03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження №22-ц/796/3989/2013
Головуючий у І інстанції: Римар Є.П.
Доповідач у ІІ інстанції: Шкоріна О.І.
18 квітня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеус А.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі: Пікало К.В.
за участю: представник позивача - ОСОБА_2
представник відповідача - Хребтієвської Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 та Хребтієвської Юлії Володимирівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними пунктів договору, стягнення коштів, -
У жовтні 2011 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з поовом до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсними пунктів договору, стягнення коштів.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 грудня 2007 року між ним та ВАТ «Універсал Банк» правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг на суму 369 000,00 доларів США.
28 грудня 2007 року, на виконання Генерального договору було укладено Додаткову угоду №ВL1227/1291-КL+, відповідно до умов якої встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 189 000,00 швейцарських франків, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами 9,5 % річних, а також строк остаточного погашення грошових зобов'язань 30 листопада 2027 року. Крім того, Додатковою угодою № ВL1227/1227-К/1, передбачався ліміт кредитної лінії у розмірі 237 000.00 швейцарських франків та процентна ставка у розмірі 8,5 %.
Додатково 27 грудня 2007 року між сторонами укладено Додаткову угоду № ВL 1227/1227-К/1, відповідно до умов якої банк зобов'язувався надати позивачу на поточні потреби кредитні кошти в сумі 237000 швейцарських франків, а позивач зобов'язувався повернути кошти та сплатити плату за кредит в порядку та на умовах, зазначених в додатковій угоді зі строком погашення не пізніше 30 листопада 2027 року. За використання кредитних коштів встановлено процентна ставка в розмірі 8,5 %.
Зазначив, що з жовтня 2008 року по 01 квітня 2009 року включно, банк, без наявності у останнього підстав, в односторонньому порядку та без його повідомлення, застосував до нього підвищену процентну ставку у розмірі 12,5 % за Додатковою угодою № ВL1227/1291-КL+, а також процентну ставку у розмірі 11,5 % за Додатковою угодою ВL1227/1227-К/1, чим спричинив безпідставну переплату коштів у розмірі 49 735,23 грн.
Позивач вважає, що пункт 5.1 Генерального Договору в силу Закону України «Про захист прав споживачів» є дискримінаційним по відношенню до нього, а саме здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ не повинні бути підставами для односторонньої зміни кредитного договору у бік збільшення кредитної ставки.
Просив визнати недійсним з моменту укладення умови пункту 5.1 та пункту 5.2 Генерального договору про надання кредитних послуг № ВL1227 від 27 грудня 2012 року; стягнути з ПАТ "Універсал Банк" на його користь суму безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 70 143,07 грн., з яких 50 101,74 грн. - розмір безпідставно одержаних коштів, 14 990,96 грн. - інфляційне збільшення, 5 050,39 грн. - 3% річних; стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсними пунктів договору, стягнення коштів.
Визнано недійсним з моменту укладення умови пунктів 5.1, 5.2 Генерального договору № ВL1227 від 27 грудня 2007 року.
Стягнуто з ПАТ "Універсал Банк" на користь ОСОБА_4 суму безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 62 655 грн. 58 коп.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи.
Так, відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що безпідставне одержання банком грошових коштів від ОСОБА_4 в даному випадку не підпадає під розуміння грошового зобов'язання, що виникло із договірних правовідносин, а відноситься до групи не договірних відносин, що виникають із набуття майна без достатньої підстави.
З таким висновком не погоджується, оскільки неповернення банком ОСОБА_4 безпідставно отриманих грошових коштів внаслідок неправомірного збільшення відсоткової ставки по кредитним договорам за своєю юридичною природою є прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді безпідставного збереження грошей.
Таким чином, суд першої інстанції мав застосувати в даному випадку положення ст. ст. 1212, 1214, 536 та 625 ЦК України, оскільки кредитор має право вимагати від боржника сплати процентів за зберігання та користування ним грошовими коштами кредитора до моменту, коли такі кошти були повернуті або перераховані боржником кредитору.
В свою чергу, не погоджуючись з рішенням суду Хребтієвська Ю.В., яка діє на підставі довіреності в інтересах ПАТ «Універсал Банк» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.
В апеляційній скарзі посилалась на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин справи.
Так зазначила, що зміна відсоткової ставки передбачена договором і дійсно таке відбулося на підставі рішення Комітету з Управління Активами та Пасивами ВАТ «Універсал Банк» №7 від 10.06.2008 року. На підтвердження своєї позиції суду надавався протокол засідання, який судом не прийнято до уваги та не залучено до матеріалів справи.
Крім того, ст. 11 Закону України « Про захист прав споживачів» передбачено, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки НБУ або в інших випадках.
Також, судом не застосовано положення ст. 654 ЦК України та не прийнято до уваги, що укладаючи договір, сторони погодились з усіма його істотними умовами, в тому числі і з можливістю зімни процентної ставки в майбутньому на умовах визначених кредитним договором.
Вважає, що по даній справі судом не правильно застосовано норми ст. 652 ЦК України.
Зауважила також на те, що суд першої інстанції при вирішенні спору, не застосував ст. 257, 261 ЦК України та не застосував строки позовної давності.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27 грудня 2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_4 Генеральний договір № ВL1227.
