ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/6335/13 19.04.13
За позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія
«Гарант-Авто»
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія «ОРАНТА»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 18629,19 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Великородний А.О. (дов. № 62-1-4/38-Ю від 25.02.2013)
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу 18629,19 грн.
Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.13 порушено провадження у справі № 910/6335/13 та призначено справу до розгляду на 19.04.13 року.
18.04.2013 р. через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій також зазначено, що він не заперечує проти стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 18 629,19 грн.
18.04.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Шевченківського районного суду м. Києва надійшли докази, витребувані ухвалою суду.
Представник позивача під час судового засідання 19.04.2013 надав усні пояснення по суті позовних вимог, та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Заслухавши думку представника позивача, враховуючи заяву відповідача, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
03.10.2009 між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та представництвом «Паркер-Ханніфін Корпорейшн», директором якого є Бойко О.І. укладений поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0265723, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ (а.с.21)
Страховим випадком за вказаним полісом є, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
18.08.2010 о 10 год. 00 хв. у м. Києві по вул. О.Теліги трапилась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів марки «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ, який на законних підставах знаходився під керуванням Бойка О.І. (подорожній лист №467840 від 18.08.2010 (а.с. 50), «Богдан», державний номер АА8803ІЕ, під керуванням Меренкова В.О. та «Skoda Fabia», державний номер АА2010ВТ під керуванням Вихристенка Д.В.
У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою № 8671765 ДАІ ГУМВС України Шевченківського району в м. Києві (а. с. 23).
Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм Меренковим В.О., якого постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.09.2010 року у справі №3-10755/10, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 24).
Разом з тим, зі змісту вказаної постанови вбачається, що водій Меренков В.О., керуючи автомобілем «Богдан», державний номер АА8803ІЕ здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», державний номер АА2010ВТ, чим порушив Правила дорожнього руху України.
Однак Шевченківським районним судом м. Києва в даній постанові не зазначено про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.08.2010 о 10 год. 00 хв. у м. Києві по вул. О.Теліги з вини Меренкова В.О. також був пошкоджений автомобіль «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ.
Проте, з копії матеріалів адміністративної справи №3-10755/10, які надійшли на запит суду вбачається, що автомобіль «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ, який застрахований у позивача, був учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 18.08.2010 о 10 год. 00 хв. у м. Києві по вул. О.Теліги з вини Меренкова В.О.
Факт участі автомобіля «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ у вказаній ДТП підтверджується також і довідкою ВДАІ, яка видається безпосередньо під час оформлення ДТП (а.с. 22) та довідкою № 8671765 ДАІ ГУМВС України Шевченківського району в м. Києві (а. с. 23).
Отже, виходячи з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням водієм Меренковим В.О. правил дорожнього руху, що встановлено судом у справі №3-10755/10 та спричиненням у зв'язку з цим пошкоджень автомобілю «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ.
Вартість відновлюваного ремонту, транспортного засобу марки «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 21 457,31 грн., що підтверджується звітом про оцінку колісного транспортного засобу №1300 від 15.09.2010, ремонтною калькуляцією №1300 від 15.09.2010 (а. с. 26-29, 31-35) та рахунком-фактурою № С-0017535 від 11.10.2010 і актом виконаних робіт РС-0036909 від 11.10.2010, відповідно до яких вартість ремонту автомобіля склала 18629,19 грн. (а. с. 39-44).
Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за поліс добровільного страхування транспортного засобу №19G-0265723 (а. с. 45).
14.01.2011 р. позивач на підставі Страхового акту № 110910 від 14.10.2010, здійснив виплату страхового відшкодування у сумі 18 629,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 14.01.2012 (а. с. 47).
Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія - Меренкова В.О., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «Богдан», державний номер АА8803ІЕ, на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № ВЕ/1493304 відповідачем (а. с. 51).
Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 06.09.2012 р. звернувся до відповідача із заявою № 110910 однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Богдан», державний номер АА8803ІЕ, знаходився під керуванням Меренкова В.О., вина якого підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.09.2010 року у справі №3-10755/10 (а. с. 24).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля марки «Богдан», державний номер АА8803ІЕ була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/1493304) (а. с. 51).
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Toyota Avensis», державний номер АА0613ЕЕ.
Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по полісу добровільного страхування транспортного засобу №19G-0265723, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Меренкова В.О.. як особи, відповідальної за завдані збитки.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП у розмірі 18629,19 грн.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи заяву відповідача, з якої вбачається, що він не заперечує проти стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі, заявленій позивачем, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 629,19 грн., - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3, код ЄДРПОУ 16467237) 18 629 (вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень, 19 копійок страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень, 50 копійок судового збору.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 19.04.2013 р. у присутності представника позивача.
Повний текст складено - 24.04.2013 р.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова