06 грудня 2006 р.
№ 2-16/9055-2006
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Остап» на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року у справі № 2-16/9055-2006 за позовом акціонерного комерційного банку “Чорноморський банк розвитку та реконструкції» до товариства з обмеженою відповідальністю “Остап» про стягнення суми, -
У квітні 2006 року акціонерний комерційний банк “Чорноморський банк розвитку та реконструкції» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Остап» про стягнення 466721,55 грн., посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань, передбачених Кредитним договором № 010/04/562/2004 від 3 вересня 2004 року.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2006 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 466721,55 грн., в тому числі 334774,42 грн. заборгованості по кредиту, 7738,86 грн. заборгованості по нарахованим простроченим відсоткам, 15,81 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам за квітень 2006 року, 39732,68 грн. заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 709,78 грн. заборгованості по пені за несвоєчасну сплату відсотків, 83750 грн. штрафу за невиконання умов кредитного договору, 4667,22 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказуючи на те, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи, розглянув справу без його участі, чим порушив норми процесуального права, якими закріплено принцип змагальності сторін, а суд другої інстанції, залишаючи рішення місцевого суду без змін, не звернув належної уваги на вказане порушення. Відповідач посилається також на те, що ним не була отримана копія позовної заяви.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов та, залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, попередні судові інстанції, керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 1049 Цивільного кодексу України, виходили з встановленого ними факту того, що станом на 17 квітня 2006 року відповідачем не повернуто кредит позивачу, чим порушено умови Кредитного договору № 010/04/562/2004 від 3 вересня 2004 року, яким передбачено строк погашення кредиту не пізніше 1 вересня 2005 року. Разом з тим, відповідачем порушено умови вказаного договору в частині сплати відсотків за період користування кредитними коштами з 1 жовтня 2005 року по 17 квітня 2006 року у розмірі 8448,64 грн., а тому, з огляду на встановлене, стягненню з відповідача, окрім заборгованості по кредиту, підлягають суми заборгованості по нарахованим відсоткам за квітень 2006 року, по пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату відсотків, штрафу за невиконання умов кредитного договору.
Висновок місцевого та апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи.
Вказані у касаційній скарзі порушення процесуального права не вплинули на правильність висновків попередніх судових інстанцій і, в силу ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Остап» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 травня 2006 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 липня 2006 року у справі № 2-16/9055-2006 -без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.