Україна
Харківський апеляційний господарський суд
12 липня 2006 р. Справа № 15/133-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пушай В.І. , суддів Барбашової С.В., Плужник О.В.,
при секретарі - Байбак О.І.
за участю представників сторін:
позивача -Котляр А.М., Чурбанова Т.А.
відповідача -не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2013Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 16.05.2006 р. по справі № 15/133-06
за позовом - ДКП КГ «Харківкомуночиствод», м. Харків
до - ТОВ фірма «Тракторозапчастина», ЛТД, м. Харків
про стягнення 2454,40 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.05.2006 року по справі № 15/133-06 (суддя Лаврова Л.С.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2161,30 грн. основного боргу за надані послуги відповідно до умов договору укладеного сторонами №II-4160/05-АК-2 від 09.02.2004 року, 152,89 грн. пені, 140,21 грн. індексації боргу, 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що сума боргу -2161,30 грн. підтверджена матеріалами справи і відповідачем не оскаржена. Оскільки вказану суму відповідачем не сплачено, позовні вимоги з нарахуванням 152,89 грн. пені, 140,21 індексації боргу (інфляційних втрат). 102,00 грн. сплаченого позивачем держмита та 118,00 грн. судових витрат, підлягають задоволенню.
Відповідач з рішенням суду не згоден, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим із порушеннями норм матеріального та процесуального права, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що мають важливе значення по справі, просить рішення скасувати і в позові відмовити.
Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що він своєчасно не отримав ухвали місцевого господарського суду про призначення розгляду справи і не зміг надати суду свої заперечення на позов, а саме те, що відповідно до договору про надання послуг №03/02 від 22.04.05 р. ним були надані послуги позивачу за котрим мається зустрічний борг на суму 15900,00 грн., що підтверджено актом приймання і котрий позивачем на час розгляду справи не сплачений.
Позивач і його представники в засіданні вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і просять залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи. Пояснень щодо неможливості надсилання в засідання свого представника в засідання судової колегії з наданням відповідних доказів не надав. Крім того, відповідачем не надано будь-яких інших документів (доказів) окрім наданих з апеляційною скаргою, тому справа за поданою скаргою підлягає розгляду за наявними в ній матеріалами.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Жодних обставин (доказів) які можуть бути підставою для скасування рішення відповідач не надав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 09.02.04р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 11-4160/05-АК-2 на приймання стічних вод. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по прийому стічних вод, а останній здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами. Позивач свої обов'язки по прийому стічних вод, що складаються з обсягу водоспоживання та додаткової кількості стічних вод, що проникають до каналізаційної мережі м. Харкова відповідно до п. 15.9 б "Правил користування мережами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України", затверджених наказом Держжитлокомгоспу України від 01.07.94р. за № 65 виконав, направив відповідачу платіжні вимоги-доручення, що підтверджується реєстром платіжних документів. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в результаті чого за період з травня 2004р. по січень 2006 р. виникла заборгованість в сумі 2161,30 грн.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що сума боргу підтверджена матеріалами справи і за таких обставин підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Доказів припинення зобов'язання відповідно до вимог ст.ст. 598, 599, 601 ЦК України відповідач не надав і посилання відповідача на зустрічний борг позивача на суму 15900 грн. як на підставу відмови у задоволенні позову необґрунтоване і не підтверджено відповідними доказами, що також не позбавляє відповідача права на подання самостійних позовних вимог щодо стягнення боргу з позивача відповідно до чинного законодавства.
Згідно наданого до справи договору (п. 4.3.), несвоєчасне виконання договірних зобов'язань за договором було забезпечено пенею в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більш 100% загальної суми боргу. Сума пені відповідно до умов договору, а також сума індексації боргу відповідно ст. 625 ЦК України підтверджені наданими до справи розрахунками.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного рішення місцевого господарського суду винесено без порушень норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 598, 599, 601, 625 ЦК України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 16 травня 2006 р. по справі №15/133-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Пушай В.І.
судді Барбашова С.В.
Плужник О.В.