Справа № 1316/2-398/11 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/783/1830/13 Доповідач в 2-й інстанції: Каблак П. І.
Категорія: 31
18 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Каблака П.І.
суддів: Бакуса В.Я., Крайник Н.П.,
з участю секретаря: Данилик І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 червня 2011 року по цивільній справі
за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,
у жовтні 2010 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 31 жовтня 2008 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем "Опель Віваро", д.н.з. НОМЕР_1, на 534 км автошляху Київ-Чоп, поблизу с. Кам'янопіль Пустомитівського району Львівської області, виїхав на зустрічну смугу руху та здійснив зіткнення з автомобілем "Мерседес-Бенц Віто", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілю "Мерседес-Бенц Віто" завдані механічні пошкодження, а йому та ОСОБА_4, яка перебувала з ним у автомобілі, тілесні ушкодження та моральна шкода. В подальшому, уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_3 115 974,03 грн. на відшкодування майнової шкоди та 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_4 2 388 грн. 87 коп. на відшкодування майнової шкоди та 3 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 09 червня 2011 року позов задоволено частково: стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_2 114 378,60 грн. на відшкодування майнової шкоди, з ОСОБА_5 - 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнуто на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 2 254,60 грн. на відшкодування майнової шкоди, з ОСОБА_5 - 1 тис. грн.. на відшкодування моральної шкоди. Після повного відшкодування позивачам майнової шкоди автомобіль "Мерседес-Бенц Віто", д.н.з. НОМЕР_2, зобов'язано передати ОСОБА_2, вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 07.05.2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди та судових витрат скасовано та закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_5 про відшкодування шкоди. У решті - рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2012 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення апеляційного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду в частині стягнення з нього майнової шкоди скасувати та винести нове рішення в даній частині про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права та допущену невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що саме відповідач ОСОБА_5 вироком суду засуджений за вчинення даної ДТП, тому і повинен нести відповідальність за спричинену шкоду. Вказує, що судом вирішено питання про передачу пошкодженого ТЗ позивачів, однак не з'ясовано чи такий є в наявності та яка його вартість.
В судове засідання з'явився відповідач ОСОБА_5, інші особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, однак з невідомих причин до суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід задоволити частково з таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Скасовуючи рішення апеляційного суду і передаючи справу на новий розгляд до цього суду, суд касаційної інстанції зазначив, що апеляційний суд не врахував, що управління транспортним засобом "Опель Віваро" на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди було передано його володільцем третій особі без будь-якого законного оформлення, відтак, ОСОБА_2, як володілець цього автомобіля, проявив недбалість, чим сприяв неправомірному використанню його ОСОБА_5 та повинен нести відповідальність за шкоду, завдану позивачам у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_5, спільно з ним у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.4 ст.1187 ЦК України, якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що 31.10.2008 року ОСОБА_2, який на відповідній правовій підставі володів автомобілем "Опель Віваро", д.н.з. НОМЕР_1, попросив ОСОБА_5 перегнати зазначений транспортний засіб з м.Дубляни у м.Львів. ОСОБА_5, керуючи автомобілем "Опель Віваро" на 534 км автошляху Київ-Чоп, поблизу с. Кам'янопіль Пустомитівського району Львівської області, виїхав на зустрічну смугу та здійснив зіткнення з автомобілем "Мерседес-Бенц Віто", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого транспортним засобам завдані механічні пошкодження, а ОСОБА_3 і ОСОБА_4 отримали тілесні пошкодження середньої тяжкості.
Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.09.2009 року ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.286 КК України до одного року виправних робіт за місцем постійної роботи з відрахуванням 10 % заробітку в дохід держави без позбавлення права керування транспортним засобом, крім того, стягнуто з нього на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 2 тис. грн. на кожного на відшкодування моральної шкоди.
Доказів правомірного (законного) використання ТЗ ОСОБА_5, як під час розгляду кримінальної справи, так і в ході розгляду даної цивільної справи судами не встановлено.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що неправомірним діям ОСОБА_5, якого засуджено вироком суду, який набрав законної сили, щодо керування ТЗ "Опель Віваро" сприяла проявлена ОСОБА_2 недбалість.
Визначаючи частки у відшкодуванні шкоди, заподіяної спільно обома відповідачами, колегія суддів виходить з того, що саме ОСОБА_5 засуджено за вчинення ДТП, рішення про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної або адміністративної відповідальності за проявлену недбалість не приймалося. Відтак, ОСОБА_5 слід визначити частку у розмірі 60%, а ОСОБА_2 - 40 %.
Щодо розміру заподіяної матеріальної шкоди, то такий вірно встановлений в ході розгляду справи, сторонами не оспорюється.
З урахуванням визначеного розміру часток, з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 68 627,16 грн., а на користь ОСОБА_4 - 1 352,76 грн. А з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути 45 751,44 грн., а на користь ОСОБА_4 - 901,84 грн.
У зв'язку із ухваленням нового рішення, слід здійснити перерозподіл судових витрат і стягнути з ОСОБА_5 699 грн. 30 коп. судового збору в доход бюджету, а з ОСОБА_2 слід стягнути в дохо бюджету 466 грн. 53 коп. судового збору.
Рішення в частині вирішення питання про передачу позивачем пошкодженого ТЗ відповідачам підлягає скасуванню, оскільки такий у позивача відсутній, що підтверджується біржовим договором купівлі-продажу від 30.01.2010 року за 100 грн. (а.с.120).
Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити, що оскільки вироком суду це питання вирішено щодо відповідача ОСОБА_5, то ухвалою апеляційного суду від 18.04.2013 року оскаржуване рішення в цій частині скасовано, а справу провадженням закрито.
Що стосується інших відповідачів, то в їх діях колегія суддів не вбачає вини в заподіянні позивачам моральної шкоди, оскільки така шкода спричинена конкретними діями ОСОБА_5 - винної особи в ДТП.
Керуючись ст.ст.303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п. 3,4, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 9 червня 2011 року в частині вирішення позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат скасувати, з ухваленням нового, яким позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_3 заподіяну майнову шкоду в розмірі 68 627,16 грн.(шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять сім грн. шістнадцять коп.).
Стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_4 заподіяну майнову шкоду в розмірі 1 352,76 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят дві грн. сімдесят шість коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 заподіяну майнову шкоду в розмірі 45 751,44 грн. (сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну грн. сорок чотири коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 заподіяну майнову шкоду в розмірі 901,84 грн. (дев'ятсот одну грн. вісімдесят чотири коп.).
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 699,30 грн. (шістсот дев'яносто дев»ять грн. тридцять коп.) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 466,53 грн. (чотириста шістдесят шість грн. п'ятдесят три коп.) судового збору.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Каблак П.І.
Судді: Бакус В.Я.
Крайник Н.П.