Ухвала
Іменем України
11 грудня 2006 року
Справа № 2-6/10204-2006А
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Заплави Л.М.,
Видашенко Т.С.,
секретар судового засідання Льговська Ю.М.
за участю представників сторін:
позивача: Руденко А.А., дов. № 31 від 27.04.2006 року;
відповідача: Аметов С.Д., дов. № 01/98 від 16.1.2006 року;
розглянувши апеляційну скаргу Фонд майна Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 03 жовтня 2006 року у справі № 2-6/10204-2006А
за позовом Науково-виробничого підприємства "Вина Криму" (вул. З. Жильцової, 30-13, м.Сімферополь, 95017)
до Фонду майна Автономної республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, м.Сімферополь, 95015)
про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії
Постановою господарського суду АР Крим від 03.10.2006 року у справі № 2-6/10204-2006А позов Науково-виробничого підприємства "Вина Криму" задоволено. Суд зобов'язав Фонд майна АР Крим у десятиденний строк з моменту набрання постановою законної сили погодити проектно-кошторисну документацію на невід'ємні поліпшення державного майна, орендованого позивачем на підставі укладеного з Фондом майна АР Крим 03.01.2002 року договору оренди майна структурного підрозділу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва, який знаходиться по вул. Красноармійській, 1 у м.Сімферополі.
При прийняття постанови, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, на підставі договору від 03.01.2002 року, є орендарем об'єкту нерухомості - структурного підрозділу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва, розташованого по вул.Красноармійській, 1 у м.Сімферополі, ним виконані роботи, спрямовані на поліпшення орендованого об'єкту та даний факт підтверджено матеріалами справи. Тому, суд прийшов до висновку про обгрунтованість вимог про зобов'язання Фонду майна АР Крим погодити такі поліпшення, оскільки це створює для орендаря право на подальший викуп орендованого об'єкту у разі прийняття рішення про його приватизацію.
Не погодившись з постановою господарського суду АР Крим, Фонд майна АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у позові Науково-виробничого підприємства "Вина Криму" відмовити.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, полягають у тому, що структурний підрозділ колишнього Сімферопольського експериментального виробництва відноситься до об'єктів, що не підлягають приватизації, а також у тому, що позивачем не надано всіх документів, необхідних для погодження здійснених поліпшень орендованого об'єкту, передбачених Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року №377 та наказом Фонду майна АР Крим від 07.05.2004 року № 435 «Про узгодження проектно-кошторисної документації на проведення поліпшень орендарем».
Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою.
У зв'язку з неможливістю брати участь у судовому засіданні судді Антонової І.В., на підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду, у складі судової колегії було здійснено заміну на суддю Видашенко Т.С.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фонду майна АР Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.
01.01.2002 року між Фондом майна АР Крим (орендодавець) і Науково-виробничим підприємством «Вина Криму" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу колишнього Сімферопольського експериментального виробництва, розташованого по вул.Красноармійській, 1 у м. Сімферополі (а.с.53-58).
Відповідно до пункту 6.3 договору оренди, орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати його реконструкцію, технічне переобладнання та інші покращення, які обумовлюють підвищення його вартості.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 24.04.2002 року за вих. №08-09/2410 тв від 30.01.2003 року за вих. №08-19/233 Фонд майна АР Крим дозволив позивачеві проведення капітальних вкладень в орендовані основні засоби за рахунок власних коштів (а.с. 12, 13).
На підставі вказаного дозволу, 01.01.2002 року між позивачем та приватним підприємством «Лакта" було укладено договір підряду на реконструкцію об'єкту оренди (а.с.14, 113). Перелік робіт, їх вартість визначено у локальному кошторису (а.с.20-23), підсумкових відомостях ресурсів (а.с. 15-19, 26-30), угоді про договірну ціну (а.с.24-25). Загальна вартість робіт та матеріалів склала 51697,00 грн. Про виконання робіт складено акт приймання виконаних підрядних робіт від 09.07.2002 року вартістю 51697,20 грн. (а.с.31-34). Оплата виконаних робіт здійснена позивачем, що підтверджується представленими платіжними документами (а.с.37-52).
Позивач листом від 13.03.2006 року вих.№24 звернувся до Фонду майна АР Крим з метою узгодження проектно-кошторисної документації на проведені за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна (а.с.7).
Відповідно до пункту 2.2 «Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004р. №377, підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:
1. договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства;
2. письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;
3. погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;
4. аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи.
5. довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв'язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;
6. інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.
Проаналізувавши зміст листа Фонду майна АР Крим від 14.04.2006 року вих. № 08-19/2447 про залишення без розгляду звернення позивача про узгодження проектно-кошторисної документації на проведені поліпшення орендованого майна (а.с.35), судова колегія не вбачає посилань Фонду майна АР Крим на відсутність яких-небудь документів, надання яких передбачено Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації», затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 року №377 та не надано позивачем.
При цьому, єдиною підставою залишення звернення позивача без розгляду зв'явилось посилання на те, що об'єкт оренди призначений для виробництва винопродуктів та на нього поширюються обмеження, встановлені статтею 5 Закону України «Про приватизацію державного майна" стосовно того, що не підлягають приватизації майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що пунктом «г» частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна" до об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації, віднесені майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина лікеро-горілчані вироби.
Частина 6 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна" передбачає, що перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Такий перелік затверджено Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 07.07.1999 року №847-ХГУ з наступними змінами і доповненнями. Однак, колишнє Сімферопольське експериментальне виробництво у цьому переліку відсутнє, тому, воно не належить до об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, відповідач в обгрунтування власних доводів не надав суду доказів знаходження орендованого об'єкту в переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Господарським судом АР Крим вірно встановлено, що згідно зі статтею 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», приватизація об'єкту оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації" (статтею 1 названого Закону передбачено дію програми до затвердження чергової Державної програми приватизації), встановлено, що орендар одержує право на викуп орендованого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше як 25 відсотків залишкової (відновлювальної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №1876 від 10.08.2006 року, виконаної Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз, вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем - НВП «Вина Криму" за власний рахунок за час оренди, складає 42906,00 грн. (а.с.84-92). Відповідно до акту приймання-передачі майна в оренду станом на 30.11.2001 року залишкова вартість об'єкту оренди складала 114395,75 грн. (а.с.59-64).
Тому, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вартість здійснених орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від об'єкта без завдання йому шкоди складає більше 25 відсотків залишкової (відновлювальної за вирахуванням зносу) вартості орендованого майна та даний факт створює для позивача, відповідно до пункту 51 Державної програми приватизації, право на викуп об'єкту оренди у разі прийняття рішення про його приватизацію.
За таких обставин, безпідставність залишення Фондом майна АР Крим звернення позивача без розгляду підтверджується матеріалами справи та нормами чинного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 2 статті 16 Цивільного кодексу України зазначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтями 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єктів владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи його окремих положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.
Відповідно до статті 200 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при задоволенні господарським судом АР Крим позовних вимог про визнання права постійного користування порушень норм матеріального та процесуального права не виявлено, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Керуючись статтями 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Фонд майна Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 жовтня 2006 року у справі № 2-6/10204-2006А залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко