Україна
Харківський апеляційний господарський суд
14 червня 2006 р. Справа № 30/100-05
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Пушай В.І., судді Барбашова С.В. , Плужник О.В.
при секретарі Казакової О.В.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Безкоровайний В.А..
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1464Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.03.06 р. по справі № 30/100-05
за позовом - ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство", м. Харків
до ТОВ "Спецтрансавто", м. Харків
про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -
встановила:
У жовтні 2005 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним з моменту укладання договору від 05.06.2003 р. купівлі-продажу акцій ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" та договори від 08.10.2003 р., 28.10.2003 р. купівлі-продажу основних фондів (автотранспортних засобів) укладених між ТОВ "Спецтрансавто" і ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" в зв'язку з тим, що укладені між позивачем і відповідачем договір купівлі-продажу цінних паперів від 05.09.2003 р. і договори від 08.10.2003 р., 28.10.2003 р. купівлі-продажу автотранспортних засобів є такими, що суперечать в встановленій Статутом цілям діяльності ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство", ціна транспортних засобів не відповідала їх справедливій ринковій вартості, фактично автотранспортні засоби були обміняні на акції позивача, у зв'язку з чим позивач зазнав збитки, а не отримав прибутку. Також позивач вказує на порушення вимог ст. 32 Закону України "Про господарське товариство", тобто, придбання акцій за рахунок основних фондів, що є складовою частиною статутного фонду при укладанні спірних договорів.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. по справі № 30/100-05 (суддя -Здоровко Л.М.) у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними з моменту укладання договору від 05.09.2003 р. купівлі-продажу акцій ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" та договорів від 08.10.2003 р., 28.10.2003 р. купівлі-продажу основних фондів (автотранспортних засобів), укладений між ТОВ "Спецтрансавто" і ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" відмовлено повністю, з посиланням на те, що судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок укладання спірних угод.
Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки воно необґрунтоване та незаконне, судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Позивач вказує, що господарський суд, дослідивши наданий висновок експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №5593 від 31.08.2005р. необґрунтовано не прийняв його за належний доказ по справі. Обставини, на які посилається суд (дослідження проводилися у 2005р., при розрахунку мала застосовуватися величина пробігу, умови догляду, зберігання, використання автотранспорту) не могли суттєво вплинути на вартість автотранспорту. Крім того, позивач вказує на безпідставність не прийняття до уваги висновку спеціаліста-економіста №1. Також позивач вважає, що господарський суд неправомірно застосував норми матеріального права, оскільки ст.8 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" та ст.32 Закону України "Про господарські товариства" не взаємовиключають, а доповнюють одна одну.
Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Свого представника у засідання позивач вдруге не направив і заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника у цивільній справі. Представник відповідача проти заявленого клопотання заперечує, посилаючись на умисне затягування позивачем розгляду справи, котрий вдруге не надсилає свого представника в засідання судової колегії.
Судова колегія розглянула клопотання відповідача і враховуючи те, що позивач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи. Неявка представника позивача вдруге у засідання не є обставиною, що позбавляє судову колегію розглянути подану скаргу, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів (документів), котрі не були розглянуті місцевим господарським судом і, відповідач мав змогу направити у засідання іншого представника (керівника, заступника) для надання пояснень щодо предмету спору. За таких обставин судова вважає, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, в відповідно до установчого договору про створення ТОВ "Спецтрансавто" від 19.03.2003р. як вклади до статутного фонду відповідача засновники, внесли 13 443 шт. акцій ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство", тобто позивача, загальною номінальною вартістю 100 828,50 грн. Статутний фонд відповідача на момент створення, згідно статуту і установчого договору, становив 100 828,50 грн.
27 березня 2003р. позачерговими загальними зборами акціонерів ВАТ «Харківське автотранспортне підприємство" було ухвалено рішення про викуп 13824 акцій власного випуску через обмін їх на еквівалентну вартість транспорту акціонерів ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство", номінальною вартістю 7 грн. 50 коп. за акцію (з наступним анулюванням акцій).
