23 квітня 2013 року Справа № 5006/4/133/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Данилової М.В.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом)Яценко Я.М., представник за дов. від 18.09.2012р.
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом)не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго"
на постановувід 18.02.2013 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі№ 5006/4/133/2012 господарського суду Донецької області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго"
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
простягнення 11554,95 грн.
за зустрічним позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго"
пророзірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення 11554,95 грн. заборгованості 3% річних, пені.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 в свою чергу, звернувся із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року (суддя Гринько С.Ю.) позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 5 708,91 грн., 3% річних в розмірі 81,77 грн. та пеню в розмірі 5 708,91 грн. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
За апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року (головуючий суддя Стойка О.В., судді Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.) рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року скасовано в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго суми заборгованості в розмірі 5708,91грн., 3% річних в сумі 81,77грн., пені в розмірі 5708,91грн.
В скасованій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 суми заборгованості в розмірі 5708,91грн., 3% річних в сумі 81,77грн., пені в розмірі 5708,91грн.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року залишено без змін.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 804,75 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 06/536 від 06.03.2013 року, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року, а рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року залишити в силі.
Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме : статтей 275, 714 Цивільного кодексу України, статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" залишити без задоволення.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 року між сторонами укладено договір № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язується постачати теплову енергію відповідачу до точки продажу (або точки розподілу - у разі відсутності вузлів обліку) теплової енергії згідно Додатку № 1 "Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін", що є невід'ємною частиною цього Договору, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в строки та на умовах, передбачених цим Договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 11.1. Договору він набуває чинності з дня його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє протягом одного календарного року з дня набрання його чинності.
Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії Договору не заявила про його розірвання, Договір вважається продовженим сторонами на наступний рік (п. 11.2. Договору).
Відповідно до Додатку № 2 до Договору об'єктом постачання теплової енергії є нежитлове приміщення - магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 35,60 кв.м., об'ємом 103,24 куб м., висотою 2,90 м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Предметом первісних позовних вимог є стягнення заборгованості за Договором у вигляді вартості теплової енергії на суму 5 708,91 грн. поставленої за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року згідно актів-рахунків (а.с. 20, 22, 25, 27-29, 31, 34).
Відмовляючи у задоволенні вимог суд апеляційної інстанції встановив, що дію Договору в порядку його п.п.11.1-11.2 було пролонговано до 01.10.2011 року.
Відповідачем у відповідності до вимог п. 11.2. Договору, на адресу позивача було подано заяву від 18.08.2011 р. про розірвання Договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії № 904 від 01.10.2008р. в якій повідомлялося про відсутність наміру продовжувати дію Договору на наступний рік та припинення подачі теплової енергії у вищевказане нежитлове приміщення.
Зазначену заяву позивач отримав 18.08.2011 року, тобто з дотриманням місячного строку, що передбачений п.11.2 Договору.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що строк дії договору закінчився, а підстави для його пролонгації відсутні у зв'язку з наявністю відповідної заяви позивача, договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.
Наявність згоди другої сторони на його припинення в цьому випадку не вимагається, отже доводи позивача про відсутність його згоди на таке припинення Договору не мають правового значення та не прийняті судовою колегією апеляційної інстанції до уваги.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач ігнорував вимоги відповідача про опломбування приладів, відключення від опалення в зв'язку з відсутністю необхідності споживання теплової енергії через наявність в приміщенні відповідача достатньої кількості електрообладнання для підтримання необхідної температури в приміщенні.
За таких обставин, згідно до вимог частини 3 та 7 статті 180 Господарського кодексу України, частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком дії договору є час, протягом якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору і сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Враховуючи, що дію Договору припинено у зв'язку із закінченням терміну на який було укладено, в матеріалах справи відсутні будь-які докази продовження дії Договору за згодою сторін на наступний період, відповідач проти факту продовження Договору заперечує, його доводи позивачем не спростовано суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав до притягнення відповідача до відповідальності за невиконання умов Договору поза межами його дії, а також до спонукання його до виконання обов'язків за Договором в спірний період.
Доводи позивача про необхідність звернення відповідача до суду з вимогами про розірвання Договору судом апеляційної інстанції спростовані оскільки вони не ґрунтуються на законі. В даному випадку мова йде про припинення строку дії Договору, а не його дострокове розірвання. Якщо позивач вважав продовження дії Договору необхідним, саме він мав звернутися до суду з вимогами до відповідача про укладення такого договору на подальший період, з моменту отримання відповідної заяви відповідача про відсутність наміру продовжувати дію Договору.
Апеляційний суд не погодився з висновок суду першої інстанції щодо відсутності реальної технічної можливості відключення приміщення відповідача від теплопостачання та спричинення шкоди внутрішньобудинковій системі опалення, так як наполягаючи на неможливості самовільного відключення від системи опалення відповідача, суд першої інстанції неправомірно послався на порушення відповідачем процедури відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку, що встановлена в Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 р. N 4, тоді як предметом спору в даній справі є не самовільне відключення відповідача, а належність виконання умов Договору та строк його дії, а також об'єктом теплопостачання є не окремий будинок, а нежитлове підвальне приміщення будинку - магазин.
З урахуванням вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 27.11.2012 року щодо стягнення з відповідача 11 554,95 грн. заборгованості, 3% річних, пені за Договором № 904 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії від 01.10.2008 року, а також розподілу судових витрат, підлягає скасуванню на підставі частини 1 пункту 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог про розірвання Договору суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції, через припинення дії Договору у зв'язку із закінченням строку його укладення та не продовженням його дії на період з 01.10.2011 року, оскільки в порядку статті 188 Господарського кодексу України може бути розірвано тільки діючий договір.
За таких встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року підлягає залишенню в силі з мотивів, викладеній у даній постанові.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.02.2013 року у справі № 5006/4/133/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорськтеплоенерго" залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
М. Данилова