчого по справі, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Як вбачається з постанови районного суду, приймаючи рішення про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту суд виходив із того, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів. Залишаючись на волі може ухилитися від суду і слідства, перешкоджати встановленню істини у справі.
Вивчивши матеріали справи колегія суддів встановила, що хоча ОСОБА_2 характеризується позитивно по місцю роботи та проживанню, не має судимості, працює та проживає разом із неповнолітньою дочкою, матір'ю та бабусею, проте вона обвинувачується у вчиненні привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого повторно, в особливо великих розмірах та у складі організованої групи; вчиненні шахрайства з фінансовими ресурсами, тобто надання службовою особою суб'єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредитів, що завдало великої матеріальної шкоди, вчиненого повторно та у складі організованої групи; вчиненні зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах та в інтересах третіх осіб використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене у складі організованої групи, повторно; вчиненні службового підроблення, тобто внесення службовими особами до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене у складі організованої групи, що відносяться до тяжкого та особливо тяжкого злочинів, санкція статтей яких передбачає позбавлення волі на строк понад десяти років.
Відповідно до ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
Приймаючи до уваги тяжкість інкримінованих злочинів, колегія суддів вважає, що перебуваючи на волі остання може вчиняти активні дії спрямовані на перешкоджання встановленню істини у справі та ухилятися від слідства і суду, а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність обрати щодо неї саме запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Що стосується стану здоров'я ОСОБА_2 то наявна у неї хвороба не відноситься до тих, які перешкоджають обранню даного запобіжного заходу та утриманню особи в місцях тимчасового ув'язнення.
Щодо перебування на її утриманні хворих батьків з малолітньою дитиною, то ці обставини з огляду на викладене не є такими, які перешкоджають обранню даного запобіжного заходу.
З врахуванням наведеного колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано та правильно обрав ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту і підстав для задоволення апеляції не вбачає.
Керуючись ст.ст. 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу захисника -адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 6 травня 2011 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту без зміни.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно.
Суддя апеляційного суду
Львівської області А.В. Белена