Україна
Харківський апеляційний господарський суд
Іменем України
"12" липня 2006 р. Справа № АС-05/22-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Шепітько І.І. , суддя-доповідач Білоконь Н.Д.
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача-Лесик О.І.,довіреність № ХОЦЗ 3-02-4412 від 16.09.2005 р.
відповідача -не прибув
розглянувши апеляційну скаргу відповідача вх. № 1800 Х/1-14 на постанову господарського суду Харківської області від 05.04.06 по справі № АС -05/22-06
за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості м. Харків
до Відкритого акціонерного товариства "Федорівське" с. Федорівка Великобурлуцького району Харківської області
про стягнення 10342,15 грн.
встановила:
Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Федорівське" заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.04.2003 р. по 30.09.2005 р. в сумі 8406,20 грн. та нарахованої на неї пені в сумі 1935, 15 грн.
Постановою господарського суду Харківської області від 05.04.2006 р. у справі № АС-05/22-06 (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено.
Відповідач із зазначеною постановою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність викладених в постанові висновків обставинам справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання, що підтверджується наявним у матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Великобурлуцьким районним центром зайнятості була проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства "Федорівське" на предмет правильності нарахування своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за період з 01.04.2003 р. по 30.09.2005 р. В ході перевірки була виявлена прострочена заборгованість в сумі 8406,20 грн. за перевіряємий період та на суму простроченої заборгованості нарахована пеня в сумі 1935,95 грн., про що складено акт № 96 від 26.12.2005 р.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.
У зв'язку з тим, що п. 4 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи від імені Фонду надано керівникам виконавчої дирекції Фонду, його заступникам, керівникам робочих органів виконавчої дирекції, заступникам, Великобурлуцький районний центр зайнятості направив до Харківського обласного центру зайнятості звернення від 12.01.2006 р. про прийняття рішення про стягнення з відповідача недоїмки та фінансових санкцій.
Харківський обласний центр зайнятості виніс розпорядження № 9 від 31.01.2006 р. про затосування фінансових санкцій та перерахування коштів в порядку статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким зобов'язав відповідача в 10-ти денний термін з дня отримання розпорядження перерахувати до Фонду страхові внески в сумі 8406,20 грн. та нараховану пеню в сумі 1935,95 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Згідно з вимогами п. 2 ст. 35 та п. 1 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасну та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 8406,20 грн. та нарахована на неї пеня в сумі 1935,95 грн. відповідачем не сплачені, розпорядження № 9 від 31.01.2006 р. не оскаржено.
Стаття 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює, що пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент оплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Позивач нарахував пеню відповідно до вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.10.2000р. № 339 зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 16.01.2001р. № 30/5221.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому згідно із Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" звільнений від сплати збору на обов"язкове державне соціальне страхування, у тому числі внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Колегія суддів вважає зазначене твердження відповідача помилковим, виходячи з наступного.
У відповідності до положень Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.1998р. №320 платники фіксованого сільськогосподарського податку перераховують кошти у визначений строк на окремий рахунок відділень Державного Казначейства України за місцем розташування земельної ділянки. Відділення Державного Казначейства України у районах наступного дня після надходження коштів перераховують суми фіксованого сільськогосподарського податку у таких розмірах: до місцевого бюджету -30 відсотків; на обов'язкове державне пенсійне страхування -68 відсотків; на обов'язкове соціальне страхування -2 відсотки.
Статтею 1 Закону України від 17.12.1998р. № 320 “Про фіксований сільськогосподарський податок» (з подальшими змінами і доповненнями) визначено, що фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок чотирьох податків і шести зборів (обов'язкових платежів), у тому числі і в рахунок збору на обов'язкове соціальне страхування.
Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" від 17.12.1998 р. № 320-ХІV набрав чинності 01.01.1999 р.
Згідно з ч. 2 статті 1 цього Закону фіксований сільськогосподарський податок сплачується, зокрема у рахунок збору на обов"язкове соціальне страхування.Також згідно з п. 4 статті 9 цього Закону для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку було зупинено дію Закону України "Про систему оподаткування від 25.06.1991 р.№ 1251-ХІІ у частині сплати сум податків і зборів (обов"язкових платежів), що включені до складу фіксованого сільськогосподарського податку,який на час набрання чинності Законом України "Про фіксований сільськогосподарський податок" визначав збір на обов"язкове державне соціальне страхування як загальнообов"язковий платіж, та дію Закону України "Про збір на на обов"язкове соціальне страхування".
Відповідно до п.2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему оподаткування" дія цього закону поширюється на відповідні правовідносини у сфері соціального страхування щодо зборів на соціальне страхування до прийняття законів України з питань соціального страхування.
14.01.1998 р. Верховною радою України прийнято Основи законодавства України про загальнообов"язкове державне соціальне страхування.
Згідно зі статтею 4 “Основ законодавства України про обов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998р. № 16/98-ВР страхування на випадок безробіття є одним із видів загальнообов'язкового соціального страхування.
На виконання цих Основ 01.01.2001 р. прийняті Закон України "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та Закон України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов"язкового державного соціального страхування".
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України" Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно- правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону та відповідно до п. 3 ст. 6 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов"язкового державного соціального страхування" Закон України "Про збір на обов"язкове соціальне страхування " визнано таким, що втратив чинність з 01.01.2001 р.
Також пункт 16 ч. 1. ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", який передбачав збір на обов"язкове соціальне страхування виключено на підставі п.п. 2 п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов"язкового державного соціального страхування" від 16.01.2003 р.
Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства з 01.01.2001 р. збір на обов"язкове соціальне страхування, від сплати якого звільняв сільгосптоваровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок" було скасовано, та з цієї дати законодавством були встановлені внески на загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, які не входять до складу податків та зборів (обов"язкових платежів), від сплати яких звільняє зазначений закон платників фіксованого сільськогосподарського податку.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями п.1 ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 05.04.2006 р. у справі № АС-05/22-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, дану ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя (підпис) Лакіза В.В.
Судді (підпис) Шепітько І.І.
(підпис) Білоконь Н.Д.