ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-8/15343-2012 25.04.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
до 1) Відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія"
2) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Есттерра"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "СОРПО ІНВЕСТ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні
позивача Національний банк України
за участі Прокуратури Київської області
про визнання недійсними договорів та повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 120 301 864,67 грн.
Головуючий суддя Полякова К.В.
cуддя Нечай О.В.
cуддя Літвінова М.Є.
Представники :
представник позивача: Кур'ята І.В.(дов. № 258 від 23.07.12);
представник відповідача 1: не з'явився;
представник відповідача 2: Шпортило Я.І. (дов. № 35-30-8 від 02.01.13);
представник відповідача 3: не з'явився;
представник третьої особи на стороні позивача: Ященко М.В. (дов. № 18-225/603/1211 від 01.02.13);
представник третьої особи на стороні відповідача: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство "РОДОВІД БАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача-1 Відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія", відповідача-2 Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Есттерра" (з врахуванням уточнень, поданих 31.01.2013 року) про визнання недійсними договорів та повернення безпідставно набутих коштів у розмірі 120301864,67 грн., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРПО ІНВЕСТ".
Ухвалою Господарського суду м Києва від 01.11.2012 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 22.11.2012 року.
У судових засіданнях 22.11.2012 та 13.12.2012 суд відкладав розгляд справи відповідно на 13.12.2012 та 26.12.2012, про що виніс відповідні ухвали.
Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови господарського суду міста Києва від 26.12.2012 справу № 5011-8/15343-2012 передано на розгляд судді Шкурдовій Л.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2012 справу № 5011-8/15343-2012 прийнято до провадження суддею Шкурдовою Л.М. та розгляд справи призначено на 31.01.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови господарського суду від 14.01.2013 справу № 5011-8/15343-2012 передано для розгляду судді Поляковій К.В.
Ухвалою суду від 14.01.2013 справу № 5011-8/15343-2012 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В. та розгляд справи призначено на 31.01.2013 року.
За наслідками судового засідання 31.01.2013 розгляд справи відкладено на 21.02.2013, про що винесено відповідну ухвалу.
Щодо поданої позивачем заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать Державному підприємству «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» суд зазначає наступне.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову та з метою запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям заходів забезпечення позову, прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу відмовив у задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
20.02.2013 через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та заява про фіксування судового процесу звукозаписувальними засобами.
21.02.2013 через відділ діловодства та документообігу господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи по справі.
У судовому засіданні 21.02.2013 р. розглянуті клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національного банку України, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, клопотання відповідача 1 про залучення у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватних нотаріусів Іванову О.П. та Лабутіну Ю.Ю.
За наслідками розгляду вказаних клопотань та заяви судом: клопотання позивача про залучення до участі у справі Національного Банку України задоволено; у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та задоволенні клопотання відповідача 1 про залучення приватних нотаріусів Іванової О.П. та Лабутіної Ю.Ю. - відмовлено, про що зазначено в ухвалі, якою також розгляд справи відкладено на 14.03.2013 року.
14.03.2013 позивачем через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подані додаткові докази у справі.
14.03.2013 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва подані письмові пояснення по справі.
За наслідками проведення судового засідання 14.03.2013, справу призначено до колегіального розгляду, про що винесено ухвалу.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 визначено для розгляду справи № 5011-8/15343-2012 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Шаптали Є.Ю. та Літвінова М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 справу № 5011-8/15343-2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Шаптала Є.Ю. та Літвінова М.Є. та призначено її до розгляду на 04.04.2013 року.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
За наслідками судового засідання 04.04.2013 з метою вивчення поданих сторонами доказів та у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідача 3 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів розгляд справи відкладено на 11.04.2013, про що винесено ухвалу.
Представником позивача у судовому засіданні 11.04.2013 подано клопотання про вихід за межі позовних вимог, відповідно до якого він просить:
- визнати договір про передачу активів та зобов'язань ВАТ Банк "БІГ Енегія" від 24.02.2010, укладений між АТ "Родовід Банк" та ВАТ Банк "БІГ Енегія", недійсним з моменту укладання;
- застосувати наслідки недійсності правочину за вказаним договором та повернути ВАТ Банк "БІГ Енегія" активи та зобов'язання, передані АТ "Родовід Банк" за договором про передачу активів та зобов'язань ВАТ Банк "БІГ Енегія" від 24.02.2010, а саме:
зобов'язання за договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006, укладеним з ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"; права за кредитним договором № 01/01-12-2009 від 25.12.2009, укладеним між ВАТ Банк "БІГ Енегія" та ТОВ "СОРПО ІНВЕСТ".
