Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"26" червня 2006 р. Справа № 44/05-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Кімстачьова С.С., дов. №66/01 від 12.01.06 р.
відповідача - Цимбалюка С.В., дов. б/н від 17.17.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1733 Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 15.02.06 р. у справі № 44/05-06
за позовом Національного фармацевтичного університету, м. Харків,
до приватної фірми "Короленко", м. Харків,
про виселення з приміщення,
встановила:
Національний фармацевтичний університет, позивач, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до приватної фірми "Короленко", відповідача, про виселення останнього з нежитлового приміщення, що розташоване на першому поверсі дев"ятиповерхового будинку гуртожитку академії по вул. Тимурівців, 11-а в м. Харкові, площею 153,5 м. кв. та про зобов"язання відповідача підписати акт приймання-передачі цього нежитлового приміщення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.02.2006р. у справі № 44/05-06 (суддя Дюкарєва С.В.) задоволено позов про виселення відповідача із займаного приміщення загальною площею 153,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 11-а та передання його позивачеві. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. держмита та 118,00 грн. судових витрат. Рішення обгрунтовано тим, що договір оренди №33 від 29.04.2002 р., згідно з яким спірне приміщення було передано відповідачеві, припинився у зв"язку із закінченням строку, на який його було укладено.
Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та неповне з"ясування обставин, які мають значення для справи. На думку відповідача судом неповно з"ясовані обставини щодо направлення позивачем листа відповідачеві про закінчення строку договору №33, оскільки підтвердження направлення або вручення даного листа немає, крім напису "Сафаров" і підпису без зазначення дати вручення листа. Тому з урахуванням факту неналежного повідомлення орендаря про відмову орендодавця від продовження дії договору, договір продовжився на той самий строк і на тих самих умовах.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 22.06.06 р. та його представник у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають її доводи необгурнтованими, а оскаржуване рішення прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з"ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги відповідача та заперечень позивача, надавши оцінку застосуванню місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом Харківської області, між позивачем, орендодавцем, та відповідачем, орендарем, був укладений договір оренди державного майна №33 від 29.04.2002 р. (далі договір оренди), згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі 9-ти поверхового будинку гуртожитку академії по вул. Тимурівців, 11-а в м. Харкові площею 153,5 кв.м.
Згідно з пунктом 10.1 договору оренди строк його дій був визначений з 29.04.2002 р. до 31,12.2002 р. та, як свідчать матеріали справи, неодноразово подовжувався сторонами шляхом укладання додаткових угод до нього ( №№1, 2, 3, 4, 5, 6), а останнього разу - додаткової угоди №6 від 31.12.2004 р., якою строк дії договору оренди був подовжений до 30.06.2005 р.
Частиною 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " однією з підстав припинення дії договору оренди зазначено закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до частини 1 статті 27 пункту 10.5. договору оренди у разі його розірвання, закінчення строку його дії, відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов"язаний повернути орендарю об"єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Позивач листом від 15.06.05 р. №2031/04, направленим на адресу відповідача з повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №70076, повідомив останнього про закінчення 29.04.2002 р. строку дії договору оренди та про необхідність, у зв"язку з цим, своєчасно звільнити та здати орендодавцеві за актом прийому-передачі орендоване приміщення.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна " у разі відсутнтості заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що оскільки у позивача немає підтвердження направлення або вручення листа про його відмову від продовження дії договору оренди відповідачеві, окрім напису на поштовому повідомленні "Сафаров" і підпису без зазначення дати вручення листа, а тому з урахуванням цього факту договір оренди продовжився на той самий строк і на тих самих умовах не може вважатися обгрунтованим, зважаючи на таке.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обгурнтування своїх вимог та заперечень.
Наданими позивачем доказами підтверджується , що орендодавець належним чином повідомив відповідача про відмову від продовження строку дії договору оренди.
Окрім цього, приписи Закону України "Про оренду державного та комунального майна ", який регулює спірні правовідносини, а зокрема статті 17 цього закону, не вимагають від орендодавця у разі закінчення строку дії договору оренди та наявності його заяви про відмову від продовження дії договору оренди обов"язку доводити факт отримання орендарем направленої на його адресу заяви.
Відповідач не довів факту отримання ним згідно з повідомленням №70076 про вручення 26.07.05 р. іншого рекомендованого листа ніж лист позивача №2516/04 від 22.07.05 р. та чому напис "Сафаров" на зазначеному повідомленні не може вважатися підтвердженням отримання листа довіреною особою відповідача.
А отже, оскільки позивачем було належним чином повідомлено відповідача про небажання продовжити строк дії договору оренди і тому цей договір припинив дію, у відповідача у зв"язку з цим виник обов"язок звільнити спірне приміщення та повернути його позивачеві за актом прийому-передачі, як це передбачено пунктами 7.1 та 2.4 договору оренди
Таким чином, місцевий господарський суд, задовольняючи позов про виселення відповідача із орендованого відповідно до укладеного сторонами договору оренди державного майна №33 від 29.04.2002 р. примішення та передання його позивачеві, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 44, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.02.2006р. у справі № 44/05-06 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис)
Судді (підпис)
(підпис)