26.04.2013
Справа № 408/442/13- к
(ЄУН 1-КП/408/26/13)
26 квітня 2013 року
Біловодський районний суд Луганської області в складі:
головуючої судді Ткаченко О.Д.,
при секретарі Торбі Т.Є.,
за участю прокурора Васильєвої О.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Біловодського районного суду Луганської області обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні відносно:
Гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Плугатар Біловодського району Луганської області, зареєстрованого там же по АДРЕСА_2 , фактично проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -
в скоєнні злочину, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, -
Приблизно на початку листопада 2012 року гр. ОСОБА_1 знайшов у лісосмузі за околицею села Плугатар там ніж та приніс його за місцем свого проживання на вулицю АДРЕСА_3, який зберігав за тимчасовим місцем проживання.
25 березня 2013 року приблизно о 14 годині гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , взяв з собою ніж та пішов до гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_2 та продав ніж за 50 гривень,в наступному цей ніж гр. ОСОБА_2 25.03.2013 року здав працівникам міліції ,за висновком експерта № 65 від 03.04.2013 року цей ніж є холодною зброєю ріжучої дії та виготовлений саморобним способом за типом мисливських ножів.
Вказані дії гр. ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.263 ч.2 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
10 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Біловодського району Луганської області гр. Васильєвою О.В., якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013030430000277, та гр. ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний гр. ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного гр. ОСОБА_1 за ст.263 ч.2 КК України, підозрюваний гр. ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке гр. ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді обмеження волі на два роки , з застосуванням ст.ст. 75, 76 ч.1п.3,4 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на один рік шість місяців та отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку ст.314 ч.3 п.1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст.ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений гр. ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого гр. ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення вислухування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що гр. ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, та те, що умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Біловодського району Луганської області гр. Васильєвою О.В. та обвинуваченим гр. ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що гр. ОСОБА_1 здійснював носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу включно до 25.03.2013 року, а тому його дії кваліфікує за ст.263 ч.2 КК України, за якою належить призначити гр. ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,373,374,394,475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури Біловодського району Луганської області гр.. Васильєвою О.В. та обвинуваченим гр. ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013030430000227.
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 10 квітня 2013 року покарання у вигляді обмеження волі на два роки , з застосуванням ст.ст. 75,76 ч.1 п.3,4 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на один рік шість місяців.
Речовий доказ - саморобний ніж типу мисливського ножа, визнаний холодною зброєю, який знаходиться в кімнаті зберігання зброї Біловодського РВ УМВС України в Луганській області, знищити після набрання вироком законної сили.
На користь держави стягнути 244,50 гривень з гр. ОСОБА_1 судових витрат на проведення криміналістичної експертизи холодної зброї в кримінальному провадженні.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, а саме обвинувачем: з підстав призначення судом покарання , суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання;невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав:призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, у якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена, або обома сторонами угоди до апеляційного суду Луганської області через Біловодський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.Д. Ткаченко