"05" березня 2013 р. справа № 2а-6401/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради Дніпропетровської області на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2011 року у справі № 2а-6401/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради Дніпропетровської області про перерахунок допомоги на оздоровлення та до 5 травня, -
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради Дніпропетровської області (далі по тексту - Управління) задоволено, визнано неправомірними дії Управління щодо відмови позивачу у перерахунку та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнано неправомірними дії Управління при здійсненні перерахунку та виплаті позивачу щорічної разової допомоги до 5-го травня за 2011 рік у розмірах передбачених ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язано Управління перерахувати та виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивачу за 2011 рік згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щорічну разову допомоги до 5-го травня за 2010 рік у розмірах передбачених ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням виплачених сум.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положень ст.41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що позивач є особою, яка постраждала від наслідків катастрофи на ЧАЕС, інвалідом ІI групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.11).
На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення інвалідам IІ групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Однак, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно довідки Управління позивачу одноразова допомога на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю за 2011 рік була виплачена у розмірі 120,00 грн. (а.с.8).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і у 2011 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у відповідності до ст.48 зазначеного Закону.
Також судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що позивач є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Проте, всупереч вимогам ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2011 рік була виплачена позивачу не в повному обсязі, а саме у розмірі 580,00 грн. в квітні 2011 року (а.с.9).
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги за 2011 рік.
На підставі вищевикладеного, колегія суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду слід залишити без змін.
Керуючись ч. 10 ст. 183-2, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.В. Чепурнов
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова