Справа № 2610/26845/2012
Провадження №2/761/2499/2013
іменем України
26 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Поляковій Б.Ю., Паночко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
13 листопада 2012 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В позовних вимогах представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги в сумі 19 196,36 грн., витрати від інфляції в розмірі 2 078,24 грн., 3% річних в сумі 921,21 грн. та судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача існує заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку він не сплачує, хоча користується ними. Крім того, посилаючись на ч.2 ст.625 ЦПК України позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції та 3% річних.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати за розміщення оголошення в газеті про виклик відповідача.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи через друковані засоби масової інформації, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила.
Суд продовжив подальший розгляд справи у відсутність відповідачки, яка не з'явилася в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Як вбачається з довідки від 27.06.2012 року №395, виданої КП ЖЕК «Михайлівська» Шевченківського району, відповідачка зареєстрованою в АДРЕСА_1 не значиться.
Вказана квартира - двокімнатна, загальною площею 72,5 кв.м., житловою площею 50,70 кв.м. та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.09.2000 року.
Відповідно до ст.19 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Відповідно до ст.19 ч.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 2 ст.642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму грошей або ін.), що засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Тобто, надання житлово-комунальних послуг, отримання житлово-комунальних послуг, надання рахунків на його оплату та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем і виконавцем.
Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. У разі зміни вартості житлово-комунальних послуг виконавець/виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це споживача з визначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань з посиланням на погодження відповідних органів.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі -Правила), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, станом на 01.09.2012 року включно заборгованість відповідача за період з 01.04.2008 року по 01.08.2012 року становить 16 196,36 грн.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, документів на спростування розміру заборгованості не надала. А тому суд приходить до висновку про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Пунктом 10 ч. 3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.
Разом із тим, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, слід стягнути відповідача на користь позивача суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 16 196,36 грн.; інфляційні нарахування у розмірі 2 078,24 грн. та три відсотки річних в сумі 921,21 грн., а всього підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 19 195,81 грн.
Крім того, на підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати - судовий збір та витрати за розміщення оголошення в газеті.
На підставі викладеного, керуючись ст.162 ЖК України, ст.625 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 159, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 16 196 (шістнадцять тисяч сто дев'яносто шість) гривень 36 копійок, інфляційні нарахування у розмірі 2 078 (дві тисячі сімдесят вісім) гривень 24 копійки, три відсотки річних в сумі 921 (дев'ятсот двадцять одна) гривна 21 копійка, 420 (чотириста двадцять) гривень 00 копійок за розміщення оголошення в газеті та 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторона, яка не була присутня при проголошенні рішення може його оскаржити протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Н.Г.Притула