Справа № 1308/2-1026/2011 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.
Провадження № 22-ц/783/760/13 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 41
15 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Бойко С.М., Зверхановської Л.Д.
при секретарі: Служалі А.Ю.
з участю: ОСОБА_2, представника ОСОБА_3,
ОСОБА_4, представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2012 року, -
ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_4, просить ухвалити рішення, яким зобов»язати ОСОБА_4 не чинити перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та виселити його з усіма залежними від нього особами з цього будинку.
ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено, зобовязано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1, виселено його з сім»єю з цього будинку.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого на ім»я ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 від 26.05.2010 року - відмовлено.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_4, вважає, що таке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що суд при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що між його батьком, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 27.06.2000 р. було укладено договір позики на суму 33 600 грн., що в еквіваленті на день укладення позики становило 6000 доларів США, на забезпечення якого між ними було укладено договір застави житлового будинку АДРЕСА_1. На момент ухвалення рішення відповідачем ОСОБА_4 позику в сумі 7650 доларів США повернуто, що перевищує суму договору позики, укладеного 27.06.2000 року на 1650 доларів США. ОСОБА_7 отримав кошти до часу відкриття спадщини та оформлення позивачкою права власності на майно. А тому витяг про реєстрацію про права власності слід визнати недійсним. З наведених підстав просить оскаржуване рішення суду змінити, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, зустрічний позов задовольнити.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5 в підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3 щодо задоволення апеляційної скарги, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення з врахуванням наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов"язковою підставою для скасування рішення.
Статтями 317, 319, 321 ЦК України передбачено,що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом першої інстанції встановлено, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 26.05.2010 р. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим Шостою Львівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованим в реєстрі №2-440 27.04.2010 р. (а.с. 4, 14), яке відповідачем не оспорювалося.
Оскільки позивачка набула права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 правомірно, то вона є законним власником зазначеного житлового будинку, а тому вправі на свій розсуд користуватися та розпоряджатися належною їй власністю.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень позивачки, ОСОБА_4, не будучи власником чи наймачем житлового будинку АДРЕСА_1, не будучи у ньому зареєстрованим, проживає у спірному житловому будинку, не маючи на це законних підстав.
Відповідач ОСОБА_4, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, не заперечував факту проживання в спірному житловому будинку, мотивуючи тим, що цей будинок належав його батькові, який сплатив борг, а тому він вправі ним користуватися та проживати у ньому разом з членами своєї сім»ї. Правовстановлюючих документів на підтвердження належності йому спірного житлового будинку ОСОБА_4 суду не надав.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про зобов»язання ОСОБА_4 не чинити позивачці перешкод в користуванні будинком АДРЕСА_1 та виселити його з сім»єю з цього будинку, суд першої інстанції виходив з того, що фактично житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2, який вона успадкувала після смерті ОСОБА_7, ні вона, ні попередній власник будинку договору найму ні з відповідачем ОСОБА_4, ні членами його сім»ї, не укладали і такі мають інше постійне місце проживання, тому враховуючи незаконність проживання ОСОБА_4 та членів його сім»ї в спірному житловому будинку, суд зобов»язав ОСОБА_4 не чинити перешкоди позивачці в користуванні будинком АДРЕСА_1 та виселив його з сім»єю з цього будинку.
Колегія суддів з таким висновком суду погоджується лише в частині зобов»язання ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та його виселення,однак не погоджується з висновком суду щодо виселення зі спірного житлового будинку членів сім»ї ОСОБА_4, оскільки такий суперечить нормам матеріального та процесуального права,
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про виселення сім»ї ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_2 пред»явила позов лише до ОСОБА_4, в пред»явленому позові членів його сім»ї відповідачами не зазначала, з врахуванням положень ст. 33 ЦПК України заяви про залучення їх до участі у справі, як співвідповідачів не подавала, і такі до участі у справі, як відповідачі, судом першої інстанції не залучались, однак суд вирішив питання про їх права та обов»язки, що є підставою для скасування рішення суду в цій частині.
Вірним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 про визнання недійсним витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ім»я ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 від 26.05.2010 р., оскільки як вбачається з витягу, такий було видано на підставі свідоцтва про право на спадщину /р. №2-440/ 27.04.2010 р., ивданого Шостою Львівською державною нотаріальною конторою, яке є чинним, не скасоване у встановленому законом порядку.
А тому, оскільки оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, які згідно з положеннями п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є обов"язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, та скасувати рішення в частині виселення з житлового будинку АДРЕСА_1 членів сім»ї ОСОБА_4 з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні первісного позову в частині виселення членів сім»ї ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1, залишивши в силі решта рішення суду.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2012 року - в частині виселення сім»ї ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цієї позовної вимоги відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.
Головуюча: Шеремета Н.О.
Судді: Бойко С.М.
Зверхановська Л.Д.