24 квітня 2013 року Справа № 5009/4143/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Прокопанич Г.К.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4
на ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013
у справі№5009/4143/12 господарського суду Запорізької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична спілка ПАРІ"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_4; 2. ОСОБА_5;
провизнання договору поруки припиненим
в судовому засіданні взяли участь представники: позивача повідомлений, але не з'явився; відповідача повідомлений, але не з'явився; третьої особи 1 повідомлений, але не з'явився; третьої особи 2 повідомлений, але не з'явився;
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 23.04.2013 №02-05/433 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Прокопанич Г.К.
Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Запорізьке регіональне управління" ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична спілка ПАРІ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання договору поруки припиненим.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 у справі №5009/4143/12 (суддя: Н.А. Колодій) позов задоволено частково.
ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 у справі №5009/4143/12 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняте нове рішення, яким в позові відмовити.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 у справі №5009/4143/12 (судді: З.П. Азарова, Т.Д. Геза, Н.О. Матрюхіна) апеляційну скаргу ОСОБА_4, на підставі п. 3 ст. 97 ГПК України, повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.03.2013, ОСОБА_4 (далі - скаржник) звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 у справі №5009/4143/12 скасувати, прийняти рішення про звільнення скаржника від сплати судового збору та справу направити для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції, пославшись на п. 3 ст. 97 ГПК України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір" виходив з того, що скаржник не підпадає під перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору згідно з ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з вказаними висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
ОСОБА_4, звертаючись із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на рішення господарського суду Запорізької області від 23.01.2013 у справі №5009/4143/12, відповідних доказів сплати судового збору не надав, а подав клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що скаржник є інвалідом ІІІ групи, не працевлаштованим і постійного заробітку немає. Однак, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп.
Оскільки скаржник є інвалідом ІІІ групи, то він не підпадає під дію цієї статті.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів відзначає, що скаржник, всупереч наведених норм, не навів обґрунтованих підстав, які б унеможливили сплату ним судового збору та не надав на підтвердження жодних документів, які б підтверджували його скрутний фінансовий стан. Наведені скаржником обставини (за відсутності належних доказів) не мають характеру виключних, а тому не підпадають під дію статті 8 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги правомірно не задоволено судом апеляційної інстанції, а тому, й апеляційна скарга обґрунтовано повернута скаржнику.
В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Таким чином, ухвала апеляційного господарського суду у справі відповідає встановленим ним фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2013 у справі №5009/4143/12 залишити без змін.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Г.К. Прокопанич