Справа № 11-кп/796/67/2013 Категорія КК: ч. 1 ст. 121
Головуючий в суді 1-ої інстанції: Короткова О.С.
Доповідач: Маліновський О.А.
24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
Головуючого, судді-доповідача: Маліновського О.А.
Суддів: Лясковської В.І., Гладія С.В.
при секретарі: Дем'яненко В.І.
за участю прокурора: Гуменюк Л.М.
потерпілого: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12012110050000310 по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області, Ямпільського району, с. Дзигівка, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, кімната двірника,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року,
Цим вироком ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Судом вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у провадженні.
Згідно з вироком суду, 30.11.2012 року близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи біля будинку № 45/28 на проспекті Оболонському в м. Києві, між ОСОБА_4, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_3 на ґрунті неприязних стосунків виник конфлікт, що переріс в бійку, під час якої ОСОБА_4 усвідомлюючи та свідомо припускаючи настання наслідків у виді тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_3 один удар ножем в область задньої поверхні грудної клітини, в результаті чого спричинив останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, чим спричинив тілесні ушкодження, які за критерієм небезпеки для життя відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вказаний вирок суду та змінити правову кваліфікацію правопорушення із застосуванням статті закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення.
Вважає, що вирок суду першої інстанції є суворим і не відповідає вимогам чинного законодавства України. Судом було порушено вимоги КПК України, зокрема, не було залучено захисника і не роз'яснювалось право на надання безоплатної правової допомоги, крім того, в судовому засіданні не був присутній потерпілий, не було допитано потерпілого та свідків.
Зазначає, що його показання, які ввійшли до обвинувального акту як основні докази, невірно трактовані. Як на досудовому розслідуванні так і на судовому слідстві він вказував, що бійка сталася через те, що потерпілий чіплявся до нього з погрозами та претензіями, а потім поліз з кулаками, наніс декілька ударів, завалив на землю та почав душити. Наміру спричинити потерпілому тяжкі тілесні ушкодження у нього не було, він скоїв правопорушення у стані сильного душевного хвилювання.
В судовому засіданні ОСОБА_4 змінив апеляційні вимоги, підтримавши апеляційну скаргу в частині пом'якшення призначеного йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Кримінальне провадження розглянуто у відповідності з ч. 3 ст. 349 КПК України, у зв'язку з чим фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікація вчиненого апеляційним судом не досліджувались і не перевірялись.
Розглянувши кримінальне провадження в межах зміненої апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_4, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора та потерпілого ОСОБА_3, які вважали вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і справедливим та заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначенні йому покарання вказані вимоги кримінального і кримінального процесуального законодавства дотримані, керуючись законом суд всебічно, повно й неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення вироку, кваліфікував дії обвинуваченого і з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, його відношення до скоєного, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі ті, на які посилається обвинувачений в апеляційній скарзі, прийшов до законного та обґрунтованого висновку про призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України - більш м'якого, ніж передбачено санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, у виді позбавлення волі, яке відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд не знаходить підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки при розгляді провадження не встановлено обставин для висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, так як він раніше притягувався до кримінальної відповідальності зі звільненням від відбування покарання, а призначене покарання у виді позбавлення волі нижче нижчої межі, передбаченої ч. 1 ст. 121 КК України, є необхідним і достатнім для попередження нових кримінальних правопорушень.
Підстав для зміни чи скасування вироку, передбачених ст. 409 КПК України, колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Оболонського районного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
__________________ ______________ ____________
МаліновськийО.А. Лясковська В.І. Гладій С.В.