Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"25" липня 2006 р. Справа № 07/170-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Харченко О.О.
відповідача - Медведчиков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройіндустрія", м. Харків (вх. № 2258 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.05.06 р. по справі № 07/170-06
за позовом ВАТ "Харківшляхбуд" м. Харків
до ТОВ "Будіндустрія" м. Харків
про стягнення 30269,00 грн.
встановила:
У квітні 2006 ВАТ «Харківшляхбуд» звернулося до господарського суду Харківської області позовною заявою про стягнення з відповідача -ТОВ «Стройіндустрія» 30269 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт за договором № 6 від 24.06.05 р. та відшкодування судових витрат по справі.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.05.2006 року по справі № 07/170-06 (суддя Інте Т.В.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «Строй індустрія» на користь ВАТ «Харківшляхбуд» 30269 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт за договором № 6 від 24.06.05 р., 303,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 30 269,00 грн. підтверджується належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а оскільки відповідачем не подано ні доказів сплати суми боргу, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з останнього зазначеної суми боргу.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом при розгляді справи були порушені норми процесуального права. При цьому він посилається на те, що ТОВ «Стройіндустрія» не було повідомлено про час та місце судового засідання, в зв*язку з чим було позбавлено прав, передбачених ст. 22 ГПК України; суд необґрунтовано відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; на оголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення відповідач згоди не давав; судом необґрунтовано було стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в розмірі 0,31 грн. На цій підставі просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 22.05.2006р. повністю, а справу направити на новий розгляд до господарського суду в іншому складі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її безпідставною, посилаючись на те, що всі надані позивачем до матеріалів справи документи безумовно підтверджують існуючу перед позивачем заборгованість відповідача, яка, в свою чергу, ним ніяк не спростовується, а тому у суду були всі законні підстави задовольнити позов ВАТ «Харківшляхбуд». На цій підставі просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтвердили свої позиції, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2006 року без змін, виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду від 28.04.2006 р. суддею Інте Т.В. було порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду на 22.05.2006р. та зобов*язано, зокрема, відповідача надати документальне обгрунтування своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог, у тому числі і акт звірки розрахунків.
Проте, в порушення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вимоги ухвали не виконав, витребувані документи не надав, хоча місцевим господарським судом було надано достатньо часу для можливості відповідачу долучити до матеріалів справи необхідні докази на підтвердження своєї позиції по справі
Колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на факт його неповідомлення про час та місце судового засідання, оскільки матеріали справи свідчать про те, що позивачем було надіслано на адресу відповідача позовну заяву, та як належний доказ її відправки надано до справи опис вкладення (а.с. 4-5) , а вказана в опису адреса відповідача повністю відповідає його фактичній адресі, зазначеній в самій апеляційній скарзі та підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 50).
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарський суд порушив норми процесуального права, не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, розглянув справу у відсутності його представника, а на оголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення відповідач згоди не давав.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно визначився про відмову у клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не надав суду письмових доказів, що підтверджують викладені в клопотання обставини. Проте, позивач вимоги ухвали місцевого господарського суду виконав належним чином, надав акт звірки розрахунків між сторонами по справі, а тому місцевий суд обґрунтовано розглянув справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність оголошення в судовому засіданні 22.05.2006р. вступної та резолютивної частини рішення без згоди представника відповідача, є безпідставними, тому як в даному судовому засіданні він взагалі був відсутній, а представник позивача на оголошенні повного тексту рішення не наполягав.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає твердження, викладені відповідачем в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при вирішенні даного господарського спору між сторонами по справі, необгрунтованими, позбавленими фактичного та правового обгрунтування, що спростовується вищевикладеним.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до укладеного між сторонами по справі договору № 6 від 24.06.05 р. (далі -договір), відповідач (Замовник) доручив, а позивач (Підрядник) прийняв на себе зобов*язання виконати роботи по асфальтуванню майданчика, відповідно до кошторису та договірної ціни, які є невід*ємною частиною договору. Вартість робіт, згідно п. 2.2 договору складає 148789 грн., а строк їх виконання встановлений п. 3.1 договору до 31.12.05 р.
Виконання робіт на суму 64269 грн. позивач підтвердив двосторонніми актами приймання виконаних робіт форми № КБ-2в за вересень та жовтень 2005 р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Оплата виконаних робіт відповідачем була здійснена не в повному обсязі, хоча п. 4.2 договору сторони передбачили проведення Замовником розрахунків за фактично виконані об*єми робіт, відповідно до актів приймання - передачі, що змусило позивача, відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, в зв*язку з не встановленням в договорі строку виконання грошового зобов*язання, звернутись до відповідача 16.03.06 р. з вимогою негайного перерахування заборгованості в сумі 30269, 00 грн. на його розрахунковий рахунок. Дана вимога була направлена відповідачу з повідомленням про вручення її представнику відповідача, який одержав її 20.03.06 р. за довіреністю, про що суду надані відповідні докази (а.с. 15-16).
Але відповідач дану вимогу щодо виконання грошового зобов*язання не виконав, вказану суму боргу позивачу не сплатив.
Крім того, факт наявності боргу відповідача перед позивачем в сумі 30269 грн. підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків від 17.05.06 р. (а.с. 26), наданим позивачем до місцевого господарського суду та свідчить про порушення відповідачем вимог ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, відповідно до яких зобов*язання має виконуватись належним чином, відповідно до актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов*язання законом не допускається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначився про порушення відповідачем умов ст. 879 ЦК України, згідно якої, зобов*язання по оплаті робіт після їх прийняття покладається на замовника.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, факт наявності заборгованості відповідача в розмір 30 269,00 грн. підтверджується матеріалами справи, останнім належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу відповідач не представив, аргументованих заперечень щодо позовних вимог не надав.
З огляду на вищезазначене, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача 30269,00 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт за договором № 6 від 24.06.05 р., що повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді належних доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, а посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення місцевим господарським судом під час вирішення справи норм процесуального права є безпідставними та не можуть бути у відповідності до ст. 104 ГПК України підставою для скасування рішення по справі.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 22.05.2006 року по справі № 07/170-06 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарськогосуду Харківської області від 22.05.2006р. по справі № 07/170-06 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді