25 квітня 2013 року Справа № 5004/353/12
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Ходаківської І.П.,
Яценко О.В.
розглянула
касаційну скаргу фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (далі - Фермерське господарство)
на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду
від15.06.12
у справі№ 5004/353/12
господарського судуВолинської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (далі - Товариство)
доФермерського господарства
простягнення 1 265 279,40 грн.
Особливості процедури розгляду господарських справ Вищим господарським судом України у касаційному порядку передбачені розділом ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідна скарга може бути розглянута в касаційному порядку за умови дотримання вимог, викладених у розділі ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.
Фермерське господарство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою б/н, б/д на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі. При цьому, Фермерське господарство просить відновити пропущений ним строк для подання касаційної скарги у відповідному клопотанні.
Як вбачається з матеріалів справи, Фермерське господарство вже зверталось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, касаційну скаргу було повернуто ухвалою від 09.11.12 Вищого господарського суду України без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Матеріали справи свідчать, що в подальшому Фермерське господарство вдруге звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду, однак ухвалою від 04.02.13 Вищого господарського суду України відмовлено у прийнятті касаційної скарги Фермерського господарства на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.12 на підставі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, оскільки приписами ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення ухвалою касаційного суду, якою скаржнику вже було відмовлено в задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для касаційного оскарження.
Фермерське господарство втретє звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду однак ухвалою від 21.03.13 на підставі ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено у прийнятті касаційної скарги Фермерського господарства на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 15.06.12.
Фермерське господарство вчетверте звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, то вона підписана представником Фермерського господарства Швець Вадимом Олександровичем, який діє на підставі довіреності б/н від 01.10.11 (а.с. 199), яка є в матеріалах справи. Як вбачається з зазначеної довіреності строк її дії закінчується 01.10.12.
Таким чином, касаційна скарга Фермерського господарства не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду і підлягає поверненню скаржникові відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати, а отже неможливо встановити дійсну волю компетентної особи щодо вчинення відповідної процесуальної дії (оскарження судового акту у справі).
Також колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 1111 та ч. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає сторонам у справі копію скарги і доданих до неї документів, які у цих осіб відсутні. При цьому, до касаційної скарги додаються докази надсилання копії касаційної скарги сторонам у справі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, зокрема, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі.
Виходячи із змісту наведених норм процесуального закону вбачається, що особа, яка оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про направлення всім сторонам у справі копії касаційної скарги.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника, що згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, додає до неї докази сплати судового збору.
Виходячи із змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що особа, яка оскаржує судове рішення, зобов'язана надати до суду доказ, який свідчив би про сплату нею судового збору за подання касаційної скарги в установленому порядку та розмірі.
А також, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. При цьому, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
З правового контексту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи він підлягає відновленню.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку причиною пропуску скаржником строку, встановленого для подання касаційної скарги, було недотримання заявником визначених процесуальним законом вимог.
Оскільки можливість правильного та вчасного подання касаційної скарги на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.
Разом з тим, як свідчить правовий аналіз матеріалів справи, касаційна скарга Фермерського господарства на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду вже поверталась без розгляду ухвалою від 09.11.12 Вищого господарського суду України, зокрема, на підставі п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України з огляду на пропуск процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, без клопотання про поновлення цього строку.
Проте ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України не передбачає можливості повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення на підставі п. 5 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, оскільки Фермерське господарство звернулось з касаційною скаргою б/н, б/д після повернення попередньо поданої касаційної скарги на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (з огляду на пропуск процесуального строку для подання касаційної скарги), то відповідні обставини виключають перегляд оскарженого судового рішення у касаційному порядку, а тому у прийнятті відповідної касаційної скарги Фермерського господарства слід відмовити.
Керуючись п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 1113 , та ст. ст. 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України
Відмовити фермерському господарству "Агроінвест-Топилище" в задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги б/н, б/д на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/353/12 господарського суду Волинської області.
Відмовити у прийнятті до розгляду касаційної скарги фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" б/н, б/д на ухвалу від 15.06.12 Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/353/12 господарського суду Волинської області, яку разом з доданими до неї документами повернути заявникові без розгляду.
Головуючий Є.Першиков
судді: І.Ходаківська
О.Яценко