ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/3952/13 22.04.13
За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії
до Науково-дослідного економічного інституту
про стягнення 7 738,16 грн.
Суддя Цюкало Ю.В.
Представники сторін:
від позивача: Листопадова Н.О. (дов. № 392 від 20.12.2012)
від відповідача : не з'явився.
В судовому засіданні 22.04.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Публічне акціонерного товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Науково-дослідного економічного інституту (відповідач) заборгованості в розмірі 7 738,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором №89-28/1255-15 від 10.10.2012 внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/3952/13, розгляд справи призначено на 20.03.2013.
20.03.2013 через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, які долучені судом до матеріалів справи.
В судове засідання призначене на 20.03.2013 з'явився представник позивача.
В судове засідання призначене на 20.03.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.
Розгляд справи відкладено на 03.04.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2013., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Підченко Ю.О. та призначено розгляд справи на 22.04.2013 р.
У зв'язку із виходом з відпустки судді Цюкало Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням Заступника. Голови господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. справу було передано судді Цюкало Ю.В. для подальшого розгляду справи та призначено на 22.04.2013.
Представник позивача в судове засідання призначене на 22.04.2013 з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання призначене на 22.04.2013 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
10.10.2012 між позивачем (Орендодавець), та відповідачем (Орендар) укладено Договір №89-28/1255-15 оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі - Договір).
За умовами п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування частину технологічної стійки розмірами 600Х230 (далі - майно), розташоване в м. Києві: - на з поверсі 4-поверхового будинку №40 по вул.. Івана Кудрі, висотою 2 Юніта - для розміщення обладнання.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 12.1 Договору встановлено, що договір укладено на період з 01.01.2012 до 31.12.2012. Сторони домовилися, що умови цього Договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01.01.2012. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього Договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Як передбачено п. 3.6. Орендна плата перераховується Орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються Орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладно.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Однак, як свідчать матеріали справи, свого обов'язку щодо своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 6 281,03 грн.
Позивач претензією № 14/1282 від 29.12.2012 звертався до відповідача про сплату наявної заборгованості. Проте, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, а заборгованість погашена не була.
Відповідач в порушення умов договору не сплачував орендні платежі своєчасно (тобто щомісячно, як передбачено договором) та має заборгованість перед позивачем.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 11.02.2013 позивачем було нараховано до сплати відповідачем 6 281,03 грн. - орендної плати, що підтверджується рахунками виставленими позивачем відповідачеві (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) та розрахунком боргу за оренду нежитлового приміщення по договору №89-28/1255-15 від 10.10.2012.
Судом перевірено розрахунки сум, заявлених до стягнення, що надані позивачем, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають погодженим сторонами базовим розрахункам.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, суд вважає заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 6 281,03 грн. доведеною.
Факт наявності заборгованості відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.
Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 277,93 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п.8.2 Договору.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 277,93 грн.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 55,44 грн. трьох відсотків річних та інфляційних втрат в розмірі 27,05 грн.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат нарахованиї на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних втрат нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Науково-дослідного економічного інституту (01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, буд. 28; ідентифікаційний код 02736403) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01033, м. Київ, вул.. Горького, 40, ідентифікаційний код 01189910) заборгованість в сумі 6 281 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят одну) грн 03 коп. - орендна плата, 277 грн. (двісті сімдесят сім) грн. 93 коп. - пені, 55 грн. (п'ятдесят п'ять) 44 коп. - 3% річних, 27 грн. (двадцять сім) 05 коп. - інфляційних втрат та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) 50 грн. - судового збору за подання позовної заяви.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
дата підписання рішення 24.04.2013 р.
Суддя Ю.В. Цюкало