На виконання п.1.1 Генерального договору між сторонами укладено Додаткову угоду №ВL1227/1291-КL+, за умовами якої встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 189000 швейцарських франків,розмір процентної ставки за користування кредитними коштами - 9,5 % річних, а також строк остаточного погашення грошових зобов'язань - 30 листопада 2027 року. Крім того, Додатковою угодою № ВL 1227/1227-К/1, передбачався ліміт кредитної лінії у розмірі 237000 швейцарських франків та процентна ставка у розмірі 8,5 %.
Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Генеральної угоди сторони погодили, що протягом дії цього договору банк може змінити розміри процентних ставок в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин:- здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ, наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5 % у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення цього Договору останнього перегляду процентної ставки. Крім того, сторони погодили, що при настанні обставин, передбачених п.5.1 Банк може збільшити розміри процентних ставок в наступному порядку: - при встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана у розділі 8 цього Договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси; така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому банк застосовує таку процентну ставку без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору. У разі незгоди із таким новим розміром процентної ставки, позичальник має право: протягом 45 календарних днів з дати відправлення йому банком повідомлення достроково повернути банку всю суму заборгованості за Договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит, розмір яких визначається відповідною діючою ставкою за цим договором, а також здійснити інші платежі за Договором, при цьому позичальник не звільняється від обов'язків щодо сплати можливих комісій банку за дострокове повернення кредитних послуг.
Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання цих пунктів недійсними, суд першої інстанції виходив з того, що ці пункти договору є несправедливими в розумінні Закону України «Про захист праві споживачів» та суперечать п. 7.6 Генеральної угоди, за яким будь-які зміни до договору оформлюються на підставі додаткових угод підписаних уповноваженими представниками сторін.
Проте з таким висновком погодитися не можна з огляду на наступне.
Згідно із ст..627 ЦК України відповідно до ст..6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
За правилами ст..1054 ЦК України ( в редакції чинній на момент укладення договору) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст..1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Укладаючи догові сторони погодилися з усіма його істотними умовами, в тому числі і з можливості зміни процентної ставки в майбутньому на умовах визначених кредитним договором.
Оспорювані умови договору кореспондуються зі ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках.
Таким чином, враховуючи, що сторонами при укладенні договору були враховані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема ст..ст.215,1048-1052, 1054-1055 ЦК України, статті 18-19 Закону України «Про захист прав споживачів», підстави для визнання п.5.1,5.2 Генеральної угоди недійсними відсутні, а тому рішення суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах матеріального права.
Разом з тим, судом встановлено, що з жовтня 2008 року по 1 квітня 2009 року банк в односторонньому порядку застосував до позичальника підвищену проценту ставку в розмірі 12,5 за Додатковою угодою №ВL1227/1291-КL+, а також процентну ставку у розмірі 11,5% за Додатковою угодою № ВL 1227/1227-К/1
За умовами п.5.2 Генеральної угоди банк може збільшити розміри процентних ставок в наступному порядку: - при встановленні нової процентної ставки, із зазначенням її розміру, позичальник повідомляється шляхом направлення йому Банком поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана у розділі 8 цього Договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банку при зміні адреси; така нова процентна ставка починає діяти через 45 календарних днів з дати відправлення банком позичальнику повідомлення, при цьому банк застосовує таку процентну ставку без укладання сторонами відповідної угоди про внесення змін до договору.
Належних та допустимих доказів на підтвердження направлення рекомендованого листа на адресу позивальника, представником відповідача у передбаченому ст..ст.10,60 ЦПК України порядку суду не надано.
Наявність тексту таких повідомлень, без підтвердження направлення рекомендованих листів, належним доказом бути не може.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що кредитором не дотримана визначена договором процедура підвищення процентної ставки.
Враховуючи право позичальника на дострокове погашення суми отриманого кредиту разом з відповідними нарахуванням, колегія суддів вважає внесення коштів ОСОБА_4 щомісяця в більшому розмірі ніж визначена мінімальна щомісячна сума не може свідчити про прийняття останнім пропозиції кредитора щодо збільшення процентної ставки.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, які були сплачені понад встановлені сторонами розміри за період з жовтня 2008 року по 1 квітня 2009 року, як безпідставно одержаних.
Відповідно до довідки ПАТ «Універсал Банк» та графіку погашення суми кредиту, який є додатком № 1 до Додаткової угоди № ВL 1227/1227-К/1 (а.с.24,136) позичальником за період з жовтня 2008 року по квітень 2009 року зайво сплачено за рахунок підвищення відсоткової ставки 2296,07 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 19746 грн.20 коп.
Враховуючи, що представником відповідача не надано доказів на спростування визначеної позивачем суми переплати за додатковою угодою №ВL1227/1291-КL+, колегія суддів вважає, що з відповідача слід стягнути як зайво сплачені кошти в сумі 2835 швейцарських франків, що за курсом НБУ складає 24381 грн.
Таким чином, сума, яка визначена судом першої інстанції до стягнення є необґрунтованою, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_4 в частині необґрунтованості рішення суду щодо відмови у застосуванні ст..625 ЦК України, то суд апеляційної інстанції їх відхиляє, оскільки одержання коштів банку внаслідок збільшення процентної ставки не є грошовим зобов'язанням.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Хребтієвської Юлії Володимирівни, яка діє на підставі довіреності в інтересах Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 16 листопада 2012 року - скасувати і ухвалити нове наступного змісту.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_4 безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 44127 грн.02 коп., судові витрати у вигляді судового збору в сумі 441 грн.27 коп., а всього 44568 грн.29 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: