Україна
Харківський апеляційний господарський суд
12 липня 2006 р. Справа № 45/100-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пушай В.І., суддів Барбашова С.В., Плужник О.В.,
при секретарі - Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Семенов В.О.
відповідача -Сиротинко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1995Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 25.04.2006 р. по справі № 45/100-06
за позовом - Приватної фірми «ЕСКО», м. Харків
до - Харківської державної зооветеринарної академії, с. Мала Данилівка
про розірвання договору та стягнення 17950,00 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 25.04.2006 року по справі № 45/100-06 (суддя Калініченко Н.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10956,00 грн. боргу, за виконані роботи відповідно до укладеного між сторонами договору №7 від 21 липня 2004 року , 7000,00 грн. упущеної вигоди, 179,56 грн. держмита та 118,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог провадження по справі припинено.
Рішення мотивоване з тих підстав, що тим, що 21 липня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 7, згідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання на свій ризик виконати завдання відповідача щодо ремонту фасаду будинку, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, селище Мала Данилівка. Також між позивачем та відповідачем було підписано договірну ціну на ремонтно-будівельні роботи, що здійснюються в 2004 році, відповідно до якої загальна вартість будівельних робіт склала 63484,00 грн. Відповідно до розділу 3 названого договору від 21.07.2004 р. за виконані за цім договором роботи відповідач мав здійснити позивачеві оплату виконаних робіт в наступному порядку: поетапно з авансовим платежем 30% від вартості договірної ціни, остаточний розрахунок - не пізніше З0 днів після повного закінчення робіт. При цьому сторонами (розділ 6) встановлено дію договору - до 31.12.2004 р. Відповідач оплату (аванс) згідно цих умов договору не здійснив.
Незважаючи на те, що відповідач так і не приступив до виконання свого зобов'язання оплаті згідно цього договору, позивач приступив до фактичного виконання робіт, що були предметом названого договору. Позивачем на виконання зобов'язань за договором підряду № 7 від 21.07.2004 року були частково виконанні роботи, що підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2004 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004 року.
Згідно акту прийому виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2004 року вартість робіт, що були виконанні позивачем та прийняті відповідачем склала 20956,00 грн.
Платіжними дорученнями №№ 60 та 1123 від 25 січня 2005 року та 26 липня 2005 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 10000,00 грн. за роботи, що виконанні згідно договору підряду № 7 від 21.07.2004 року.
Таким чином, документально підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем на момент винесення рішення складає 10956,00 грн.
25.01.2006 року позивач направив відповідачеві вимогу про перерахування авансового платежу в порядку, передбаченому пунктом 3.1. договору підряду № 7 від 21.07.2004 року та статті 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до розділу 3 договору від 21.07.2004 р. за виконані за цім договором роботи відповідач мав здійснити позивачеві оплату робіт поетапно з авансовим платежем від вартості договірної ціни, остаточний розрахунок - не пізніше З0 днів після повного закінчення робіт. При цьому сторонами (розділ 6) встановлено дію договору-до 31.12.2004 року. Це свідчить, що зобов'язання виплачувати зазначену суму передплати виникло у відповідача в день підписання договору, яке він не виконав, що відповідно до ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання. Згідно до п. 4 ч.1 ст. 611 ЦК України правовим наслідком порушення зобов'язання є відшкодування збитків. Пункт 2 ч.2. ст. 22 ЦК України під збитками в тому числі визначає доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
При цьому, умови договору підряду № 7 від 21.07.2004 року не встановлювали будь-яких застережень та умов виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті суми передплати по договору від виконання або не виконання позивачем обумовленої роботи.
Також цей договір передбачає можливість односторонньої відмови відповідача від договору (п. 10.3 договору). Однак, відповідач, не здійснив будь-яких дій, направлених або на виконання договору, або на відмову від нього. Відповідно до ч. З ст. 205 ЦК України волевиявлення під час здійснення правочину може бути виражено мовчанням сторони лише у випадках, передбачених договором. Враховуючи на те, що відмова від договору мовчанням не передбачена умовами договору, вона має бути виражена в будь-яких діях відповідача. Жодних дій, що могли бути б розцінені як бажання змінити або відмовитись від договору, відповідач після підписання договору не здійснив. Отже, позивач мав достатні підстави розраховувати на отримання ним доходу в означеному розмірі у вказаному періоді. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення авансового платежу позивач був змушений припинити виконання робіт, що є предметом договору підряду № 7 від 21.07.2004 року.
В той же час позивач має достатні підстави для відшкодування шкоди, спричиненої йому відповідачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань на протязі терміну дії договору від 21.07.2004 р.
Як вбачається із договірної ціни до договору підряду №7 від 21 липня 2004 року, що була підписана між позивачем та відповідачем прибуток позивача у складі вартості робіт мав скласти 10388.00 грн. При цьому, відповідно до акту прийому виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2004 року розмір прибутку, який позивач має отримати внаслідок стягнення коштів за вже виконанні за договором роботи складатиме 3388,00 грн.
Таким чином, різниця між розміром прибутку, наведеного у договірній ціні до договору підряду №7 від 21 липня 2004 року та розміром прибутку, вказаного в акті прийому виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2004 року, яка складає 7000,00 грн. є упущеною вигодою (доходом, який позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем) та відповідно до вимог статей 22 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи заяву позивача про відмову від позову в частині розірвання договору підряду № 7 від 21.07.2004 року у зв'язку з закінченням терміну його дії, провадження по справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню, відповідно до вимог п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідач з рішенням суду частково не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим із порушеннями норм матеріального та процесуального права, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають важливе значення по справі, просить рішення скасувати частково і в позові в частині стягнення з нього 7000,00 грн. упущеної вигоди відмовити.
Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що на його погляд суд підійшов до розгляду справи однобоке не враховуючи зміст договірних умов, які не виконувалися позивачем, або мали спірний характер. Так відповідно до п.3 договору підряду №7 від 21.07.2004 р., укладеного між позивачем і відповідачем зазначені умови платежу, відповідно до яких «оплата за цим договором здійснюється поетапно з авансовим платежем 30% від вартості договірної ціни. Підрядник виконує роботи з матеріалів Замовника. Остаточний розрахунок за договором здійснюється Замовником не пізніше 30 днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків у процесі приймання робіт.
Згідно п.4 вказаного договору встановлено термін виконання робіт, яким передбачено, що «Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту перерахування авансу на матеріали. Підрядник зобов'язується виконати роботу протягом одного місяця з моменту отримання авансу, з правом дострокового виконання."
З наведених умов договору, який був запропонований Підрядником вбачається, що Підрядник виконує роботи з матеріалів Замовника (п.3.1), а іншим пунктом договору (п.4.1) обумовлено, що перерахування авансу було потрібно для придбання матеріалів. Тобто таке тлумачення умов договору де що протиричить одне одному і його можна розуміти так, що аванс перераховується для купівлі матеріалів, які потрібні для виконання робіт, а при наданні матеріалів Замовником не обов'язково потрібно перераховувати аванс і остаточні розрахунки за виконання робіт повинні бути здійсненні після їх остаточного виконання з чим Підрядник погодився і добровільно приступив до виконання робіт всупереч умовам п.4 укладеного договору.
У вересні 2004 року між сторонами було підписано акт підрядних робіт за вересень та довідку про вартість виконаних робіт на суму 20956,00 грн. Тобто сторони погодились з частковим обсягом виконання умов договору ніяких спірних питань не виникало і письмових звернень у сторін один до одного не було.
На підставі п.6 визначено термін дії договору, який передбачає, що «договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2004 року. Даний договір може бути пролонгований за згодою сторін.
Після підписання у вересні 2004 року акту виконаних робіт на суму 20956,00 грн. Підрядник припинив виконання умов договору і звернувся до Харківської державної академії з письмовими вимогами здійснити авансовий платіж у розмірі 19045,20 грн. тільки 25 січня 2006 року, тобто через 1 рік і 4 місяці після припинення робіт, коли термін дії договору закінчився 31 грудня 2004 року, а позивач припинив виконання робіт, ще у вересні 2004 року без відома відповідача і без пред'явлення будь-яких вимог і претензій . На вказані вимоги позивача академією була надана письмова відповідь від 06.02.2006р., якою було повідомлено позивача , що академія згідна погасити заборгованість на суму 10956,00грн., яка є рештою від суми 20956,00грн. ,а 10000 грн. були перераховані Підряднику згідно платіжних доручень №60 від 25.01.2005р. на суму 5000 грн. та №1123 від 26.07.2005р. на суму 5000 грн.
Суд приймаючи рішення звертає увагу на те, що п. 10.3 договору передбачена можливість односторонньої відмови відповідача від договору і відповідач не здійснив будь-яких дій на виконання договору, або на відмову від нього. В той же час суд не звертає увагу на те, що позивач згідно п.10.4 договору має таку ж можливість односторонньої відмови від договору, але всупереч цьому він без попередження відповідача припинив виконання робіт.
Позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, зміну рішення місцевого господарського суду та часткове скасування рішення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом 21 липня 2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 7, згідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання на свій ризик виконати завдання відповідача щодо ремонту фасаду будинку, що знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, селище Мала Данилівка. Також між позивачем та відповідачем було підписано договірну ціну на ремонтно-будівельні роботи, що здійснюються в 2004 році, відповідно до якої загальна вартість будівельних робіт склала 63484,00 грн. Відповідно до розділу 3 названого договору від 21.07.2004 р. за виконані за цім договором роботи відповідач мав здійснити позивачеві оплату виконаних робіт в наступному порядку: поетапно з авансовим платежем 30% від вартості договірної ціни, остаточний розрахунок - не пізніше З0 днів після повного закінчення робіт. При цьому сторонами (розділ 6) встановлено дію договору - до 31.12.2004 р. Відповідач оплату (аванс) згідно цих умов договору не здійснив.
Незважаючи на те, що відповідач так і не приступив до виконання свого зобов'язання оплаті згідно цього договору, позивач приступив до фактичного виконання робіт, що були предметом названого договору. Позивачем на виконання зобов'язань за договором підряду № 7 від 21.07.2004 року були частково виконанні роботи, що підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2004 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2004 року.
Згідно акту прийому виконаних підрядних робіт № 1 за вересень 2004 року вартість робіт, що були виконанні позивачем та прийняті відповідачем склала 20956,00 грн.
Платіжними дорученнями №№ 60 та 1123 від 25 січня 2005 року та 26 липня 2005 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 10000,00 грн. за роботи, що виконанні згідно договору підряду № 7 від 21.07.2004 року.
Таким чином, документально підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду позову складає 10956,00 грн., що не заперечується відповідачем.
На підставі зазначеного, місцевий господарський суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача 10956,00 грн. і рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. упущеної вигоди підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, оскільки висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Саме позивач в даному випадку відповідно до ст. 623 ЦК України повинен довести суду причини та суму завданих збитків.
Позивач не довів суду причинний зв»язок між завданими збитками та невиконанням відповідачем зобов»язань щодо сплати авансового платежу згідно умов договору, вини відповідача у завданні збитків у вигляді упущеної вигоди, обґрунтованої суми завданих збитків, а також не надав суду докази прийняття мір по зменшенню збитків.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до п.3 договору підряду №7 від 21.07.2004 р., укладеного між позивачем і відповідачем зазначені умови платежу, відповідно до яких «оплата за цим договором здійснюється поетапно з авансовим платежем 30% від вартості договірної ціни. Підрядник виконує роботи з матеріалів Замовника. Остаточний розрахунок за договором здійснюється Замовником не пізніше 30 днів після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків у процесі приймання робіт.
Пунктом 4 вказаного договору встановлено термін виконання робіт, яким передбачено, що Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 5 днів з моменту перерахування авансу на матеріали. Підрядник зобов'язується виконати роботу протягом одного місяця з моменту отримання авансу, з правом дострокового виконання.
Згідно вимог ст. 851 ЦК України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Як обґрунтовано зазначено в рішенні місцевого господарського суду, позивач на свій ризик приступив до виконання робіт без отримання авансового платежу.
Приступивши до виконання робіт позивач фактично своїми діями змінив порядок та строки оплати, тобто надав згоду розпочати роботу та виконувати її без попередньої оплати і отримання коштів після виконання всього етапу робіт згідно п. 3 договору.
Виконавши частково роботи (без отримання авансу), що підтверджено актами приймання робіт і отримавши часткову оплату за виконані роботи, позивач необґрунтовано зупинив виконання розпочатих робіт, оскільки за період виконання робіт позивачем не було надіслано відповідачеві будь-яких заперечень, щодо перерахування коштів в розмірі передбаченого авансового платежу, а також повідомлення щодо припинення виконання робіт.
Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Дійсно як зазначено в рішенні місцевого господарського суду та відповідно до п. 10.4 укладеного сторонами договору позивач мав право розірвати договір у випадку втрати відповідачем можливості подальшого фінансування. Однак суд не надав оцінки тому, що у разі дострокового розірвання договору, сторона, що вирішила розірвати договір, направляє письмове повідомлення іншій стороні.
Також, судом не надано належної оцінки тому, що розпочавши роботи без попередньої оплати, за погодженням сторін, що підтверджено їх діями, а саме частковим виконанням робіт та частковою оплатою за фактично виконані роботи, виконанням робіт без будь-яких заперечень щодо фінансування робіт, позивач не виконавши робіт обсязі, передбаченим договором, звернувся до відповідача з вимогою про сплату «авансового платежу» та з позовом про розірвання договору вже після спливу строку дії договору, передбаченого п. 6.1 договору.
Тобто, позивач не довів суду причинний зв»язок між завданими збитками та невиконанням відповідачем зобов»язань щодо сплати авансового платежу згідно умов договору, при досягнені згоди виконання робіт без отримання попередньої оплати та вини відповідача у завданні збитків у вигляді можливої упущеної вигоди при наявності порушень з свого боку договірних зобов»язань щодо виконання повного обсягу робіт.
На підставі викладеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні та скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. упущеної вигоди і відмовленню в задоволенні позову в цій частині.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. п. 2, 4 ст. 103, п.1 п.п. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 25.04. 2006 р. по справі №45/100-06 змінити. Рішення в частині стягнення 7000,00 грн. упущеної вигоди і 70,00 грн. держмита скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові в цій частині відмовити. В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Приватної фірми «ЕСКО", 61033, м. Харків, вул. Кисловодська, 15, кв. 1 (код ЄДРПОУ (1258808) на користь Харківської державної зооветеринарної академії, 62341, Харківська область, Дергачівський район, c. М. Данилівка (код ЄДРПОУ 00493758) 51, 00 грн. мита за подання апеляційної скарги.
Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.
Головуючий суддя Пушай В.І. судді Барбашова С.В.
Плужник О.В.