05.09.2003р. між позивачем і відповідачем був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого відповідач передав у власність, а позивач прийняв 13443 шт., акцій позивача, номінальною вартістю 7.50 грн. кожна, сумарною номінальною вартістю 100822,50 грн. ТОВ «Спецтрансавто" на підставі акту приймання - передачі цінних паперів до договору купівлі - продажу від 05.09.2003 року передав, а ВАТ "Харківське автотранспортне підприємство" прийняв прості імені акції номінальною вартістю 7 грн. 50коп. у кількості 13443 акції на суму 100822,50 грн. Зазначений акт підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств та його копія додана до матеріалів справи. Відповідно п. 2.1. цього договору форма та 4 порядок оплати регулюються додатковою угодою.
У вересні 2003р. між позивачем і відповідачем був укладений договір - угода, у п. 1 якої зазначено, що на підставі рішення зборів акціонерів від 27.03.2003 року про викуп 13443 акцій шляхом обміну їх на еквівалентну вартість транспортних засобів, відповідач зобов'язався продати позивачу 13443 шт. акцій на суму 100822,50 грн., а позивач зобов'язався продати відповідачу автотранспортні засоби на суму 124333 грн. в т.ч. ПДВ. Відповідно п. 2.1. зазначеної угоди на підставі виконаних взаємних обов'язків сторони здійснюють залік зустрічних однорідних вимог на суму 100822.50 грн. Залишкову суму 23510,50 грн. відповідач зобов'язався перерахувати розрахунковий рахунок позивача до 31.12.2003р. яку було перераховано 25.12.2003 - 06.05.2004 року, що не заперечується сторонами.
08.10.2003р., 09.10.2003р. і 28.10.2003р. між сторонами були укладені договори купівлі - продажу за №№ А-2140, А-2141, А-2142, А-2143, А-2144, А-2145, А-2146, А-2147, А-2148, А-2149, А-2151, А-2152, А-2153, А-2154, А-2155, А-2156, А-2157, А-2158, А-2160, А-2161, А-2162, А-2163, А-2164, А-2165, А-2166, А-2167, А-2168, А-2170, А-2171, А-2174, А-2175, А-2176, А-2177, А-2332, А-2335, А-2336, А-2338, А-2339, А-2340, А-2341, А-2343, А-2344, А-2345, А-2347, А-2355, А-2358, А-2359, відповідно до яких позивач передав у власність відповідачеві автотранспортні засоби у кількості 47 одиниць. Зазначені угоди були укладені на біржі "Автотранс".
Сторони виконали умови договору - угоди за вересень 2003 року, про що свідчить акт заліку за жовтень 2003 року та акти приймання - передачі транспортних засобів від 08.10.2003 року та від 23.10.2003 року, копії яких додані до матеріалів справи та не заперечується сторонами.
Місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи позивача, про те, що акції було обмінено на автотранспортні засоби, оскільки, як свідчать матеріали справи, сторони уклали договір купівлі-продажу цінних паперів від 05.09.2003 року та договори купівлі-продажу автотранспортних засобів за грошові кошти. У подальшому сторони здійснили залік зустрічних однорідних грошових вимог на суму 100822,50 грн., що не заборонено чинним законодавством.
Відповідно ст. 32 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство має право викупити у акціонерів оплачені ними акції лише за рахунок сум, що не перевищують розмір статутного фонду.
Місцевий господарський суд також обґрунтовано відхилив доводи позивача, про те, що акції придбані в порушення ст. 32 Закону України "Про господарські товариства" на підставі наданих доказів.
Так, 21.11.2003 року Харківським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку було проведено позапланову перевірку провадження діяльності на ринку цінних паперів ВАТ «Харківське АТП", за результатами якої складений відповідний акт. Як зазначено в акті, викуп товариством власних акцій здійснено у відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про господарські товариства" за рахунок сум, які перевищують статутний фонд, оскільки при прийнятті рішення про викуп акцій згідно балансу станом на 31.03.2003 року та при здійсненні викупу акцій згідно балансу станом на 30.09.2003 року товариство мало у наявності такі суми у розмірі 798,2 тис. грн. та 725,00 тис. грн. відповідно.
