04 грудня 2006 р.
№ 10/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Карабаня В.Я.
суддів :
Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Державного підприємства “Донецька залізниця» в особі Дебальцевської дирекції залізничних перевезень
не з'явився
ТОВ "Донбасвуглепереробка"
не з'явився
розглянувши касаційну скаргу
Державного підприємства “Донецька залізниця»
на рішення
господарського суду Донецької області від 19.04.2006
у справі
№ 10/17
за позовом
Державного підприємства "Донецька залізниця"
до
ТОВ "Донбасвуглепереробка"
про
стягнення 1 127, 70 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Приходько І.В.) від 19.04.2006 в позові відмовлено.
Державне підприємство “Донецька залізниця» вважає, що при прийнятті рішення, місцевим господарським судом порушено норми матеріального права, тому просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Донбасвуглепереробка" просить судове рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Державним підприємством “Донецька залізниця» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбасвуглепереробка" про стягнення 1 127 грн. 70 коп. штрафу, у тому числі 982 грн. 10 коп. за невикористання поданих вагонів та 145 грн. 60 коп. за невиконання плану по дорогах призначення.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на план перевезень № 2346, який, за твердженням позивача, відповідачем належним чином не було виконано, зокрема не виконано план перевезень за першу декаду вересня 2005 року та не виконано план перевезень по залізницях призначення за другу декаду 2005 року. Оскільки відповідач відмовився сплачувати нараховану, згідно ст. 106 Статуту та розділу 6 Правил планування перевезень вантажів суму штрафу, позивач звернувся до суду і просить цю суму стягнути у примусовому порядку.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти заявлених вимог заперечує і стверджує, що план перевезень № 2346 ним виконаний та фактично відвантажено більше ніж заплановано. Крім того, з посиланням на ст. 107 Статуту залізниць України та п. 2.8 Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 09.12.2002 за № 873, відповідач стверджує, що оскільки план перевезень в тонах ним виконано, то, відповідно, він звільняється від відповідальності.
Приймаючи рішення про відмову у позові, господарський суд Донецької області, дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників сторін, встановив, що умовами договору № 288/13 від 14.11.2003, укладеного між позивачем та відповідачем, сторони передбачили місячне планування перевезень вантажів і, що на вересень 2005 року відповідачем заплановано до перевезення 16 760 тон вантажу, а згідно даних облікової картки № 2346, відповідач фактично завантажив 16 770, 8 тон. За таких обставин, враховуючи, що відповідач за вересень 2005 року план перевезень вантажів в тонах виконав в повному обсязі, місцевий господарський суд, з посиланням на ст.ст. 106, 107, 109 Статуту залізниць України та пункт 6.10 Правил планування перевезень вантажів, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. ст. 111 ГПК України,
Рішення господарського суду Донецької області від 19.04.2006 у справі № 10/17 залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця» - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан