Постанова від 07.12.2006 по справі 13/535

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2006 р.

№ 13/535

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддів:

Кочерової Н.О.

Рибака В.В.

Ковтонюк Л.В.

розглянув

касаційну скаргу

Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»

на постанову

від 29.06.2006

Запорізького апеляційного господарського суду

у справі

№ 13/535 господарського суду Херсонської області

за позовом

до

Дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України»

відкритого акціонерного товариства “Приладобудівний завод “Сокіл»

про

стягнення 71562,43 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Левченко О.Є. дов. від 18.09.06

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2003 року Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" пред'явила в суді позов до відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" про стягнення 71562,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 15.09.2000 між сторонами було укладено договір на постачання природного газу № 10/16-874 ТЕ-40 відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу газ в об'ємі 5316000 куб.м по ціні 189,0 грн. за 1000,0 куб.м, а останній прийняти газ та оплатити.

Відкрите акціонерне товариство "Приладобудівний завод "Сокіл" зобов'язання виконало частково, борг за поставлений газ складає 57259,0 грн. Крім того, у зв'язку з несвоєчасною оплатою газу відповідач зобов'язаний сплатити пеню в сумі 4035,0 грн., інфляційні в сумі 5351,22 грн., 3% річних в сумі 4916,0 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 20.04.2006 (суддя Ситюк В.Г.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.06.2006 (судді: Радченко О.П. -головуючий, Шевченко Т.М., Яценко О.М.) рішення господарського суду від 20.04.2006 залишено без змін.

Відмовляючи в позові та залишаючи рішення без змін, судові інстанції виходили з того, що на момент розгляду спору діяла ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачала, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Борг відповідача в сумі 57259,98 грн. виник з договору № 10/16-874 ТЕ-40 від 15.09.2000 купівлі-продажу природного газу, до порушення провадження про банкрутство 08.11.2001 у справі № 5/23-Б, тобто вимоги позивача є конкурсними. У справі про банкрутство ці вимоги не заявлялися, строк звернення з заявою до суду збіг, а тому позов задоволенню не підлягає.

В касаційній скарзі Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить рішення господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судовими інстанціями і вбачається з матеріалів справи 15.09.2000 між Дочірньою компанією "Торговий дім "Газ України" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є Дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" та відкритим акціонерним товариством "Приладобудівний завод "Сокіл" було укладено договір № 10/16-874 ТЕ-40 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до п.2.1 договору Продавець передає Покупцеві в 2000 році газ в об'ємі до 5316 тис.куб.м, в тому числі в листопаді 2290 тис.куб.м, в грудні 2386 тис.куб.м.

Згідно п.5.1 попередня оплата за природний газ здійснюється грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Продавця 100% вартості газу, який запланований для поставки згідно з п.2.1 договору не пізніше ніж за 7 календарних днів до початку поставки газу.

Таким чином, оплата за газ в листопаді повинна була надійти 23.10.2000, за грудень -23.11.2000.

Як встановлено судовими інстанціями заборгованість за поставлений в листопаді-грудні 2001 року газ склала 57259,98 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.11.2001 порушено справу про банкрутство ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.04.2002 визнано грошові вимоги кредиторів та затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл".

Позивач з вимог в сумі 57259,98 грн. в справу про банкрутство не вступив.

В грудні 2003 року позивач пред'явив до відповідача позов в порядку позовного провадження про стягнення 57259,98 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 23.12.2003 провадження у справі зупинено до вирішення справи про банкрутство відповідача.

Ухвалою від 03.04.2006 цього ж суду провадження у справі поновлено у зв'язку з тим, що ухвалою суду від 16.08.2004 відносно боржника відкрито процедуру санації. Ухвалою суду від 05.09.2005 строк процедури санації продовжено.

Згідно ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

З огляду на викладене, касаційна інстанція зазначає, що судами попередніх інстанцій не було звернуто увагу на обставини справи, пов'язані з часом оголошення справи про банкрутство відповідача, публікації оголошення в офіційному друкованому органі.

Як судом першої, так і апеляційної інстанцій не досліджено, а відтак і не враховано, яка саме редакція ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" діяла у період опублікування оголошення справи про банкрутство, а саме 20.12.2001.

Зокрема, ч.1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 18.01.2001 № 2238-ні встановлено з часу оголошення справи про банкрутство місячний строк для звернення кредиторів до господарського суду з письмовими заявами про грошові вимоги до боржника. Однак законодавець не визначив цей строк як пресічний і не встановив припинення права кредитора на стягнення боргу у зв'язку зі сплином терміну погашення грошових вимог конкурсних кредиторів.

Норми закону щодо пресічності строку для подання заяви з грошовими вимогами до боржника встановлено ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" набули чинності 07.03.2002 згідно Закону України № 3088-ІІІ.

Враховуючи викладене та межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. 1117 ГПК України, постановлені судові рішення не можна визнати обґрунтованими і законними, а тому вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір у відповідності з вимогами закону та обставинами справи.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову від 29.06.2006 Запорізького апеляційного господарського суду та рішення від 20.04.2006 господарського суду Херсонської області у справі № 13/535 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: В. Рибак

Л.Ковтонюк

Попередній документ
309507
Наступний документ
309509
Інформація про рішення:
№ рішення: 309508
№ справи: 13/535
Дата рішення: 07.12.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.12.2003)
Дата надходження: 01.12.2003
Предмет позову: 3281
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛИХОВИД БОРИС ІВАНОВИЧ
відповідач (боржник):
ПВКП "Антей", м.Суми
позивач (заявник):
ПКФ "ПКО" ТОВ, м.Суми