Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"25" липня 2006 р. Справа № 29/155-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Сенчук І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Блажка Г.В., Шишкіна О.Ю.
відповідача - Ковальової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулиничівський хлібокомбінат", с. Кулиничі, Харківської області (вх. № 2169 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.06 р. по справі № 29/155-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технічної компанії "НЕО", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулиничівський хлібокомбінат", с. Кулиничі, Харківської області
про стягнення 33 557,11 грн, -
встановила:
У квітні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю Технічна компанія "НЕО", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулиничівський хлібокомбінат", с. Кулиничі, Харківської області про стягнення 26417,99 грн. боргу, 2159,33 грн. збитків від інфляції, 686,87 грн. річних, 4292,92 грн. пені та суми судових витрат.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.06р. по справі № 29/155-06 (суддя П.В. Тихий) позовні вимоги задоволено та стягнуто з "Кулиничівський хлібокомбінат" на користь ТОВ ТК "НЕО" 26417,99 грн. боргу, 2159,33 грн. збитків від інфляції, 686,87 грн. річних, 4292,92 грн. пені та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає рішення необґрунтованим та таким, що винесено з порушенням норм процесуального права, оскільки судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, в зв'язку з чим просить рішення господарського суду скасувати.
Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2006 року по справі № 29/155-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення, оскільки, на думку позивача, рішення господарського суду прийнято без порушень норм матеріального і процесуального права, які були б підставами для його скасування, воно обґрунтоване, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, яким суд надав відповідну оцінку.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої позиції по справі, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за якими встановив, що 16 листопада 2004 року між сторонами у справі був укладений договір підряду за № 074/11, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався виконати відповідачеві роботи, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити їх вартість. Сторони визначили вартість товару, порядок розрахунків і їх відповідальність.
Позивач виконав прийняті зобов'язання по Договору, здійснив відповідачеві роботи вартістю 165245,00 грн., про що свідчить акт здачі - прийняття виконаних робіт за №1, підписаний та скріплений печатками обох сторін, який знаходиться в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань по Договору по оплаті виконаних робіт, розрахувався з позивачем лише частково, його заборгованість перед становить 26417,99 грн.
При винесенні рішення суд першої інстанції послався на те, що оскільки заборгованість в сумі 26417,99 грн. відповідачем не погашена і ним не оспорена, а позовні вимоги в сумі основного боргу підтверджуються матеріалами справи, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
З даними висновками повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки дані висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та наявним матеріалами, що є у справі, їм дана правильна та повна правова оцінка. А відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На думку колегії суддів, місцевий господарський суд також вірно визначився щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення 686,87 грн. річних та 2159,33 грн. інфляційних за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по спірному договору, оскільки згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. Нарахування позивачем річних та інфляційних цілком відповідає чинному законодавству України та вимогам спірного Договору, у зв'язку з чим вимога про їх стягнення правомірно задоволена господарським судом.
Пунктом 8 Договору сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені. Враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі по оплаті виконаних робіт, нарахована позивачем пеня в сумі 4292,92 грн. відповідає вимогам Договору та чинному законодавству України, а тому правомірно стягнута судом першої інстанції.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом при винесенні рішення були неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, так як суд не взяв до уваги відсутність акту звірки між сторонами у справі.
Однак з вказаними посиланнями не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідачем не були доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позову, а як вбачається із матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача 28.02.06р. був направлений акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 17), в якому позивач просив відповідача перевірити або підтвердити сальдо в 10-денний термін, а у разі виявлення будь-яких розбіжностей обов'язково повернути другий екземпляр акту позивачу. Однак відповідач другий примірник акту позивачу не повернув, та звірку розрахунків з позивачем не провів. Крім того, ТОВ "Кулиничівський хлібокомбінат" не виконав вимоги ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі, а саме ухилився від проведення звірки взаєморозрахунків станом на травень 2006 р.
Заявник апеляційної скарги також вказує на те, що судом першої інстанції було розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Але вказані твердження скаржника не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Дану норму господарський суд не порушив, відповідач своєчасно та належним чином був повідомлений про час, день і місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення за №1322225 (а.с. 21) та відмітка поштового відділення про отримання представником відповідача ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою господарського суду від 11.05.06р. розгляд справи був відкладений за клопотанням відповідача та зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання 23.05.06р. не з'явився, витребувані судом документи не представив, про причини неявки свого представника господарський суд не повідомив.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було надано відповідачу достатньо часу для можливості долучити до матеріалів справи необхідні докази на підтвердження своєї позиції по справі, а неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Згідно ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач, ігноруючи вимоги суду першої інстанції, не вжив ніяких заходів та ніяким чином не сприяв повному та об'єктивному з'ясуванню всіх обставин справи.
А згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Слід зазначити, що відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав апеляційному господарському суду належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Також, відповідач ні під час вирішення справи господарським судом Харківської області, ні в ході розгляду його апеляційної скарги не надав необхідних та достатніх доказів сплати решти вартості виконаних робіт. Більш того, факт наявності заборгованості та її розмір відповідач в апеляційній скарзі не оспорює.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає оскаржуване рішення у справі таким, що відповідає фактичним обставинам справи, судом першої інстанції вірно застосовані норми чинного законодавства, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду, оскільки спростовуються вищевказаним.
Керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.06р. по справі № 29/155-06 залишити без змін.
Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Кулиничівський хлібокомбінат", с. Кулиничі, Харківської області залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді