23 квітня 2013 року Справа № 19/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Запорощенка М.Д.,
суддів:Акулової Н.В.,
Владимиренко С.В. -доповідач,
розглянув касаційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка)
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р.
та рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.2011р.
у справі№ 19/17 господарського суду Рівненської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд"
до1. Підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" 2. Рівненської обласної спілки споживчих товариств
простягнення 207931,11грн. упущеної вигоди,
В судовому засіданні взяли участь представники:
- від скаржника: Корецька А.В., дов. №02-143/14 від 20.02.2013р.;
- від позивача: Овсянніков С.В., ген.директор;
- від відповідача-1: не з'явилися;
- від відповідача -2: Катеринчук Ю.В., дов. №16-01 від 09.01.2013р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ПСК "Торговий дім "Рікос", ПСК "Рікос" та Рівненської обласної спілки споживчих товариств про стягнення солідарно 207931,11грн. упущеної вигоди за період з 12.10.2007р. по 23.11.2007р.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16.10.2009р. здійснено процесуальне правонаступництво у справі №19/17, замінено відповідача-2 підприємство споживчої кооперації "Рікос" його правонаступником - Рівненською обласною спілкою споживчих товариств.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.07.2010р. у справі №19/17 в позові відмовлено. Дане рішення мотивоване тим, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств є власником будівлі універмагу, розташованого в м. Костопіль, вул. Грушевського, 29, за рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі №10/270, позивачем не доведено, що завдана шкода є наслідком протиправних дій відповідачів та не доведено наявності вини останніх та розміру доходів, отриманих відповідачами за оренду приміщення в будівлі універмагу, розташованого в м. Костопіль, вул. Грушевського, 29.
У вересні 2011р. позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 16.07.2010р. з уточненням до неї з проханням скасувати вказане рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. В обґрунтування наявності нововиявлених обставин заявник вказував на те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. у справі №10/270, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. і постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. встановлено, що у Рівненської обласної спілки споживчих товариств відсутні правовстановлюючі документи, підтверджуючі право власності на спірне майно. Водночас, заявник вказував на те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі №20/10, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р., відмовлено Рівненській обласній спілці споживчих товариств у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості (універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль) від 24.11.2007р. та задоволено зустрічний позов ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" до Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання добросовісним набувачем будівлі універмагу.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.10.2011р. у справі №19/17 (суддя Бережнюк В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Саврій В.А., суддів Огороднік К.М., Філіпова Т.Л.), заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області від 16.07.2010р. у справі №19/17 задоволено. Рішення господарського суду Рівненської області від 16.07.2010р. у справі №19/17 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто солідарно з Підприємства споживчої кооперації "Торговий дім "Рікос" та Рівненської обласної спілки споживчих товариств на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" 207931,11грн. збитків (упущеної вигоди). Рішення суду мотивоване наявністю преюдиційних фактів встановлених при розгляді справ №10/270, №20/10, №12/337, №17/81 з урахуванням наявності права власності у позивача на спірну будівлю з 01.04.2003р. та незаконністю використання відповідачами будівлі універмагу шляхом передачі приміщення в оренду у період з 12.10.2007р. по 23.11.2007р., чим позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди.
Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в порядку ст.107 Господарського процесуального кодексу України та додатковими поясненнями до неї, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та її законних прав прийнятими у справі судовими актами, просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. у справі №19/17 і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивачем подано пояснення та додаткові пояснення на касаційну скаргу з проханням оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу з додатковими поясненнями до неї, пояснення та додаткові пояснення позивача, заслухавши суддю-доповідача, представників учасників судового процесу, переглянувши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до приписів статті 112 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на момент звернення із заявою) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 16.07.2010р. у справі №19/17 в позові відмовлено з огляду на те, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств є власником будівлі універмагу, розташованого в м. Костопіль, вул. Грушевського, 29, за рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі №10/270 та позивачем не доведено, що завдана шкода є наслідком протиправних дій відповідачів та не доведено наявності вини останніх та розміру доходів, отриманих відповідачами за оренду приміщення в будівлі універмагу, розташованого в м. Костопіль, вул. Грушевського, 29.
Позивач в поданій заяві про перегляд рішення господарського суду Рівненської області від 16.07.2010р. у даній справі за нововиявленими обставинами для здійснення такого перегляду вказав про скасування рішенням господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. у справі №10/270, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. і постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р., рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі №10/270 за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами, з прийняттям нового рішення про відмову в позові Рівненській обласній спілці споживчих товариств про визнання права власності, яким встановлено відсутність у Рівненської обласної спілки споживчих товариств правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності на спірне майно. Водночас, заявник вказував на те, що рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі №20/10, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2011р., відмовлено Рівненській обласній спілці споживчих товариств у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" та ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості (універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль) від 24.11.2007р. та задоволено зустрічний позов ВАТ "Сарненський комбінат хлібопродуктів" до Рівненської обласної спілки споживчих товариств про визнання його добросовісним набувачем будівлі універмагу.
Судами попередніх інстанцій з'ясовано, що між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Едланд" було укладено договір купівлі-продажу будівлі універмагу №02/03 від 25.03.2003р. за адресою: м.Костопіль, вул.Грушевського, 29. Право власності на дану будівлю було зареєстровано в електронному реєстрі прав власності від 18.10.2007р. та підтверджується рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2007р. у справі №17/81 за позовом ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" до Костопільської міської ради, КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", Спільного підприємства "Хлібокомбінат", третя особа: ТОВ "Торговий дім "Едланд", Рівненська обласна спілка споживчих товариств, про визнання недійсними рішень, визнання добросовісним набувачем майна, визнання права власності та зобов'язання видати свідоцтво про право власності, яким визнано право власності на будівлю універмагу за ТОВ "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд". Рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004 за позовом ТОВ "Торговий дім "Едланд" до ТОВ оптово-роздрібної торгової фірми "Едланд" про виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 25.03.2003р. №02/03 та за зустрічним позовом ТОВ "Оптово-роздрібної торгової фірми "Едланд" до ТОВ "Торговий дім "Едланд" про визнання недійсним договору купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р., встановлено дійсність договору купівлі-продажу №02/03 від 25.03.2003р.
Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2011р. у справі №10/270 за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами скасовано постанову Вищого господарського суду України від 15.04.2010р. та залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 16.12.2009р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р., якими рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2004р. у справі №10/270 скасовано, визнано відсутнім у Рівненської обласної спілки споживчих товариств право власності на спірну будівлю універмагу. Окрім цього, рішенням господарського суду Рівненської області від 12.12.2007р. у справі №17/81, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.03.2008р. та постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2008р., ТОВ ОРТФ "Едланд" визнано добросовісним набувачем будівлі універмагу, розташованого по вулиці Грушевського, 29, в місті Костопіль, який в подальшому було відчужено за договором купівлі-продажу від 24.11.2007р. Відкритому акціонерному товариству "Сарненський комбінат хлібопродуктів". Разом з цим, рішенням господарського суду Рівненської області від 13.05.2009р. у справі №20/10, залишеним без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 16.12.2010р. та Вищого господарського суду України від 14.06.2011р. Рівненській обласній спілці споживчих товариств відмовлено у позові про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.11.2007р., а зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства "Сарненський комбінат хлібопродуктів" про визнання його добросовісним набувачем спірної будівлі універмагу задоволено. Задовольняючи заяву позивача про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами суди попередніх інстанцій встановили, що Рівненська обласна спілка споживчих товариств не була у період з 12.10.2007р. по 23.11.2007р. власником будівлі універмагу, розташованого в м.Костопіль, вул. Грушевського, 29, тоді як позивач з 01.04.2003р. набув право власності на універмаг за чинним договором купівлі-продажу, проте не міг його використовувати у власних цілях через незаконне користування цією будівлею відповідачами, які здавали або могли здавати в оренду третім особам площі універмагу, внаслідок чого позивачу за період незаконного користування приміщенням з 12.10.2007р. по 23.11.2007р. були нанесені збитки (упущена вигода) на суму 207931,11грн., визначені з урахуванням пропорційного збільшення розміру орендної плати відносно росту мінімальної заробітної плати.
Надав правову оцінку вказаним заявником обставинам, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони є нововиявленими у розумінні ст.112 Господарського процесуального кодексу України та спростовують обставини, покладені в основу рішення місцевого господарського суду від 16.07.2010р. щодо власника будівлі, внаслідок чого його скасували, задовольнив позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди.
Враховуючи положення Закону України "Про споживчу кооперацію", статуту скаржника та договору, укладеного між ним та Рівненською обласною спілкою споживчих товариств, суд касаційної інстанції вважає наявність порушених прав скаржника оскаржуваними судовими актами, не залученого до участі у справі, що відповідно до п.3 ч.2 ст.11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судових рішень.
Водночас, слід зазначити, що судами попередніх інстанцій не враховано приписи ст.114 Господарського процесуального кодексу України, за якою у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Наслідком скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами є розгляд справи заново на загальних підставах. У зв'язку з чим судом повинні бути досліджені, з наданням відповідної правової оцінки, усі обставини, що стосуються заявлених позовних вимог на момент повторного розгляду справи.
Тоді як скасувавши раніш прийняте у даній справі рішення, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, не врахували, що відповідно до п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів являється відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини з урахуванням встановлення заходів, вжитих позивачем для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Крім того, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.
Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що викладені заявником обставини спростовують факти, покладені в основу прийнятого у справі рішення щодо наявності у відповідача-3 права власності на будівлю універмагу, судам слід було з'ясувати та перевірити в контексті вказаних нововиявлених обставин на підставі належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України наявність вищезазначених елементів для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді упущеної вигоди, а також реальності вжитих позивачем заходів для одержання доходів, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови. Недотримання судами попередніх інстанцій зазначених вимог свідчить про порушення норм: ст.47 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст.11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оскільки у відповідності до встановлених ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноважень суду касаційної інстанції допущені судами попередніх інстанцій порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про перегляд рішення суду першої інстанції від 16.07.2010р. за нововиявленими обставинами - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити наявність обставин та визначених законом умов щодо заявлених позовних вимог, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.
Згідно ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілка) задовольнити.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. та рішення господарського суду Рівненської області від 21.10.2011р. у справі №19/17 скасувати.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя:М. Запорощенко
Судді: Н. Акулова
С. Владимиренко