Представники відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача проти вказаного клопотання заперечували та просили відкласти розгляд справи для надання можливості підготувати письмові обґрунтовані заперечення на вказане клопотання.
Ухвалою суду від 11.04.2013 розгляд справи відкладений на 25.04.2013 року.
22.04.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Прокуратури Київської області надійшло повідомлення про вступ у справу № 5011-8/15343-2012 на стороні Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 29 ГПК України про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 визначено для розгляду справи № 5011-8/15343-2012 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Нечай О.В. та Літвінова М.Є., у зв"язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відпустці.
Ухвалою суду від 25.04.2013 справу № 5011-8/15343-2012 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Нечай О.В. та Літвінова М.Є. та призначено її до розгляду на 25.04.2013 року.
Під час судового засідання 25.04.2013 судом розглянуто клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог.
Відповідач 2 заперечував проти задоволення клопотання позивача, посилаючись на обставини викладені у відзиві на клопотання, додатково зауваживши, що зі змісту заявленого клопотання вбачається фактичне збільшення позовних вимог.
Представник Національного банку України, надавши свої пояснення, залишив вирішення клопотання на розсуд суду у відповідності до вимог чинного законодавства.
Так, суд надавши належну оцінку доказам та заслухавши думку сторін, дійшов висновку щодо відхилення заявленого клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Проте, як вбачається зі змісту клопотання про вихід за межі позовних вимог, позивач просить визнати недійсним Договір передачі активів та зобов'язань ВАТ Банк «Біг Енергія» від 24.02.2010 та застосувати наслідки його недійсності, що фактично є зміною предмету позову.
Пунктом 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Відхиляючи клопотання позивача, з огляду на викладене, судом роз'яснено, що подальший розгляд справи здійснюється у межах заявлених позовних вимог із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а саме: визнання недійсним Договір іпотеки від 25.12.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» та Відкритим акціонерним товариством «Есттерра», зареєстрований за № 2840, з моменту укладення; визнання недійсним Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» та Акціонерним товариством «Родовід Банк», зареєстрований у реєстрі за № 604, з моменту укладення; визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006 року; визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, моменту укладення; визнати недійсним з моменту укладення Договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладений між Акціонерним товариством «Родовід Банк» та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; застосування наслідків недійсності правочину за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладений між Акціонерним товариством «Родовід Банк» та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» грошових коштів у загальному розмірі 120301864,67 грн.
Відповідачем 1 - Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія», через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва 25.04.2013 подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із відрядженням представників сторони та необхідністю часу для підготовку заперечень.
Суд вважає клопотання відповідача 1 про відкладення необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки на підтвердження обставин, викладених у ньому, Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» не надано жодного належного доказу.
Відповідач 3 та третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Сорпо Інвест» не направили своїх представників для участі у судовому засідання, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач 3 та третя особа 1 не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
24.02.2010 між Публічним акціонерним товариством «Родовід банк» та Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія» укладено Договір про передачу активів та зобов'язань ВАТ Банк «БІГ Енергія» (т. 1 а. с. 26-30), яким регулюються відносини, що пов'язані із зміною боржника (Банку «БІГ Енергія») у зобов'язаннях, що виникають з договору банківського вкладу (депозиту) №30/10-11-06 від 10.11.2006 (т. 1 а. с. 45), укладеного з Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», та заміною кредитора (Банку «БІГ Енергія») у зобов'язаннях, що виникають з кредитного договору №01/01-12-2009 від 25.12.2009, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "СОРПО-ІНВЕСТ" (т. 1 а. с. 61-64).
Відповідно до умов Договору (п. п. 2.1., 3.1.) Банк «БІГ енергія» передає РОДОВІД БАНКУ:
- частину своїх зобов'язань, встановлених договором банківського вкладу (депозиту) №30/10-11-06 (переводить на РОДОВІД БАНК частину свого боргу за договором банківського вкладу №30/10-11-06), внаслідок чого РОДОВІД БАНК заміняє Банк "БІГ Енергія" як зобов'язану сторону у зобов'язанні із виплати ДП «МА «Бориспіль» суми вкладу та у зобов'язанні зі сплати ДП "МА "Бориспіль" процентів на таку суму вкладу, а саме: РОДОВІД БАНК стає зобов'язаним здійснити (виконати) замість Банку "БІГ Енергія"обов'язок з виплати ДП "МА "Бориспіль" суми вкладу у розмірі 102743013,69 грн. та процентів у розмірі 4323 651,21 грн.;
- усі свої права за Кредитним договором №01/01-12-2009, відступає права вимоги до ТОВ "СОРПО-ІНВЕСТ" за Кредитним договором №01/01-12-2009 на користь РОДОВІД БАНКУ, внаслідок чого РОДОВІД БАНК заміняє Банк "БІГ Енергія" як кредитора у наступних зобов'язаннях, втому числі, але не виключно: розмір основного зобов'язання 107 000 000,00 грн, процентна ставка за користування кредитними коштами - 19% річних, що станом на дату підписання договору складає 66664,90 коп., сплата нарахованих процентів здійснюється в кінці строку дії кредитного договору, строк повернення кредитних коштів - 07.06.2010 та в інших правовідносинах відповідно до умов кредитного договору.
Згідно із п.п. 2.5., 2.7., 3.9., 3.13. договору передача РОДОВІД БАНКУ зобов'язань за депозитом та передача РОДОВІД БАНКУ прав вимоги за кредитним договором здійснюється згідно з цим Договором та згідно з Актами про передавання-приймання зобов'язань за депозитом та прав вимоги за кредитним договором.
Днем передачі зобов'язань за депозитом та права вимоги за кредитним договором є день підписання сторонами Акту про передавання-приймання зобов'язань за депозитом та Акту про передавання-приймання прав вимоги за кредитним договором, укладення договору про відступлення права за договором іпотеки.
Як передбачено розділом 4 Договору, сторони домовились, що після передачі Банком "БІГ Енергія" РОДОВІД БАНКУ зобов'язань за депозитом та прав вимоги за кредитним договором Банк "БІГ Енергія" зобов'язаний сплатити РОДОВІД БАНКУ суму зобов'язань за депозитом, яка становить 107066664,90 грн. та складається із суми вкладу та суми процентів, а РОДОВІД БАНК зобов'язаний сплатити Банку "БІГ Енергія" вартість прав вимоги за кредитним договором №01/01-12-2009, яка відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості активів ВАТ Банк "БІГ Енергія" у вигляді майнових прав (права вимоги) за кредитним договором №01/01-12/2009 від 25.12.2009 з ТОВ "СОРПО ІНВЕСТ" становить 107066664,90 грн.
Як свідчать матеріали справи, 24.02.2010 сторонами Договору підписані Акт прийому-передачі документів та інформації за правами вимоги за Кредитним договором №01/01-12-2009 від 25.12.2009 (т. 1 а. с. 78-79), Акт про передавання-приймання права вимоги (т. 1 а. с. 82, 84), Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором (т. 1 а. с. 72-75), Акт приймання-передачі документів до договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором (т. 1 а. с. 76-77), Акт про передавання-приймання зобов'язань за депозитом (т. 1 а. с. 83), Акт прийому-передачі документів та інформації за зобов'язаннями за договором банківського вкладу (депозиту) №30/10-11-06 від 10.11.2006 (т. 1 а. с. 80-81).
У матеріалах справи міститься заява про зарахування зустрічних однорідних вимог (т. 1 а. с. 85), адресована позивачем Відкритому акціонерному товариству Банк «БІГ Енергія», з якої вбачається, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» заявляє про зарахування 24.02.2010 зустрічних однорідних вимог РОДОВІД БАНКУ до Банку «Біг Енергія» та вимог Банку «Біг Енергія» до РОДОВІД БАНКУ.
На виконання умов Договору про передачу активів та зобов'язань від 24.02.2010 між ПАТ «РОДОВІД БАНК» (Банк) та ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (Вкладник) укладено договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента №104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 (т. 1 а. с. 34-38). За умовами укладеного договору банківського вкладу Банк приймає від Вкладника на строковий депозитний рахунок № 26153501000054 грошові кошти в сумі 107066664,90 грн. та зобов'язується повернути Вкладникові суму вкладу 02.03.2011 і сплатити нараховані проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.
Наявними у матеріалах справи доказами, а саме банківською випискою про рух коштів на депозитному рахунку ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», підтверджується належне виконання сторонами умов Договору строкового банківського вкладу.
Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 5011-35/3889-2012, яке набрало законної сили, Постановою Правління Національного банку України №29 від 29.01.2010 було надано дозвіл на передавання Публічному акціонерному товариству "Родовід Банк" зобов'язань банку перед Державними підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" за договором банківського вкладу (депозиту) від 10.11.2006 №30/10-11-06, що складаються з основної суми депозиту в розмірі 102 743,01 тис. грн. та нарахованих на цю суму відсотків, і активу Банку у вигляді його вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРПО НВЕСТ" за кредитним договором від 25.12.2009 №01/01-12-2009.
Зазначеним рішенням суд у справі № 5011-35/3889-2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «РОДОВІД БАНК» про визнання Договору про передачу активів та зобов'язань ВАТ "Банк "БІГ Енергія" від 24.02.2010 недійсним з моменту укладення та застосування наслідків його недійсності, а також визнання недійсним Договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи -резидента №104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладеного між АТ "РОДОВІД БАНК" та ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
У межах даного позову ПАТ «РОДОВІД БАНК» просить суд визнати недійсним Договір іпотеки від 25.12.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» та Відкритим акціонерним товариством «Есттерра», як забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором №01/01-12-2009, яким регулюються правовідносини між Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сорпо Інвест».
Як на підставу визнання Договору іпотеки від 25.12.2009 недійсним, позивач посилається на невідповідність положень Договору іпотеки вимогам ч. 1, 3 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», якими встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Посилаючись на рішення Господарського суду міста Києва у справі № 30/284, яким скасовано державну реєстрацію державних актів на земельні ділянки, що є предметом іпотеки, позивач стверджує про відсутність предмету іпотеки, а за таких обставин Договір іпотеки від 25.12.2009 є укладеним внаслідок допущеної сторонами помилки.
Відкрите акціонерне товариство Банк «Біг Енергія» у своєму відзиві на позовну заяву вважає доводи позивача, щодо визнання недійсним Договору іпотеки від 25.12.2009 необґрунтованими, оскільки сторонами договору додержано всі передбачені законодавством загальні вимоги. Додатково, на підтвердження своєї позиції, відповідач 1 зазначає, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» неодноразово намагається визнати Договір іпотеки від 25.12.2009 недійсним з різних підстав, шляхом подачі позовів до суду.
Відповідач 2 у своєму відзиві на позовну заяву спростовує доводи позивача та надає належні докази на підтвердження своїх заперечень.
Так, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» стверджує, що шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, належний ВАТ «Есттерра», а саме на дві земельні ділянки (державні акти на право власності ЯЖ № 403906, ЯЖ № 403906) стягнуто заборгованість за Кредитним договором № 01/01-12-2009 від 25.12.2009 в розмірі 121005291,87 грн. Публічним акціонерним товариством «Родовід Банк» з ТОВ «Сорпо-Інвест» та ВАТ «Есттерра».
Крім того, Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом у межах розгляду справи № 34/547-33/120-2012 не спростовано існування предмету іпотеки, а саме: двох земельних ділянок (державні акти на право власності ЯЖ № 403906, ЯЖ № 403906).
З огляду на викладене, відповідач 2 вважає доводи ПАТ «РОДОВІД БАНК» надуманими та необґрунтованими.
Посилаючись на недійсність Договору іпотеки від 25.12.2009, позивач просить, відповідно до вимог статті 216 Цивільного кодексу України, якою передбачено що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, визнати Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010 недійсним, оскільки предметом даного договору є права вимоги за Договором іпотеки від 25.12.2009 року.
Звертаючись із позовом, ПАТ «РОДОВІД БАНК» однією з позовних вимог зазначає визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006 та визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 року.
Позивач стверджує, що право вимоги у ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» за вказаними договорами відсутнє, оскільки не настала відкладальна обставина передачі АТ «РОДОВІД БАНК» зобов'язань за депозитом відповідно до умов Договору про передачу активів та зобов'язань, яка полягає в укладанні Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, що підлягає визнанню недійсним.
Відповідач 2 вважає хибними твердження позивача з огляду на відсутність прямого взаємозв'язку між Договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010 та Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, оскільки вони укладалися з різних підстав та не є наслідком один одного.
З тих самих підстав, ПАТ «РОДОВІД БАНК» просить визнати недійсним Договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 та застосувати наслідки недійсності правочину відповідно до норм статті 216 Цивільного кодексу України, шляхом стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» безпідставно набутих коштів у розмірі 120301864,67 грн.
Під час розгляду справи ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» посилаючись на відсутність підстав визнання Договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 недійсним, вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з нього 120301864,67 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним.
Як зазначено у ст. 202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1-3, 5, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" з подальшими змінами)
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (постанова пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними")
Згідно норм ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Так, під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено.
Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням.
Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину.
Договори вчинені під помилкою відносяться до договорів вчинених з недоліком волі.
