ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-20/18251-2012 24.04.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт"
про відшкодування матеріальної шкоди 19 548,53 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін
від позивача: Стеценко А.О. (дов. №232 D/2013 від 17.04.2013)
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 24.04.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (надалі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (надалі -відповідач)відшкодування матеріальної шкоди 19 548,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3111/249/001593 від 02.09.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Чері", д/н АА 3539 НР, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "МАН", д/н АА 1500 АІ, яким скоєно ДТП, застрахованавідповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АВ 0059300), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-20/18251-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.01.2013.
Ухвалою суду від 10.01.2013 розгляд справи було відкладено на 28.01.2013, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання та невиконання ними вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
15.01.2013, через канцелярію Господарського суду міста Києва, від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі з повідомленням про страхове покриття.
16.01.2013, представник позивача, через канцелярію Господарського суду міста Києва, подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 розгляд справи було відкладено на 13.02.2013.
В судове засідання, призначене на 13.02.2013 представник позивача з'явився, та заявив клопотання про заміну неналежного відповідача належним.
Подане клопотання мотивовано тим, що поліс серії АВ № 59300 за яким обов'язок по цивільно правовій відповідальності покладено на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" втрачено, як наслідок заявлення позовних вимог до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" є безпідставним.
Так, на підставі вищевикладеного представник позивача просить залучити в якості належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дар Транс", оскільки ДТП, що відбулося 08.05.2013 сталося з вини водія вищевказаного товариства.
Ухвалою суду від 13.02.2013, на підставі с. 24 ГПК України замінено неналежного відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дар Транс" та призначено справу до розгляду на 13.03.2013.
В судове засідання призначене на 13.03.2013 представники сторін з'явились.
Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду, позов підтримав та надав свої пояснення по суті спору.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти задоволення поданого позову з підстав того, що цивільно-правова відповідальність автомобіля марки "МАН", д/н АА 1500 АІ, застрахована на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АВ 0059300) Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт".
В судовому засіданні представник відповідача надав суду для огляду оригінал полісу №АВ 0059300, копія якого додана до відзиву на позов.
Ухвалою суду від 13.03.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" та розгляд справи призначено на 10.04.2013.
28.03.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариство з обмеженою відповідальністю "Дар Транс" надійшли документи для долучення їх до матеріалів справи.
В судове засідання призначене на 10.04.2013 представники сторін з'явились.
Ухвалою суду від 10.04.2013 замінив неналежного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Дар Транс" на належного - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" та відклав розгляд на 22.04.2013.
Представник позивача в судове засідання призначене на 22.04.2013 з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання призначене на 22.04.2013 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
02.09.2011 між позивачем (надалі - Страховик) та Гергель Василем Миколайовичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3111/249/001593 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Чері", державний реєстраційний номер АА 3539 НР.
09.04.2012 в м. Києві на Великій кільцевій дорозі відбулося зіткнення автомобіля "Чері", державний реєстраційний номер АА 3539 НР, що знаходився під керуванням Гергеля Василя Миколайовича та автомобіля "МАН", державний реєстраційний номер АА 1500 АІ, що знаходився під керуванням Кустовського Олександра Миколайовича .
В результаті ДТП автомобіль "Чері", державний реєстраційний номер АА 3539 НР, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 09.04.2013 виданою Управлінням Державтоінспекції ГУ МВС України в м. Києві (копія довідки міститься в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 19 548,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 10985 від 08.06.2012 (копія розрахункового документу міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 9112000874 від 31.05.2011 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08.05.2012 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Кустовським Олександром Миколайовичем п. 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "МАН", державний реєстраційний номер АА 1500 АІ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0059300 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.
Судом встановлено, що транспортний засіб марки «МАН» державний номер АА 1500 АІ належить на прав власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Дар Транс», однак на час скоєння ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0059300.
Твердження позивача що бланк полісу №В/0059300 за яким обов'язок по цивільно авовій відповідальності було покладено на відповідача - є втраченим, являється не доведеним, оскільки Товариству з обмеженою відповідальністю «Дар Транс» надало суду оригінал полісу № АВ/0059300, а також платіжне доручення № 24 від 07.11.2011 на оплату страхових внесків в сумі 1 732,02. Вказані документи підтверджують факт наявності між Товариством обмеженою відповідальністю «Дар Транс» та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Лафорт" відносин страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/0059300, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «МАН» державний номер АА 1500 АІ.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу «МАН» державний номер АА 1500 АІ.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до звіту №1549 від 11.04.2012 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 09.04.2012, становить: 20 714,69 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2012 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на 19 548,53 грн. (копія міститься в матеріалах справи).
Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Чері", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 20 714,69 грн., а позивач сплатив 19 548,53 грн., отже сплачена сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; ідентифікаційний код: 25005889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 48 а; ідентифікаційний код: 20113829) грошові кошти: страхового відшкодування - 19 548 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) 53 коп. та судовий збір в сумі 1 720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять) 50 коп.
3.Видати наказ.
4. Копію рішення надіслати сторонам
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 26.04.2013
Суддя Ю.В.Цюкало