"12" березня 2013 р. справа № 2а-2891/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Енергодар Запорізької області на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 серпня 2011 року
у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Енергодар Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся з вищевказаним адміністративним позовом до суду, в якому з урахуванням уточнень просив визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії у розмірах менших ніж передбачено ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, п.4 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року.
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 08 липня 2011 року залишено без розгляду позовні вимоги позивача за період часу з 22.05.2008 року по 06.01.2011 року.
Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Енергодар Запорізької області щодо перерахунку та невиплати позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірах менших ніж передбачено ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державну пенсію для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою в розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 07 січня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період. Також зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 07 січня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період.
Управління Пенсійного фонду України в місті Енергодар Запорізької області, подало апеляційну скаргу, в якій просило постанову суду в частині задоволених вимог скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Посвідченням серії НОМЕР_1 підтверджено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (а.с.5). Відповідно до довідки МСЕК останньому встановлена ІІІ група інвалідності. Інвалідність пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІI групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Статтею 50 названого Закону визначено, що особам віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія: для інвалідів ІІІ групи у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Право позивача на отримання пенсії у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду завдану здоров'ю не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, як на тому наполягав відповідач, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Оскільки таке право декларовано державою, то відповідно держава, через створені нею органи, в даному випадку пенсійні органи, і несе обов'язок по своєчасній та повній виплаті пенсії саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі.
Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків ( справа «Кечко проти України», рішення від 08.11.2005р.).
Наявність у позивача права щодо отримання пенсії у розмірах, які визначені Законом України № 796-ХІІ є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ при визначенні розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Як свідчать матеріали справи позивачем обрано умови та порядок пенсійного забезпечення, встановлені загальним Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В зв'язку з чим колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про отримання основної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки як вбачається з розпоряджень про призначення пенсії позивач отримує пенсію не за спеціальним законом, а відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В той же час щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю у позивача не повинна бути меншою 50 % мінімальної пенсії за віком (ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Вирішуючи питання щодо строків поновлення порушених прав, колегія суддів зазначає, що 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року.
На виконання вимог вищезазначеного Закону 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23 липня 2011 року, відповідно до якої після 23 липня 2011 року та по 31.12.2011 року у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче:
для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році:
інвалідів I групи - 1200 гривень;
інвалідів II групи - 1090 гривень;
інвалідів III групи - 980 гривень;
Щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належать до категорії 1:
інвалідам I групи - 30 відсотків;
інвалідам II групи - 20 відсотків;
інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також тим, що страждають внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - 15 відсотків;
Після 23 липня 2011 року як державна так і додаткова пенсія позивачу виплачується у вищевказаних розмірах.
За таких обставин дії відповідача після 23 липня 2011 року по 01 січня 2012 року необхідно вважати правомірними, а тому права позивача підлягають поновленню лише до 23 липня 2011 року.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ч. 1 ст. 157, ст.ст. 202, 203, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Енергодар Запорізької області - задовольнити.
Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 серпня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Енергодар Запорізької області щодо відмови в перерахунку щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за шкоду заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи.
Зобов'язати здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотриману відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 07 січня 2011 року, з урахуванням різниці, яка була виплачена за цей період
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п"ять днів після направлення її копій особам є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова