03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/2744/2013
Головуючий у 1 інстанції: Бортницька В.В.
Доповідач: Шкоріна О.І.
18 квітня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Поліщук Н.В.,
при секретарі: Бабіч К.А., Пікало К.В.,
за участю: представник позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 15.09.2000 року уклала шлюб з ОСОБА_4, який зареєстровано Відділом РАГС Котелевського РУЮ Полтавської області. Від шлюбу мають синів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2011 року шлюб між ними розірвано. За час шлюбу з відповідачем ними було придбано наступне майно квартира АДРЕСА_1, квартира АДРЕСА_2, квартира АДРЕСА_3, нежилі приміщення (в літ. Б) з №1 по №7 (груші приміщень №2) загальною площею 55, 60 кв. м. по АДРЕСА_4, автомобіль БМВ Х6 д. н. з. НОМЕР_2.
Оскільки діти перебувають на її утриманні і потребують утримання, просила поділити спільне майно, набуте з відповідачем в шлюбі на підставі ст.70 ч.2 СК України, відступивши від рівності часток, та виділити їй квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, нежилі приміщення (в літ. Б) з №1 по №7 (груші приміщень №2) загальною площею 55, 60 кв. м. по АДРЕСА_4, а відповідачу виділити квартиру АДРЕСА_3, автомобіль БМВ Х6 д. н. з. НОМЕР_2.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на: квартиру № 9, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, Ѕ автомобіля ВМW Х6, № кузова НОМЕР_3, рік випуску 2008, Державний номерний знак НОМЕР_2.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на: Ѕ автомобіля ВМW Х6, № кузова НОМЕР_3, рік випуску 2008, державний номерний знак НОМЕР_2; квартиру АДРЕСА_3, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, нежилі приміщення (в літері Б) з № 1 по № 7 (групи приміщень № 2) загальною площею 55,60 квадратних метрів будинку АДРЕСА_4.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 400 000 (чотириста тисяч ) грн. 00 коп. компенсації різниці вартості майна.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суд при ухваленні рішення мав застосувати ч.2,3 ст. 70 СК України та відступити від засад рівності часток подружжя, враховуючи що діти проживають разом з нею та знаходяться на її утриманні. Фактично суд не врахував інтереси неповнолітніх дітей.
Крім того, все майно, що було придбане у шлюбі, фактично придбано за гроші зароблені позивачем, оскільки відповідач не мав ніяких доходів і доказів їх наявності не надав. Відповідач і сьогодні не має власних доходів , аліменти не сплачує та грошову допомогу дітям не надає.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила її відхилити, а рішення залишити без змін як законне і обґрунтоване, пояснивши, що відповідач бажає вирішити питання поділу майна мирним шляхом. На даний час нежилі приміщення передані позивачу для здачі їх в оренду з метою отримання грошей для утримання дітей.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як установлено судом першої інстанції, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 15 вересня 2000 року , який розірваний рішенням печерського районного суду м.Києва від 13 травня 2011 року.
Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За час спільного проживання сторонами придбано - квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 2 листопада 2007 року вартістю 3000000 грн., квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2009 року вартістю 1200000 грн., квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 14 квітня 2009 року вартістю 1400000 грн., нежилі приміщення (в літ. Б) з №1 по №7 (груші приміщень №2) загальною площею 55, 60 кв. м. по АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 5 березня 2009 року вартістю 1200000 грн., автомобіль БМВ Х6 д. н. з. НОМЕР_2 , 2008 року випуску на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 31 травня 2011 року вартістю 600000 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з рівності часток кожного з подружжя у спільному майні, вважаючи недоведеними вимоги позивача щодо наявності обставин, які б дали суду підстави для поділу майна з відступом від рівності часток у майні подружжя.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім»ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім»ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
У пункті 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз»яснино, що при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2,3 ст.70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей ( за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 24 квітня 2012 року визначено місце проживання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_3 за адресо: АДРЕСА_5 (т.1 а.с.152).
В даному судовому засіданні сторонами не заперечується, що нежитлові приміщення на даний час відповідачем передані у володіння ОСОБА_3 для здачі їх в оренду останньою з метою отримання коштів, які повинні спрямовуватися на утримання дітей. Зазначена обставинам може свідчити про неможливість відповідачем надавати достатню допомогу із своїх доходів на утримання дітей.
Надані відповідачем квитанції про перерахування в жовтні 2012 року на ім'я ОСОБА_3 коштів в рахунок сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 за жовтень, листопада 2012 року (а.с.38 т.2) не можуть бути прийняті як належний та допустимий доказ на підтвердження достатності перерахованих коштів для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку, враховуючи, що рішенням суду з кінця 2012 року місце проживання дітей визначено з матір»ю.
За таких обставин та з метою захисту майнових інтересів дітей, колегія суддів вважає, що є всі правові підстави для відступу від засад рівності часток, виділивши у власність ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 2 листопада 2007 року вартістю 3000000 грн., в якій визначено місце проживання дітей з матір»ю, квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 березня 2009 року вартістю 1200000 грн., нежилі приміщення (в літ. Б) з №1 по №7 (груші приміщень №2) загальною площею 55, 60 кв. м. по АДРЕСА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 5 березня 2009 року вартістю 1200000 грн., які передані у володіння позивача.
Участь батька ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дітьми, про що свідчать довідки зі школи, за інформацією яких дітей зі школи забирає по черзі батько і мати може свідчити лише про відповідальне ставлення до своїх батьківських обов'язків обох батьків, але не впливає на вирішення спору щодо поділу майна подружжя з відступленням від рівності часток..
Враховуючи, що автомобіль є в наявності, органами слідства автомобіль знайдено, колегія суддів вважає, що автомобіль може бути предметом поділу.
Належних та допустимих доказів на спростування вартості майна зазначеної позивачем в позовній заяві відповідачем та його представником у передбаченому ст..ст.10,60 ЦПК України порядку суду не надано.
За таких обставин, рішення Печерського районного суду м.Києва від 21 листопада 2012 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення вимог ОСОБА_3
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2012 року - скасувати і ухвалити нове наступного змісту.
Позов задовольнити.
Поділити майно, набуте під час шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4, виділивши у власність ОСОБА_3: квартиру АДРЕСА_5 вартістю 3000000 грн.; квартиру АДРЕСА_2 вартістю 1200000 грн.; нежилі приміщення (в літ. Б) з №1 по №7 (груші приміщень №2) загальною площею 55, 60 кв. м. по АДРЕСА_4 вартістю 1200000 грн.
Виділити у власність ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 вартістю 1400000 грн. , автомобіль БМВ Х6 , 2008 року випуску, д. н. з. НОМЕР_2 вартістю 600000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1820 грн. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: