м. Київ, МСП, вул. Солом'янська ,2 А
Справа № 22 -ц/796/5719-2013 Головуючий у 1-й інстанції: Коренюк А.М.
Доповідач: Прокопчук Н.О.
24 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі : Головуючого: Прокопчук Н.О.
суддів: Мазурик О.Ф.,Росік Т.В.
при секретарі: Мурга М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк » ( ПАТ «УкрСиббанк » ),що є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави
за апеляційною скаргою Кочіна Геннадія Івановича в інтересах Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк »
на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року ,-
У серпні 2011 року позивач звернувся до суду із даним позовом до відповідачки.
Зазначав ,що 17.06.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк » та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 40 000 дол. США під 13.5% річних строком до 17.06.2015 року з щомісячним погашенням боргу.
Предметом застави виступив належний відповідачці автомобіль «Toyota Camry»,2008 року випуску.
Посилаючись на невиконання боржницею своїх зобов'язань за кредитним договором та не виконання відповідачами надісланої їм вимоги про погашення боргу, позивач просив звернути стягнення заборгованості на предмет застави шляхом продажу на прилюдних торгах.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17.04.2012 року позов задоволено.
Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.11.2012 року рішення судів скасовані,справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі, поданій Кочіним Г.І в інтересах ПАТ «УкрСиббанк » ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі.
Апелянт зазначає,що судом неправильно встановлено обставини,що мають значення для справи,зроблено помилкові висновки, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права. Судом безпідставно не взято до уваги,що ст.25 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на яку послався суд в обґрунтування своїх висновків, взагалі не містить такого поняття як вимога боржнику та її зміст. Дана норма права містить поняття повідомлення всіх обтяжувачів.
В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «УкрСиббанк » підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином ,про що свідчить зворотне поштове повідомлення долучене до справи. Виходячи з положень ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того ,що позивачем не дотримано процедури звернення стягнення на предмет застави,а тому таки вимоги є передчасними.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду і вважає їх правильними.
Як убачається із матеріалів справи, 17.06.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11360599000. Предметом цього договору є надання позичальнику кредиту у розмірі 40 000 дол. США строком до 17.06.2015 року під 13.5% річних . Предметом застави став автомобіль «Toyota Camry»,2008 року випуску,належний відповідачці на час укладання договору на праві власності ( а.с.5-17).
12.02.2009 року обтяження зазначеного транспортного засобу зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 8457672 ( а.с.50).
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконувала належним чином, в наслідок чого виникла заборгованість станом на 01.06.2011 року в розмірі 50 218.89 дол. США,що за курсом НБУ на 01.06.2011 року становило 400 319.89 грн., а саме : заборгованість за кредитом - 37 583.02 дол. США, що за курсом НБУ становить 299 593.04 грн.; заборгованість по процентам - 10 409.23 дол. США, що за курсом НБУ становить 82 977.18 грн.; пеня за прострочення сплати кредиту -1 137.25 дол. США,що становить за курсом НБУ 9065.59 грн. ; пеня за прострочення сплати процентів -1 089.39 дол. США,що за курсом НБУ становить 8 684.08 грн.
Зазначена заборгованість підтверджується довідкою - розрахунком ( а.с.18-26) й до тепер не погашена.
Відповідачкою наявність заборгованості та її розмір не оспорювалися.
У відповідності до умов договору, відповідачці 08.06.2011 року було направлено письмову вимогу про виконання порушеного зобов'язання,яка отримана нею 16.08.2011 року ( а.с.32-33),проте залишилася без реагування.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
В силу застави, згідно зі статтею 572 ЦК України, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки відповідачка не виконала зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості за кредитом , нарахованих процентах та достроковому поверненню кредиту, у позивача виникло право на звернення стягнення на предмет застави.
Частинами першою та сьомою статті 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд касаційної інстанції скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції зазначив,що судами не перевірено належним чином дотримання процедури звернення стягнення на предмет обтяження,встановленої ст.ст.24,25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" .
Перевіряючи дотримання позивачем процедури звернення стягнення на предмет обтяження на виконання зазначених вказівок ВССУ,які є обов'язковими до виконання,суд першої інстанції встановив,що ПАТ «УкрСиббанк » не повідомив письмово всіх обтяжувачів про звернення стягнення на предмет застави, належним чином не повідомив боржника про звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання вимоги про сплату боргу та не зареєстрував у державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку,встановленому законом ,або у позасудовому порядку згідно із цим законом. Обтяжувач,який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження,зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Вимога ч.3 ст.24 цього Закону про зобов'язання обтяжувача до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження обов'язкова як при реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду,так при позасудових способах звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання вимоги зазначеної норми закону про реєстрацію до початку процедури в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
Ураховуючи таке суд першої інстанції підставно вважав заявлені вимоги передчасними.
Разом із цим колегія суддів не погоджується з висновком суду про неналежне повідомлення боржника про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження,оскільки ст.25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" такого повідомлення не вимагає,а тому доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.
За відсутності обов'язку про повідомлення боржника про реалізацію предмету обтяження за рішенням суду , посилання суду у мотивувальній частині про неналежне повідомлення боржника про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження підлягає виключенню. З цих підстав рішення суду змінюється.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не вливають.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кочіна Геннадія Івановича в інтересах Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк » задовольнити частково.
Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на неналежне повідомлення боржника про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження .
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий : Судді: