22 квітня 2013 року Справа № 5002-22/2834-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.
за участю представників:
Позивача: Лавренка А.В., дов. № б/н від 27.02.2013 року;
Відповідача: Безрученко Н.О., дов. № 01 від 10.01.2013 року;
Прокурора: від Генеральної прокуратури України - Романова Р.О., посв. № 014714 від 21.01.2013 року;
розглянувши касаційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року
у справі № 5002-22/2834-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом компанії "Granada Logistics S.A."
до державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт"
за участю Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері
заступника прокурора Автономної Республіки Крим
про стягнення 115 231,02 доларів США
У серпні 2012 року компанія "Granada Logistics S.A." звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт", просила стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 115 231,02 доларів США, що еквівалентно 921 041,54 грн. та судовий збір (т. 1, а.с. 2-13).
Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок неправомірних дій відповідача компанія "Granada Logistics S.A." зазнала збитків у розумінні ст. 224 Господарського кодексу України.
Заявою № 245вих-12 від 04.09.2012 року Кримський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері повідомив про вступ у справу (т. 1, а.с. 46).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2012 року провадження у справі № 5002-22/2834-2012 зупинялось до завершення апеляційного розгляду справи № 5002-22/1854-2012 року (т. 3, а.с. 60-62).
Заявою № 05/1-2303вих/12 від 12.10.2012 року заступник прокурора Автономної Республіки Крим повідомив про вступ у справу (т. 3, а.с. 63).
Заявою про зменшення позовних вимог від 12.11.2012 року компанія "Granada Logistics S.A." просила стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 107 057,00 доларів США, 51 274,05 грн. та судовий збір (т. 3, а.с. 82-83).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року (суддя Калініченко А.А.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року (головуючий Гонтар В.І., судді Борисова Ю.В., Волков К.В.) (т. 5, а.с. 135-154) позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" збитки у розмірі 89 348,00 доларів США. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 5, а.с. 32-50).
Оскаржені судові акти мотивовано встановленням факту неправомірних дій відповідача та, відповідно, понесених у зв'язку з цим компанією "Granada Logistics S.A." реальних збитків та упущеної вигоди.
Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило оскаржені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права (т. 6, а.с. 30-40).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.04.2013 року касаційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.04.2013 року (т. 5, а.с. 28-29).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 року відкладено розгляд касаційної скарги на 22.04.2013 року (т. 5, а.с. 56-57).
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши прокурора, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що компанія "Granada Logistics S.A." є іноземним суб'єктом господарювання, у період з 2009 року по 2012 рік, а саме, до 22 червня 2012 року була власником теплоходу "ОМЕGА-G", прапор Коморський союз, порт реєстрації - Мороні, реєстраційний номер - 1200486.
Теплохід "ОМЕGА-G" регулярно, у тому числі у 2009-2011 роках здійснював перевезення вантажів та пасажирів на вантажопасажирській лінії Севастополь - Стамбул -Севастополь, Ялта - Стамбул - Ялта. Останній час прибуття в порт міста Ялти: 18 грудня 2011 року причал № 3-а державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт".
Порядок відносин при заході теплоходу "ОМЕGА-G" в порт та порядок обслуговування теплоходу був встановлений договором агентування від 08.02.2010 року, укладеним між позивачем та фізичною особою - підприємцем Кумкіним О.О.
Позивач належним чином виконував зобов'язання за договором агентування, своєчасно здійснював всі платежі на підставі виставлених агентом рахунків, що підтверджується актом звірки за період з 01.04.2010 року по 07.03.2012 року.
07.03.2012 року о 15-00 годин договір агентування, укладений між позивачем та фізичною особою - підприємцем Кумкіним О.О. припинив свою дію за ініціативою агента та не був укладений на новий строк. Додатково агент фізична особа - підприємець Кумкін О.О. повідомив судновласника про сплату 07.03.2012 року о 14.30 рахунку № 2902/12 від 29.02.2012 року на суму 4 348,37 доларів США за обслуговування теплоходу "ОМЕGА-G" за період його стоянки у порту Ялта з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 17 від 07.03.2012 року.
05.03.2012 року позивач звернувся до адміністрації державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" з проханням виставити рахунок за лютий 2012 року за обслуговування теплоходу "ОМЕGА-G"" та листом від 09.03.2012 року на адресу начальника державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" проінформував останнього про факт сплати усіх рахунків станом на 01.03.2012 року, які були виставлені державним підприємство "Ялтинський морський торгівельний порт".
12.03.2012 року між державним підприємством "Ялтинський морський торгівельний порт" та компанією "Granada Logistics S.A." в особі Ревіної Е.Р. був укладений прямий договір морського агентування № 22.
13.06.2012 року між державним підприємством "Ялтинський морський торгівельний порт" Котовським О.В. та представником компанії "Granada Logistics S.A." було складено акт про те, що сторонами були підписані усі поточні рахунки та довідки, остаточні розрахунки будуть проведені сторонами протягом 5 днів з моменту надання остаточних рахунків.
Як наслідок роботи комісії портової влади 13.06.2012 року було оформлено та дозволено вихід теплоходу "ОМЕGА-G" з порту Ялта.
Разом з тим, з 09.03.2012 року по 13.06.2012 року капітаном судна були неодноразово подані офіційні заявки на вихід теплоходу "ОМЕGА-G" з порту.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що підставою для затримки теплоходу в порту, як зазначало керівництво порту, була наявність факту несплати компанією "Granada Logistics S.A." портових зборів у розмірі 326 139,64 доларів США, тоді як фактично за вказаний період компанією "Granada Logistics S.A." були сплачені всі рахунки, виставлені державним підприємством "Ялтинський морський торгівельний порт".
За результатами розгляду адміністративного позову компанії "Granada Logistics S.A." Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим прийнята постанова від 22.03.2012 року у справі № 2-а-2848/12/0170/1, залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2012 року, в якій встановлений факт відсутності заборгованості з недоплати суми причальних зборів за 2009 рік у розмірі 326 139,64 доларів США, розпорядження капітана Ялтинського морського торгівельного порту Надєждіна В.Б. № 03/21-33 від 14.03.2012 року про відмову у наданні дозволу виходу в море теплоходу "ОМЕГА - G" визнано необгрунтованим та скасовано (т. 2, а.с. 49-56).
08 травня 2012 року Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим був виданий виконавчий лист у справі №2-а-2848/12/0170/1, на підставі якого 10 травня 2012 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої службі Ялтинського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження ВП № 32524365.
Також постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.2012 року у справі № 2-а-2848/12/0170/1 визнана протиправною відмова капітана Ялтинського морського торгівельного порту Надєждіна В.Б. у наданні дозволу на вихід теплоходу "ОМЕGА-G" з порту Ялта з тих самих підстав, яким надана оцінка в постанові Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.03.2012 року у справі №2а-2848/12/0170/1, а саме з причин наявності у позивача заборгованості в розмірі в розмірі 326139,64 доларів США.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.07.212 року у справі № 5002-22/1854-2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року, у задоволенні позову державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" до компанії "Granada Logistics S.A.", товариства з обмеженою відповідальністю "МА "Шатл - Транс" про стягнення заборгованості з оплати портового (причального) збору у розмірі 326 139,64 доларів США відмовлено.
Вищепереліченими судовими рішеннями встановлені факти відсутності у компанії "Granada Logistics S.A." заборгованості перед державним підприємством "Ялтинський морський торговельний порт" зі сплати причального збору в сумі 326 139,64 доларів США та протиправність дій капітана порту щодо заборони виходу з порту судна "ОМЕGА-G" у зв'язку з наявністю заборгованості.
Відповідно до п. 38 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009 року №01-08/163 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" за змістом і направленістю положень статті 35 ГПК України рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК України). Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК України зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.
Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.
Відповідно до ст. 73 КТМ України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
Статтею 80 КТМ України передбачено, що судно або вантаж можуть бути затримані в морському порту начальником порту до достатнього забезпечення морської вимоги судновласником або вантажовласником на: прохання особи, яка має морську вимогу, обґрунтовану загальною аварією, рятуванням, договором перевезення вантажу, зіткненням суден або іншим заподіянням шкоди; морську вимогу порту, зумовлену пошкодженням портових споруд, іншого майна та навігаційного обладнання, розташованого в порту; морську вимогу територіальних органів центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, зумовлену порушенням природоохоронного законодавства України.
Відповідальність за збитки, завдані необґрунтованим затриманням судна або вантажу, несуть особи, на вимогу яких відбулося затримання.
Згідно ст. 86 КТМ України державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту (центральному органу виконавчої влади в галузі рибного господарства) і очолює Інспекцію державного портового нагляду.
Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського рибного) порту, що затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства).
Інспекція державного портового нагляду створюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту (центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства) і діє відповідно до Положення про інспекцію державного портового нагляду, що затверджується зазначеними органами.
У морських портах капітан порту і Інспекція державного портового нагляду, яку він очолює, входять до складу порту.
Відповідно до ст. 91 КТМ України кожне судно зобов'язане до виходу з морського порту одержати на це дозвіл капітана порту.
Капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі: а) непридатності судна до плавання, порушення вимог щодо його завантаження, постачання, комплектування екіпажу і наявності інших недоліків, що становлять загрозу безпеці плавання або здоров'ю людей, які перебувають на судні, або загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу; б) порушення вимог до суднових документів; в) несплати встановлених зборів, штрафів та інших платежів; г) рішення уповноважених законодавством державних органів (митних органів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та прикордонної служби).
Капітан морського порту може затримати судно на підставах, зазначених у частині другій цієї статті, до усунення виявлених недоліків за висновком Інспекції державного портового нагляду або до моменту сплати належних зборів, штрафів чи інших платежів.
Відповідно пункту 3.1 Правил контролю судів з метою забезпечення безпеки мореплавання, затверджених наказом Міністерства транспорту України 17.07.2004 року № 545 під час здійснення контролю судів варто вживати всі необхідні кроки, щоб уникнути необгрунтованої затримки або необгрунтованого відкладання виходу судна в море.
Відповідно пункту 3.3 зазначених Правил якщо судно необґрунтовано затримане або його вихід у море необґрунтовано відкладений, воно має право на відшкодування будь-яких заподіяних у зв'язку із цим збитків або шкоди.
Враховуючи вищезазначене, суди дійшли висновку, що у період з 09 березня 2012 року до 13 червня 2012 року судно "ОМЕGА-G" було затримано в Ялтинському морському торговельному порту та не мало можливості вийти з порту внаслідок протиправних дій та бездіяльності державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" в особі посадових осіб (працівників) порту, а таке затримання судна "ОМЕGА-G" суперечило волі судновласника - компанії "Granada Logistics S.A.", яке мало намір використовувати судно у господарській діяльності та здійснити вихід судна з порту.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди. звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Як зазначалось раніше, 12.03.2012 року між державним підприємством "Ялтинський морський торгівельний порт" та компанією "Granada Logistics S.A." в особі Ревіної Елеонори Ростиславівни був укладений прямий договір морського агентування № 22.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума агентської винагороди Ревіної Е.Р. за агентування теплоходу "ОМЕGА-G" у порту Ялта у період з 08 березня 2012 року по 13 червня 2012 року становить 4 400,60 доларів США., що підтверджується розпискою від 18.06.2012 року складеною у місті Стамбул.
Також за період вимушеного простою судна "ОМЕGА-G" компанією "Granada Logistics S.A." на користь державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" було внесено платежів за послуги порту, у тому числі у вигляді портових зборів, на суму 15 134,84 доларів США, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, який відповідачем не заперечувався, платіжними документами в електронній системі SWIFT, рахунками, виставленими відповідачем.
Суди дійшли висновку, що, оскільки компанія "Granada Logistics S.A." вимушена була користуватися послугами порту під час вимушеного простою судна "ОМЕGА-G" внаслідок протиправних дій (бездіяльності) державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт", вказані витрати знаходяться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з діями (бездіяльністю) порту та підлягають віднесенню до реальних збитків позивача.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 1/02 від 15 лютого 2012 року, укладеного компанією "Granada Logistics S.A." (Коморські острова, продавець) з іноземною компанією Simsekler Gida Gemi Sokum Insaat San.ve Tic.Ltd.Sti. (Туреччина, покупець) продавець зобов'язався передати у власність покупця теплохід "ОМЕGА-G", належний компанії "Granada Logistics S.A." на праві власності, а покупець, у свою чергу, зобов'язався прийняти вказане судно у відповідності з умовами договору та сплатити його вартість у розмірі 720 000,00 (сімсот двадцять тисяч доларів США) двома платежами на розрахунковий рахунок компанії "Granada Logistics S.A.".
На виконання умов вказаного договору покупець перерахував перший платіж у розмірі 20-ти % - 143 959,75 доларів США, а саме, 24 лютого 2012 року на розрахунковий рахунок компанії "Granada Logistics S.A.", про що свідчить банківська виписка з рахунку LV95 BLIB 3201007039001 USD від 24 лютого 2012 року.
Таким чином продавець згідно умов договору повинен був доставити теплохід "ОМЕGА-G" до пункту призначення „Ізмір" (Аліага) протягом 14-ти днів з метою подальшої передачі судна у власність покупця, а саме, до 09 березня 2012 року (кінцева дата канцелінгу).
Згідно листа позивача від 14.03.2012 року продавець повідомив покупця про неможливість виконання зобов'язання з доставки судна у зазначені строки та запропонував покупцеві узгодити нову дату канцелінгу до 24.03.2012 року.
17 травня 2012 року від компанії Simsekler Gida Gemi Sokum Insaat San.ve Tic.Ltd.Sti. на адресу е-mаіl о 07.25 надійшов лист з вимогою про повернення суми авансу та можливе поновлення відносин лише після виходу теплоходу з порту.
18 травня 2012 року компанія "Granada Logistics S.A." була вимушена повернути шляхом перерахування на розрахунковий рахунок компанії Simsekler Gida Gemi Sokum Insaat San.ve Tic.Ltd.Sti. суму авансу у розмірі 144 000,00 доларів США.
Таким чином, у зв'язку з вимушеним простоєм теплоходу "ОМЕGА-G" у порту Ялта до 13 червня 2012 року з вини посадових осіб державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" позивач був позбавлений можливості належним чином виконати свої зобов'язання перед покупцем згідно до умов договору купівлі-продажу № 1/02 від 15 лютого 2012 року.
Також, судами встановлено, що перебуваючи у Стамбулі, представник судновласника 18 червня 2012 року уклав договір купівлі-продажу б/н з іншим покупцем - Altona shipping transport and trading limeted соmpanу, відповідно до умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю теплохід "ОМЕGА-G", що належить компанії "Granada Logistics S.A." на праві власності, а покупець, у свою чергу, зобов'язується прийняти вказане судно у відповідності з умовами договору та сплатити його вартість у розмірі 657 000,00 доларів США двома платежами на розрахунковий рахунок компанії "Granada Logistics S.A.".
На виконання умов вказаного договору покупець перерахував перший платіж у розмірі 20-ти % - 131 400,00 доларів США, а саме, 19 червня 2012 року на розрахунковий рахунок компанії "Granada Logistics S.A.", про що свідчить банківська виписка з рахунку LV95 BLIB 3201007039001 USD від 19.06.2012.
22 червня 2012 року покупцем на розрахунковий рахунок компанії "Granada Logistics S.A." був проведений остаточний платіж у розмірі 80 % від покупної ціни, а саме, 525 600,00 доларів США, що підтверджується копією SWIFT від 22 червня 2012 року, після чого 22 червня 2012 року між компанією "Granada Logistics S.A." та компанією Altona shipping transport and trading limited соmpanу був підписаний акт приймання-передачі теплоходу "ОМЕGА-G".
Таким чином, вартість теплоходу згідно з умовами договору купівлі-продажу б/н від 18.06.2012 року склала 657 тис. доларів США, у зв'язку з тим, що у період простою теплоходу "ОМЕGА-G" з 11 березня 2012 року по 13 червня 2012 року з вини посадових осіб державного підприємства "Ялтинський морський торгівельний порт" у порту Ялти, на світовому ринці зменшилась вартість металобрухту, про що свідчить довідка, надана позивачеві компанією Anadolu Gemi Sokum Orman Urunlery Gida Turism Nakliyat San. Ve Tic. від 15.06.2012 року.
Враховуючи вищезазначене, суди попередніх інстанцій встановивши, що дохід, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин за договором купівлі-продажу № 1/02 від 15 лютого 2012 року за відсутності протиправних дій (бездіяльності) відповідача, склав би на 63 тисячі доларів США більше, ніж за договором купівлі-продажу від 18 червня 2012 року, дійшли висновку про обґрунтованість віднесення позивачем суми у розмірі 63 000 доларів США до складу упущеної вигоди.
Також компанія "Granada Logistics S.A." у зв'язку з продажем судна "ОМЕGА-G" мала намір розірвати договір страхування водного транспорту № 2787 від 05.12.2011 року та договір страхування відповідальності власника водного транспорту № 2788 від 06.12.2011 року, які були укладені з приватним акціонерним товариством "Кримська страхова компанія" з 15.03.2012 року, у зв'язку з чим звернулась з відповідним листом від 15.02.2012 до приватного акціонерного товариства "Кримська страхова компанія".
Згідно розрахунку, наданого приватним акціонерним товариством „Кримська страхова компанія" розмір страхового платежу, якій підлягає поверненню у разі розірвання договору страхування водного транспорту № 2787 від 05.12.2011 року станом на 15.03.2012 року складав 7 893,55 доларів США, а розмір страхового платежу, який підлягає поверненню у разі розірвання договору страхування відповідальності власника водного транспорту № 2788 від 06.12.2011 року станом на 15.03.2012 року складав 6 150,82 доларів США.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що сума упущеної вигоди для компанії "Granada Logistics S.A." у зв'язку з неможливістю своєчасно розірвати договори страхування водного транспорту № 2787 від 05.12.2011 року, страхування відповідальності власника водного транспорту № 2788 від 06.12.2011 року складає 6 812,56 доларів США.
Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обгрунтованість заявлених вимог в частині стягнення на користь компанії "Granada Logistics S.A." реальних збитків у розмірі 19 535,44 доларів США та упущеної вигоди у розмірі 6 9812,56 доларів США.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.
Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013 року у справі № 5002-22/2834-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков