29 листопада 2006 р.
№ 15/224
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:
суддів:
Добролюбової Т.В.,
Гоголь Т.Г.,
Продаєвич Л.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Трансфер", м. Кіровоград
на рішення
господарського суду Кіровоградської області від 17.07.2006
та постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006
у справі
№ 15/224
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Трансфер", м. Кіровоград
до
Головного управління житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради
про
стягнення 21248,00грн.
Подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого або постанову апеляційного господарських судів виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи зі змісту пункту 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто скаржник повинен чітко вказати які саме норми матеріального чи процесуального права порушив суд, приймаючи оскаржуване рішення чи постанову та визначити суть такого порушення.
Однак, вищезазначені норми процесуального права при оформленні касаційної скарги скаржником не враховані.
Всупереч вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України скаржник в касаційній скарзі зазначає, що рішення у справі мають бути скасовані, на підставі "невірного висновку з обставин справи". Далі зміст касаційної скарги зводиться до ретельного розрахунку неодержаних доходів підрядника (скаржника), містить посилання на акт виконаних робіт тощо. Отже, в касаційній скарзі відсутні посилання на норми матеріального та процесуального права, які порушені судом при винесені оскаржуваних судових актів.
Скаржником не вказано, які конкретно порушення норм матеріального права допущені судами та які відповідно могли б бути підставою для скасування прийнятих у справі судових актів згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України із зазначенням відповідної норми закону.
Касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку, тобто враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 6 частини 1 статті 1113, статтями 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничого підприємства "Трансфер" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.07.2006 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.10.2006 у справі № 15/224 - повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий, суддя
Т. Добролюбова
Суддя
Т. Гоголь
Суддя
Л. Продаєвич