Крім того, до матеріалів справи доданий висновок судово-економічної експертизи № 3181 від 17.05.2004 року виконаний на підставі ухвали від 13.04.2004 року судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по цивільній справі № 2-2740 за позовом Лащенко В.І. до ТОВ «Спецавто" та ВАТ «Харківське АТП" про визнання договору купівлі-продажу основних фондів ВАТ «Харківське АТП" недійсним, в якому також зазначено, що 13443 акції ВАТ «Харківське АТП" придбані підприємством з перевищуючих статутний фонд коштів. Зазначені докази місцевий господарський суд обґрунтовано прийняв як належні, що мають значення для правильного вирішення спору.
Також в матеріалах справи є звіт по оцінці ринкової вартості автотранспорту, який належить ВАТ «Харківське АТП", виконаний ВП (бюро товарних експертиз) «Центр -персонал", до якого доданий експертний висновок по визначенню вартості автотранспорту, який належить ВАТ «Харківське АТП". Як вбачається із зазначеного експертного висновку, станом на 07.08.2003 року, експертами визначено ринкову вартість автотранспорту, який є предметом спірних договорів купівлі-продажу, таку саму, як і вартість, що зазначена у договорах купівлі-продажу автотранспорту та становить загальну суму 124333,00 грн. зазначений звіт позивачем не був оскаржений.
Ухвалою місцевого господарського суду від 08.04.2005 р. по справі було призначено судово-автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
Яка ринкова вартість автотранспорту, переданого у власність ТОВ «Спецтрансавто" за договорами купівлі -продажу від 08.10.2003 року і від 28.10.2003 року на момент укладення цих угод?
З висновку судове -авто-товарознавчої експертизи № 5593 від 31.08.2005 року вбачається, що вартість транспортних засобів, яка визначена згідно даних матеріалів справи № 30/100-05 складає 388313,69 грн. До висновку додана таблиця з зазначенням вартості кожного транспорту окремо. Суд, дослідивши наданий висновок експертизи, проведеної Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса № 5593 від 31.08.2005 року, правомірно не прийняв його за належний доказ по справі, оскільки в частині II зазначено, що експертне дослідження проводилось методом вивчення даних господарської справи, проводились відповідні розрахунки. Технічний огляд автомобілів станом на дату укладення угод не проводився і експертом не обґрунтовано визначена вартість автотранспорту як ринкова на момент його продажу. Крім того, дослідження проводилося у 2005 році. При розрахунку експертами мала застосовуватись величина пробігу, умови догляду, зберігання, використання автотранспорту, однак таких даних у матеріалах справи немає та не надавались експерту. Отже зазначені судом факти виключають можливість визначення дійсної та обґрунтованої ринкової вартості автотранспорту саме станом на час укладення спірних договорів, тобто станом на 2003 рік, тому місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив зазначений висновок експерта в порядку ч. 6 ст. 42 ГПК України. Суд також обґрунтовано не прийняв до уваги висновок спеціаліста - економіста № 1 (т. 1 а.с. 15-24), оскільки він не завірений належним чином, а викладені висновки суперечать матеріалам справи.
Також, місцевий господарський суд обґрунтовано відхилив доводи позивача, що укладені між позивачем та відповідачем договори купівлі - продажу цінних паперів від 05.09.2003 року і купівлі - продажу автотранспортних засобів від 08.10.2003 року та 28.10.2003 року є такими, що прямо суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, або в установчих документах, у зв'язку з чим позивач зазнав збитків.
До оспорюваних позивачем угод у відповідності до ст. 242 ЦК УРСР, який діяв на час здійснення відчуження, застосовуються відповідні правила про договір купівлі - продажу.