Разом з тим, нормами частини 1 статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Цивільно-правові відносини, що склались між сторонами спірного правочину кваліфікуються як господарські та регулюються нормами Господарського кодексу України, яким передбачено що господарська діяльність суб'єктів господарювання має ризиковий характер та передбачає економічну самостійність і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.
З системного аналізу вищенаведених норм законодавства, надавши належну оцінку наявним у матеріалах справи доказам, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що сторонами, які укладали спірний правочин (Договір іпотеки від 25.12.2009) та виявляли власну волю до його укладання, не підтверджено факт невірного сприймання фактичних обставин правочину, вказаних ПАТ «РОДОВІД БАНК» як підстави визнання його недійсності, а отже при укладанні правочину сторони не помилялись, та повністю усвідомлювали правові наслідки своїх дій.
Таким чином, позивачем не доведено суду факт того сторони спірного договору, при його укладанні діяли під впливом помилки, тому у задоволенні позовної вимоги про визнання Договору іпотеки від 25.12.2009 недійсним з підстав ст. 229 Цивільного кодексу України слід відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Оскільки підставою для визнання Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010 позивач зазначає недійсність Договору іпотеки від 25.12.2009, тому, враховуючи відмову у позові про визнання недійсним Договору іпотеки від 25.12.2009, в частині позовних вимог про застосування його недійсності належить відмовити.
Під розгляду позовних про визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006, визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 та визнання недійсним з моменту укладення Договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладений між Акціонерним товариством «Родовід Банк» та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» судом встановлено, що підставами задоволення зазначених вимог, позивачем з посиланням на ч. 1 ст. 212 ЦК України зазначено, як-то визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010 року.
Проте дане посилання позивача спростовується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Такою відкладальною обставиною, щодо передачі ПАТ «РОДОВІД БАНК» зобов'язань за депозитом, відповідно до умов Договору про передачу активів та зобов'язань від 24.02.2010, позивач визначає укладання Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором.
За таких підстав, оскільки судом не визнано недійсність Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, позовні вимоги позивача щодо визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006 та визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 не підлягають задоволенню.
Суд вважає позовну вимогу щодо визнання такою, що не підлягає задоволенню, оскільки підставами визнання його недійсним позивач зазначає тіж самі обставини, щодо і визнання відсутнім права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006 та права вимоги за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010 року.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
З системного аналізу вищенаведеного, судом в межах розгляду даної справи не визнано недійсність Договору строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, а тому у позивача відсутні підстави стверджувати про безпідставність отриманих ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» грошових коштів у розмірі 120301864,67 грн. відповідно до умов зазначеного договору, з огляду таке позовна вимога про стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» грошових коштів у загальному розмірі 120301864,67 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Всупереч вимогам, встановленим ст. 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, звертаючись з позовом, не довів наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними та застосування наслідків їх недійсності.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладених вище обставин, позовні вимоги про визнання недійсним Договір іпотеки від 25.12.2009 з моменту укладення, визнання недійсним Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010 з моменту укладення, визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006 року та за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, моменту укладення, визнати недійсним з моменту укладення Договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, застосування наслідків недійсності правочину за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладений між Акціонерним товариством «Родовід Банк» та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» грошових коштів у загальному розмірі 120301864,67 грн., є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
З огляду на відмову у позові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія», Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», Товариства з обмеженою відповідальністю «Есттерра», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сорпо Інвест», третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Національний банк України, за участі Прокуратури Київської області про:
визнання недійсним Договір іпотеки від 25.12.2009, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» та Відкритим акціонерним товариством «Есттерра», зареєстрований за № 2840, з моменту укладення;
визнання недійсним Договір про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 24.02.2010, укладений між Відкритим акціонерним товариством Банк «Біг Енергія» та Акціонерним товариством «Родовід Банк», зареєстрований у реєстрі за № 604, з моменту укладення.
визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором банківського вкладу (депозиту) № 30/10-11-06 від 10.11.2006 року;
визнання відсутнім у Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» права вимоги за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, моменту укладення;
визнати недійсним з моменту укладення Договір строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладений між Акціонерним товариством «Родовід Банк» та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;
застосування наслідків недійсності правочину за Договором строкового банківського вкладу в національній валюті юридичної особи-резидента № 104.1/03-Д-10 від 24.02.2010, укладений між Акціонерним товариством «Родовід Банк» та Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»;
стягнення з Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» грошових коштів у загальному розмірі 120301864,67 грн. - відмовити повністю.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та оголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25.04.2013 року.
Повний текст рішення складено - 26.04.2013 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя К.В. Полякова
Суддя О.В. Нечай
Суддя М.Є. Літвінова