АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
25 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Кравець В.А., Махлай Л.Д.,
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Багатопрофільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Солідарність» про відшкодування збитків, -
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до БП ТОВ «Солідарність» про відшкодування збитків, накладено арешт на павільйон-швейну дільницю в літері «В» площею 325,4 кв.м., що є частиною майнового комплексу загальною площею 1420 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Оболонського районного суду м. Києва заставу в розмірі 2 293 687 грн. 20 коп. Ухвалу в частині накладення арешту на нерухоме майно постановлено звернути до виконання негайно після внесення позивачем застави у повному розмірі на депозитний рахунок Оболонського районного суду м. Києва (а.с.7-10)
02 квітня 2013 року позивачка звернулась до районного суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року, посилаючись на те, що вона не має коштів на внесення на депозитний рахунок Оболонського районного суду м. Києва. (а.с.11-12)
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову відмовлено. (а.с.15-16)
В апеляційній скарзі на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 05 квітня 2013 року ОСОБА_1 посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про скасування заходів забезпечення позову. На обґрунтування скарги зазначила, що сторона відповідача не заперечувала проти скасування заходів забезпечення позову, такий висновок суду першої інстанції порушує її права як позивача, оскільки вжиття заходів забезпечення позову може відбуватись лише за заявою позивача. (а.с.18-20)
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, сповіщались встановленим порядком про що у справі є докази. Апелянт ОСОБА_1 була сповіщена через її представника ОСОБА_2 про що у справі є письмові докази.(а.с. 25-27 )
Зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 76, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали позовної зави, заслухавши доповідача, доводи сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
При цьому, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 153 цього Кодексу, суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.
Відповідно до п. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
З огляду на положення ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що предметом позовних вимог ОСОБА_1 було визначено відшкодування збитків та штрафу в розмірі 2 293 687.20 грн. за невиконання БП ТОВ «Солідарність» зобов'язань за договором резервування приміщення № СД-0049. На забезпечення позову ОСОБА_1 просила накласти арешт на належне відповідачу майно: павільйон-швейну дільницю в літері «В» площею 325,4 кв.м., що є частиною майнового комплексу загальною площею 1 420 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1.(а.с.1-4)
Така заява позивачки про забезпечення позову була задоволена із застосуванням положень передбачених ч. 4 ст. 153 ЦПК України.
Згодом, заявляючи про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову позивачка не відмовлялась від заявлених нею позовних вимог, докази про зменшення їх розміру, оскарження або скасування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 14 березня 2013 року про забезпечення позову матеріали виділеного провадження не містять.
З огляду на положення ч. 6 ст. 154 ЦПК України та те, що станом на 05 квітня 2013 року судове рішення по суті спору у справі ухвалено не було, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відхилення заяви позивачки про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову, оскільки протягом цього часу позивачка не була позбавлена можливості забезпечити вимогу заставою на депозитний рахунок суду, скасування таких заходів забезпечення позову могло утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у випадку задоволення позову та відчуження відповідачем об'єкту нерухомості. При цьому районним судом дотримані вимоги процесуального закону щодо порядку розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Наступне ухвалення рішення Оболонським районним судом м. Києва від 13 квітня 2013 року про відмову в задоволені позову ОСОБА_1, щодо якого відсутні докази набрання ним законної сили, не може бути визнано підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки зазначене рішення ухвалено пізніше постановлення оскаржуваної ухвали і не могло бути враховано районним судом 05 квітня 2013 року.
Посилання апелянта на порушення прав ТОВ «Євробудбізнес» колегія суддів відхилила, оскільки ОСОБА_1 не надала доказів наявності у неї права представляти інтереси зазначеної юридичної особи. ТОВ «Євробудбізнес» не позбавлено права звернутись до суду із скаргою на ухвалу про забезпечення позову, якщо вважає, що порушені його права.
Вказане не позбавляє права апелянта та інших осіб, які беруть участь у справі звернутись до районного суду із заявою про скасування раніше вжитих заходів забезпечення позову в порядку ст. 154 ЦПК України.
Доводи скарги не спростовують цих висновків суду, тому мають колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
В.А.Кравець
Л.Д. Махлай
Справа № 22-ц/796/6906/2013
Головуючий у першій інстанції -Майбоженко А.М.
Доповідач Левенець Б.Б.