Відповідно ст. 228 ЦК УРСР, який діяв на час укладення спірних договорів продаж майна провадиться за цінами, що встановлюються за погодженням сторін, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Стаття 691 ЦК України також передбачає врегулювання ціни за договором купівлі - продажу по домовленості сторін.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
До матеріалів справи доданий аудиторський висновок № 45-4 по висновкам тематичного аудиту від 28.11.2003 року, який був проведений у ВАТ «Харківське АТП". Із зазначеного висновку вбачається, що основним видом діяльності у 1997-2003 роках був ремонт та технічне обслуговування вантажних автомобілів, а також реалізація виробничих запасів і товарів, що відповідає видам діяльності ТОВ «Харківське АТП", зазначеним в п. 4 Статуту ТОВ «Харківське АТП", копія якого додана до матеріалів справи. Щодо викупу акцій власного випуску, то незалежним аудитором встановлено, що на момент виконання договору купівлі - продажу акцій власного випуску джерела власного капіталу перевищували статутний фонд та складали 725,00 тис. грн., тобто значно перевищували необхідну суму та дозволяли позивачу здійснити викуп акцій. Аудитор зазначає, що у виконання позивачем договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.09.2003 року були викуплені прості іменні акції власної емісії у відповідача у кількості 13443 шт. на загальну суму за договірною ціною 100822,50 грн., внаслідок чого позивачем був отриманий прибуток від угоди в сумі 65460,95 грн., яка відображена в бухгалтерському обліку у складі інших доходів. Також, з аудиторського висновку вбачається, що економічний сенс отриманого в результаті виконання зазначеної угоди прибутку є в тому, що підприємство вигідно продало частину своїх основних засобів, а саме: основні засоби залишковою вартістю 38,1 тис. грн. підприємство продало за 103,6 тис. грн., при цьому, в перспективі, додатково до отриманого прибутку від угоди, досягло зменшення своїх зобов'язань капітального характеру перед акціонерами на суму 100,8 тис грн., що відповідає корпоративним інтересам залишившихся акціонерів. Аудитором за результатами перевірки, зроблений висновок, що внаслідок виконання зазначеної угоди отриманий прибуток, що повністю виключає наявність шкоди, оскільки збитки внаслідок виконання відсутні.
Місцевий господарський суд також обґрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на той факт, що внаслідок укладання спірних угод він суттєво знизив свою спроможність забезпечувати потреби народного господарства у своїх послугах з перевезення автотранспортними засобами і можливість отримання прибутку, що суперечать меті діяльності, зазначеній в статуті підприємства позивача з наступних підстав. Пункт 4 статуту ВАТ «Харківське автотранспортне підприємство" передбачає чимало основних видів діяльності підприємства позивача. Позивач не навів суду достатніх доказів того, що саме внаслідок неспроможності надання достатніх автотранспортних послуг, що на його думку спричинило укладення спірних угод, він не одержав законного прибутку, оскільки таких наслідки могли наступити як результат виконання позивачем будь-якого іншого з видів діяльності, зазначених в статуті .
Щодо посилання позивача на той факт, що в порушення ст. 8 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу" станом на дату укладання спірних договорів (березень - жовтень) він мав заборгованість з податків, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 8 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" встановлено вимоги щодо придбання акцій акціонерним товариством. Особливості придбання акціонерним товариством власних акцій передбачені саме ст. 32 Закону України "Про господарські товариства". Як свідчать матеріали справи, позивач вказує заборгованість перед державою станом на день надання звітів (балансів), а не на день укладання спірних договорів. Крім того, ст. 32 Закону України «Про господарські товариства" не передбачає обмеження права товариства викупу власних акцій за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження за наявності заборгованості перед державою. Оскільки Закон України «Про господарські товариства" був прийнятий пізніше ніж Закон України «Про цінні папери та фондову біржу", місцевий господарський суд правомірно застосував до спірних правовідносин норми саме Закону України «Про господарські товариства". До того ж позивач не обґрунтував у чому є порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в результаті купівлі ним акцій у відповідача.
У зв'язку з викладеним, рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2006 року прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Рішення господарського суду Харківської області від 23.03.2006 р. по справі №30/100-05 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя
Судді