ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5039/13 15.04.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
До Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія " Оранта"
про відшкодування збитків 17 620,00 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Самойленко П.М. (дов. №3651/18 від 11.12.2012)
від відповідача: не з'явився.
В судовому засіданні 15.04.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
18.03.2013 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № РГ/1361/11/5 від 12.03.2013 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 17 620 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № ВЕ/1999174.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 порушено провадження у справі № 910/5039/13 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2013.
08.04.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.
11.04.2013 через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення МТСБУ про страхове покриття за полісом № ВЕ/1999174.
Представник позивача в судове засідання призначене на 15.04.2013 з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання призначене на 15.04.2013 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
08.10.2010 між позивачем (надалі - Страховик) та Відкритим акціонерним товариством «Миронівський хлібопродукт» (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1650-а/10к-05 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту - Договір добровільного страхування або Договір).
Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Мерседес", державний реєстраційний номер АІ 2269 АІ.
21.01.2011 в м. Херсоні на вул. Димитрова відбулося зіткнення автомобіля "Мерседес", державний реєстраційний номер АІ 2269 АІ, що знаходився під керуванням Лелішевського Вадима Івановича та автомобіля "ГАЗ", державний реєстраційний номер ВТ 1814 АВ, що знаходився під керуванням Духаніна Віктора Васильовича.
В результаті ДТП автомобіль "Мерседес", державний реєстраційний номер АІ 2269 АІ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 21.01.2011, виданою на ім'я Лелішевського Вадима Івановича (копія довідки міститься в справі).
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 17 620 грн. Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 2011/V/OMOD00961/Vesko2288-ДОП від 07.04.2011 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з постановою Комсомольського районного суду міста Херсона від 28.03.2011 у справі №3-888/2011 рік (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Духаніним Віктором Васильовичем п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер ВТ 1814 АВ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1999174 (згідно довідки МТСБУ №7/2-5/8740 від 08.04.2013) застрахована відповідачем.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ВЕ/1999174, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер ВТ 1814 АВ.
У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "ГАЗ", державний реєстраційний номер ВТ 1814 АВ.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.
Відповідно до висновку спеціаліста № 062/11 експертного авто товарознавчого дослідження від 18.04.2011 (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 21.01.2011, становить: 19 154,16 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 28.05.2012 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № РГ/0961/11/3 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 17 620 грн. (копія міститься в матеріалах справи).
Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.
Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Мерседес", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 19 154,16 грн., а позивач сплатив 17 620 грн., отже сплачена сума знаходиться в межах суми визначеної звітом.
08.04.2013 представник відповідача через канцелярію суду подав відзив, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75; ідентифікаційний код: 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування " (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) грошові кошти: страхового відшкодування - 17 620 грн. (сімнадцять тисяч шістсот двадцять) та судовий збір в сумі 1 720 грн. (одна тисяча сімсот двадцять ) 50 коп.
3. Видати наказ.
4. Копію рішення надіслати сторонам
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.04.2013
Суддя Ю.В.Цюкало