Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції № АС-4/183-06 Суддя -Лугова Н.П.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя -Бабакова Л.М.
24 липня 2006 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Шутенко І.А., суддів Бабакової Л.М., Твердохліба А.Ф.
При секретарі Міракові Г.А.
За участю представників сторін:
позивача -Северина Е.І. -дов. № 99 від 19.07.2006р.
відповідача -Клімовець С.М. -дов. № 995/10/10-030 від 03.02.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 2147С/2-4) відповідача, Шосткинської МДПІ, на Постанову господарського суду Сумської області від 11.05.2006 року по справі № АС-4/183-06
за позовом ТОВ "Конвалія", смт. Низи
до Шосткинської МДПІ
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Встановила:
Постановою господарського суду Сумської області від 11.05.2006р. (суддя Лугова Н.П.) позов було задоволено. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Шосткинської МДПІ № 0000962301/0 від 11.10.2005р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 72869,00 грн. та № 919/2301/0 від 11.10.2005р. в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1395,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору..
Відповідач, Шосткинська МДПІ, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.
Позивач, ТОВ "Конвалія", у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, постанову господарського суду Сумської області від 11.05.2006р. без змін, вважає, що постанова суду першої інстанції обґрунтована та прийнята у відповідності до чинного законодавства з урахуванням усіх фактичних обставин справи.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами відповідача була здійснена виїзна планова перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємства позивача за період з 01.07.2003р. по 30.06.2005р., про що був складений акт № 1533/23-1/14024122 від 03.10.2005р.
На підставі цього акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000962301/0 від 11.10.2005р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 218606,00 грн., та № 919/2301/0 від 11.10.2005р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 222792,00 грн.
Актом перевірки відповідача встановлено, що позивачем порушені вимоги п.2.1. ст.2, пп.7.2.1, пп.7.2.4., п.п.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, п.2, п.5 “Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. за №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037 зі змінами та доповненнями.
Відповідач в акті перевірки вказав, що позивачем безпідставно було віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 148,5 тис. грн. по податковим накладним, отриманим від підприємства ТОВ “Мрія» (м. Київ, вул. Михайлівська, 1/8, код ЄДРПОУ 31249507), яке не зареєстровано в органах державної податкової служби та не являється платником ПДВ.
В акті перевірки зазначено, що між позивачем та ТОВ “Мрія» за отриманий товар були здійснені розрахунки шляхом проведення взаємозаліку.
Як вбачається з матеріалів справи, з 16 серпня 2004 року по 15 липня 2005 року між позивачем та ТОВ “Мрія», м. Київ було укладено одинадцять договорів купівлі-продажу на поставку товарно-матеріальних цінностей, зобов'язання за якими були виконані заліком зустрічних однорідних вимог.
Позивач, ТОВ “Конвалія», у судовому засіданні помилково зазначив, що він сплатив до бюджету по здійсненим господарським операціям податок на додану вартість в сумі 148528,90 грн., так як розрахунки між позивачем та ТОВ “Мрія» в грошових коштах не проводились, а були виконані заліком зустрічних однорідних вимог. В даному випадку податкове зобов'язання по ПДВ та податковий кредит співпадають по сумі і тому, сплату до бюджету позивач не проводив.
Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість» зі змінами від 25.03.2005р., об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів, робіт, послуг на митній території України.
Згідно з п.1.4. ст.1 вищевказаного Закону, продаж товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.
Відповідно до вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону, податкова накладна надається платником податку, який поставляє товари та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Колегія суддів вважає, що господарським судом Сумської області при розгляді справи були неправильно застосовані наступні норми матеріального права: п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7, п. п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), п.2, п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, п.1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (із змінами та доповненнями).
Листом ДПА у м. Києві № 11094/7/26-41 від 23.09.2005р. повідомлено, що згідно інформаційних баз ДПА України у м. Києві ТОВ "Мрія" (код ЄДРПОУ 31249507) не значиться на податковому обліку в органах державної податкової служби України.
Згідно з пунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Пунктом 10.1 статті 10 цього Закону передбачено, що платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.
Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону також встановлено, що право на нарахування та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі, якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Таким чином, ТОВ "Конвалія" не мало права включати до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 148528,00 грн. по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Мрія", яке не являється платником податку на додану вартість.
Відповідно до п.1.5 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (зі змінами та доповненнями) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням норм правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій діюче податкове законодавство визначає порушення платником податків норм правил оподаткування, при цьому можливість застосування відповідних санкцій не ставиться в залежність від наявності або відсутності вини у особи, яка порушила норму податкового законодавства.
Крім того, матеріалами справи не встановлена відсутність вини позивача, так як він здійснює підприємницьку діяльність на свій ризик.
Також, судом першої інстанції помилково стягнуто з Шосткинської МДПІ на користь ТОВ "Конвалія" 3 грн. 40 коп. судового збору, так як відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку суд повинен був присудити всі здійснені ТОВ "Конвалія" судові витрати з Державного бюджету України, а не з Шосткинської МДПІ.
На підставі вищевикладеного, господарський суд Сумської області дійшов помилкового висновку щодо задоволення позову. Тому, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, п. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Постанову господарського суду Сумської області від 11.05.2006 року по справі № АС-4/183-06 скасувати.
Прийняти нову постанову.
В позові відмовити.
Стягнути з позивача на користь відповідача 3,40 грн. витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з позивача в доход державного бюджету 1,70 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційним провадженням.
Доручити господарському суду Сумської області на виконання даної постанови видати виконавчий документ.
Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Шутенко І.А.
Судді Бабакова Л.М.
Твердохліб А.Ф.