м. Київ, МСП, вул. Солом'янська ,2-А
Справа № 22-ц/796/4433/-2013 Головуючий у 1 інстанції- Піхур О.В.
Доповідач- Прокопчук Н.О.
24 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого - Прокопчук Н.О.
суддів : Росік Т.В., Мазурик О.Ф.
при секретарі- Мурга М.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «ТАСкомбанк»
на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «ТАСкомбанк», ОСОБА_3,третя особа :ОСОБА_4 про визнання іпотечного договору недійсним,-
У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору іпотеки укладеному 21.03.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Акціонерний Банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «ТАСкомбанк» .
Посилався на те,що він є власником 1\5 частини переданої в іпотеку квартири за рішенням суду ,яке набрало законної сили на час укладання договору і згоди на укладення договору іпотеки не надавав,про що ОСОБА_3 не повідомив банк.
Просив також виключити з Державного реєстру іпотек запис № 1508 про обтяження квартири АДРЕСА_1 співвласником якої він є.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.01.2013 року позов задоволено. Визнано недійсним іпотечний договір ЗФ 271-08 від 21.03.2008 року,укладений між ВАТ «Акціонерний Банк «Бізнес Стандарт» та ОСОБА_3 Виключено з Державного реєстру іпотек запис № 1508 про обтяження іпотекою квартири АДРЕСА_1 та вилучено з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про обтяження іпотекою цієї квартири.
В апеляційній скарзі поданій представником Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «ТАСкомбанк» ставиться питання про скасування зазначеного рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт посилається на те,що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду - помилковими. Судом не ураховано ,що право власності на об'єкти нерухомого майна виникає з моменту його реєстрації у БТІ й на час укладення іпотечного договору одноосібним власником спірної квартири як цілого об'єкту був ОСОБА_3, а тому згода позивача на укладання договору не була потрібна. Правові підстави для визнання іпотечного договору недійсним відсутні.
В суді апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «ТАСкомбанк» апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.
Позивач, його представник,представник відповідача ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають, що спір судом вирішений правильно.
Заслухавши доповідь судді -доповідача , пояснення осіб, що з"явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення в цій частині , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи позов суд виходив з того ,що майно ,яке перебуває у спільній власності , може бути передане у заставу лише за згодою усіх співвласників. Оскільки позивач, якому належить 1\5 частина квартири, такої згоди не надавав ,іпотечний договір слід визнати недійсним.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду та вважає їх правильними.
Як встановив суд та вбачається з матеріалів справи 21.03.2008 року між ВАТ «Акціонерний Банк «Бізнес Стандарт», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «ТАСкомбанк», та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір ЗФ 271-08 предметом якого стала квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.3,ч.3 ст.5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки може бути нерухоме майно,зареєстроване в установленому порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності,якщо інше не встановлено цим Законом .Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Укладаючи іпотечний договір іпотекодавець ОСОБА_3 засвідчував ,що предмет іпотеки належить йому на праві власності на правомірних підставах,під арештом , забороною,заставою не перебуває,прав на нього у третіх осіб немає,предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності.
При цьому ОСОБА_3 не повідомив іпотекодержателя про те,що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.09.2007 року право власності на 1\5 частину квартири визнано за ОСОБА_2 і це рішення набрало законної сили за півроку до укладення іпотечного договору .
За правилами ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.
Статтею 578 ЦК України , ч.2 ст.6 Закону України «Про іпотеку» передбачено,що майно,яке є у спільній власності ,може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою всіх співвласників.
Умовою передачі співвласником в іпотеку своєї частки в спільному майні без згоди інших співвласників є виділення її в натурі та реєстрація права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Якщо майно ,яке є спільною частковою власністю,передано в іпотеку без згоди інших співвласників,то наявність таких обставин свідчить про невідповідність договору іпотеки актам цивільного законодавства,що є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до положень ч.1 ст.203,ч.1 ст. 205 ЦК України.
Ураховуючи ,що позивач,як співвласник квартири згоди на укладання іпотечного договору не надавав, а ОСОБА_3 не виділив свою частку у натурі,суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання цього договору недійсним.
Доводи апеляційної скарги про те, що на час укладання іпотечного договору ОСОБА_2 не був співвласником спірної квартири є помилковими,оскільки право власності на 1\5 частину квартири за ним визнано за рішенням суду ,яке набрало законної сили до укладення оспорюваного договору. Набувши речові права на спірну квартиру - право володіння та право користування нею, він набув відповідно й право на захист цих прав.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «ТАСкомбанк» відхилити
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 28 січня 2013 року залишити без зміни
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: