Ухвала від 25.04.2013 по справі 11/796/941/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11/796/941/2013 Категорія КК: ст.296, 122

Головуючий в 1 інст. Мартинов Є.О. Доповідач Мосьондз І.А.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Мосьондза І.А.,

суддів Корнієнко Т.Ю., Новова С.О.,

прокурорів Горгуль Ф.Є., Марусечко Ю.С.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м.Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Солом'янського районного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Солом'янського районного суду м.Києва від 20 лютого 2013 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано невинним і виправдано по ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, в зв'язку з відсутністю події вказаних злочинів.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання скасовано.

Як зазначено у вироку суду, ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що він в групі осіб, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинив хуліганство відносно громадянина ОСОБА_3, та умисно заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто злочини, передбачені ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України, за наступних обставин.

Так, 17.03.2009 року о 05 годині 15 хв. ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, знаходячись на площі Приміського залізничного вокзалу ст.Київ-Пасажирський в м.Києві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно наніс ОСОБА_3 удар кулаком руки в обличчя. Після цього невстановлена слідством особи, яка знаходилась позаду ОСОБА_3, нанесла потерпілому удар в ділянку задньої поверхні лівого колінного суглоба, внаслідок чого ОСОБА_3 впав на землю. Продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа стали наносити потерпілому удари ногами по тулубу, голові та обличчю, не реагуючи на зауваження сторонніх осіб. Хуліганський дії ОСОБА_2 та невстановленої слідством особою продовжувались протягом 5 хвилин.

У результаті своїх хуліганських дій ОСОБА_2 та невстановлена слідством особа заподіяли ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми лівого колінного суглобу-переломів обох виростків великогомілкової кістки, розривів обох бокових і передньої хрестоподібної зв'язок, які згідно висновку судово-медичної експертизи №788/Е від 03.06.2009 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які не є небезпечними для життя.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати вирок суду, посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону. В обґрунтування поданої апеляції прокурор посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення про виправдування ОСОБА_2 без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, без належного аналізу всіх здобутих доказів, якими обґрунтовується пред'явлене обвинувачення, в тому числі оцінки показань потерпілого, свідків та підсудного, висновків судово-медичної експертизи. Також суд першої інстанції, при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, не зазначив та належним чином не мотивував, чому взяв до уваги докази захисту та відкинув докази обвинувачення. Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2, суд у своєму вироку допустив суперечності щодо підстав його виправдання, оскільки в мотивувальній частині вироку прийшов до висновку про недоведеністю вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а в резолютивній частині вироку виправдав ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.6 КПК України, за відсутністю події злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України. За результатами апеляційного розгляду просить вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 20 лютого 2013 року скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурорів, які підтримали внесену апеляцію та просили її задовольнити, виправданого ОСОБА_2 та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції, провівши судові дебати та надавши виправданому останнє слово, перевіривши матеріали кримінальної справи, проаналізувавши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.323 КПК України 1960 року вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок суду лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Мотивувальна частина виправдувального вироку у відповідності до вимог ст.334 КПК України 1960 року повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Положеннями ч.4 ст.327 КПК України 1960 року визначено, що виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

З урахуванням даних вимог кримінального процесуального законодавства України суд, приймаючи рішення про виправдання підсудного, повинен чітко вказати підстави його виправдання та навести у вироку докази відсутності події чи складу вчинених злочинів, або обґрунтувати рішення про відсутність доказів, які не доводять вину підсудного у їх вчиненні.

Цих вимог кримінально-процесуального закону суд першої інстанції при постановленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_2 не дотримався.

Постановляючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_2, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку прийшов до висновку, що зібрані досудовим слідством докази не доводять пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення і його вина у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України не знайшла свого підтвердження.

Разом з цим, в резолютивній частині вироку суд визнав ОСОБА_2 невинним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, і виправдав у зв'язку з відсутністю події вказаних злочинів.

Таким чином, суд першої інстанції при постановленні виправдувального вироку стосовно ОСОБА_2 допустив істотні суперечності щодо підстав виправдання підсудного, що є неприпустимим.

Також суд першої інстанції при постановленні виправдувального вироку щодо ОСОБА_2 в достатній мірі не мотивував та не обгрунтував, з яких причин він відкидає докази обвинувачення.

Колегія суддів вважає, що зазначені порушення кримінально-процесуального закону України є істотними і такими, що перешкодили всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу та постановити законне і обґрунтоване рішення, що відповідно до вимог ст.ст. 367, 370 КПК України є безумовною підставою для скасування виправдувального вироку.

З наведених підстав апеляція прокурора підлягає задоволенню, а виправдувальний вирок - скасуванню, з поверненням справи на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.

Під час нового судового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, проаналізувати зібрані у справі докази в їх сукупності, дати їм належну оцінку, і в залежності від встановленого прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.11 Перехідних положень КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Солом'янського районного суду м.Києва від 20 лютого 2013 року, постановлений щодо ОСОБА_2, - скасувати.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, повернути до Солом'янського районного суду м.Києва, на новий судовий розгляд, в іншому складі судів.

Судді:

_________________ __________________ __________________

Мосьондз І.А. Корнієнко Т.Ю. НововС.О.

Попередній документ
30929474
Наступний документ
30929476
Інформація про рішення:
№ рішення: 30929475
№ справи: 11/796/941/2013
Дата рішення: 25.04.2013
Дата публікації: 29.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи