Справа № 22-ц/796/6180/2013 Головуючий у І інстанції - Волокітіна Н.Б.
Доповідач - Андрієнко А.М.
24 квітня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді Андрієнко А.М.
Суддів: Заришняк Г.М.
КабанченкоО.А.
При секретарі Дубик Ю.Г.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Експобанк», треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання незаконними дії, зобов'язання повернути транспортний засіб,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати незаконними дії відповідача під час реалізації транспортного засобу та зобов'язати відповідача повернути йому автомобіль, мотивуючи свої вимоги тим, що 14.01.2008 року між ним та відповідачем було укладено Договір кредиту і забезпечення № 16-А, згідно з умовами якого банк надав йому кредит у розмірі 23 500 доларів США для придбання транспортного засобу Чері Амулет, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
17.10.2008 року він отримав від банку листа, в якому відповідач вимагав від нього, серед іншого, передати автомобіль разом зі свідоцтвом про державну реєстрацію та ключі від нього, оскільки банк мав намір здійснити, на свій розсуд, позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі у власність банку або продажу автомобіля третій особі. Через скрутне матеріальне і фінансове становище та неспроможність своєчасно сплачувати кредит, 23.11.2009 року він передав банку спірний автомобіль разом з документами на нього та комплектом ключів за актом прийому-передачі автомобіля від 23.11.2009 року. 18.12.2009 року він видав на ім'я представника банку - ОСОБА_6 - довіреність, якою надав останньому повне право розпоряджатися автомобілем, в тому числі з правом продавати, знімати з обліку в органах ДАІ. З моменту передачі банку автомобіля, останній не повідомив його про те, яким чином банк розпорядився автомобілем, тому 03.07.2012 року він був вимушений достроково припинити дію довіреності від 18.12.2009 року, виданої на ім'я ОСОБА_6 з правом розпоряджатись автомобілем. Згодом банк повідомив його про те, що 27.07.2010 року автомобіль був реалізований за ціною 4200 доларів США, а гроші за реалізацію автомобіля були направлені на погашення заборгованості за кредитним договором. Отже, банк продав автомобіль в липні 2010 року, коли автомобілю не було трьох років за ціною 4200 доларів США, при тому, що автомобіль був придбаний за ціною 23500 доларів США. Позивач вважає дії банку незаконними, оскільки банк під час реалізації автомобіля допустив грубе порушення ст. 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що призвело до порушення його прав та інтересів та зобов'язати банк повернути йому автомобіль.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, вказуючи на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, зібраним доказам не дав належної оцінки та допустив порушення норм матеріального і процесуального закону .
В суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з доводів та підстав, викладених в ній.
Представник банку проти апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.01.2008 року між ВАТ КБ «Експобанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Експобанк», та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту і забезпечення № 16А, згідно з умовами якого банк надав позичальнику в кредит кошти в розмірі 23 500 доларів США для придбання транспортного засобу автомобіля Чері Амулет, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Позичальник для забезпечення своїх зобов'язань передає Банку у заставу зазначений автомобіль. (а.с.6)
Відповідно до п.п. 5.5.3 п. 5.5 Договору за несвоєчасне повернення кредиту або несвоєчасну сплату процентів таабо пені, таабо комісії за кредитне обслуговування більш ніж 5 днів, банк має право звернути стягнення на предмет застави та провести примусове вилучення предмету застави. Звернення стягнення на предмет застави та реалізація предмету застави, на який звернене стягнення, на розсуд банку, здійснюється, зокрема, за позасудовим способом звернення стягнення.
В зв'язку з погіршенням матеріального стану позивача, у останнього виникла заборгованість за кредитним договором, в зв'язку з чим, банк направив на адресу позичальника лист з вимогою передати банку автомобіль з подальшою його реалізацією.
Згідно з Актом прийому-передачі автомобіля від 23.11.2009 року (а.с.9) позивач передав відповідачу транспортний засіб Чері Амулет, 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_1. В свою чергу позивач 18.12.2009 року видав на ім'я представника банку - ОСОБА_6- довіреність, якою надав останньому повне право розпоряджатися автомобілем, в тому числі з правом продавати, знімати з обліку в органах ДАІ (а.с.74).
Згідно довідки УДАІ ГУ МВС України в м. Києві спірний транспортний засіб був знятий з реєстрації 29.07.2010 року (а.с.50).
Листом від 18.09.2012 року ПАТ КБ «Експобанк» повідомив позивача про те, що після передачі ним банку автомобіля, була проведена експертна оцінка вартості транспортного засобу. 27.07.2010 року на підставі довіреності в порядку передоручення транспортний засіб був реалізований за ціною 4200 доларів США. Кошти отримані від реалізації транспортного засобу були направлені на погашення заборгованості за Договором кредиту (а.с.65).
Згідно ст.. 16 ч.2 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту цивільного права, оскільки чинним законодавством не передбачено визнання дій комерційного банку незаконними.
Разом з тим, позивач не надав суду доказів того, які саме дії банку по відношенню до заставленого ним автомобіля були незаконними, оскільки позивач, передавши за актом прийому-передачі автомобіль банку та не визначившись із банком яким саме способом буде звернуто стягнення на предмет застави, одночасно видав довіреність на право розпоряджатися цим автомобілем фізичній особі ОСОБА_6, який скористався наданим йому в довіреності правом. Банк при цьому фактично жодних дій відносно заставленого майна не вчиняв, тому підстав для визнання їх незаконними немає.
Судом першої інстанції також правомірно відмовлено у позові про витребування автомобіля у відповідача, оскільки судом встановлено, що автомобіль у володінні банку не перебуває, тому підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині немає.
Колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно
з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог позивачем.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 4 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту їїпроголошення, але може бути оскарженав касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді :