08 квітня 2013 року Справа № 5011-64/2345-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКозир Т.П.,
суддів:Заріцької А.О.,
Малетича М.М.,
Могил С.К.,
Панової І.Ю.,
розглянувши заявуЖитлово-будівельного кооперативу "Енергетик-2"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 06.02.2013
у справі№ 5011-64/2345-2012
за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Енергетик-2"
про стягнення суми
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2012 у справі № 5011-64/2345-2012 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 94 849,93 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 10 004,32 грн. інфляційних, 3 807,20 грн. 3 % річних, та 1 111,41 грн. пені.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 у справі № 5011-64/2345-2012 рішення місцевого господарського суду змінено; позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 94 849,93 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 7 743,32 грн. інфляційних, 3 582,94 грн. 3 % річних, 1 111,41 грн. пені; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою від 06.02.2013 у справі № 5011-64/2345-2012 Вищий господарський суд України постанову суду апеляційної інстанції в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 94 849,93 грн. змінив, зменшивши суму основного боргу до 85 827,88 грн.; в іншій частині - залишив без змін.
Житлово-будівельний кооператив "Енергетик-2" звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі № 5011-64/2345-2012, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 30.08.2011 у справі № 61/69 та від 22.11.2011 у справі № 52/451, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, положень Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 06.02.2013 у справі № 5011-64/2345-2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 по 01.02.2012 підлягає задоволенню частково, оскільки нарахування вартості спожитої теплової енергії за договором за весь спірний період здійснювалось за тарифами, встановленими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1729 від 14.12.2010, які відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1222 від 29.12.2010 застосовуються лише з 01.02.2011.
Водночас, приймаючи постанову від 30.08.2011 у справі № 61/69, суд касаційної інстанції, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, визнав обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач застосував для розрахунку суми сплати за спожиту теплову енергію тарифи, встановлені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, № 981 від 31.08.2009, № 1333 від 30.11.2009, № 1192 від 15.10.2009, № 392 від 31.05.2010, жодне з яких не пройшло державної реєстрації і не вважається чинним. З огляду на викладені обставини, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскільки вказані розпорядження Київської міської державної адміністрації не були зареєстровані у органах юстиції, то вони не набрали чинності, а тому відсутні підстави для їх застосування до спірних правовідносин.
З постанови від 22.11.2011 у справі № 52/451 вбачається, що погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду щодо часткового задоволення вимог про стягнення заборгованості з оплати поставленої теплової енергії, суд касаційної інстанції виходив із встановлених апеляційним господарським судом обставин справи щодо: - неправомірності застосування позивачем у травні 2009 року тарифів на енергопостачання, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 № 643, яке було скасовано постановою апеляційного адміністративного суду (що набрала законної сили); - відсутності підстав для застосування тарифів, які не пройшли необхідної державної реєстрації; - необхідності застосування тарифів, встановлених зареєстрованим у Київському міському управлінні юстиції розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002 № 1245.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Житлово-будівельному кооперативу "Енергетик-2" у допуску справи № 5011-64/2345-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ. Козир
Судді: А. Заріцька
М. Малетич
С. Могил
І. Панова