Дело № 216/2278/13-к
пров. № 1-кп/216/109/13
16.04.2013 року. Центрально-Міський районный суд міста Кривого Рогу
у складі головуючого судді Філатова К.Б.,
при секретарі Малиця С.О.,
за участю прокурора Сеїна Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 14 березня 2013 року Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу за ст. 15 ч. 2, 185 ч. 1 КК України до штрафу на користь держави в сумі 850 гривень, що проживає по АДРЕСА_1,
в скоєні злочину, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України, суд -
26 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Департаменту внутрішньої безпеки МВС України Управління внутрішньої безпеки в Дніпропетровській області за адресою: м. Кривий Ріг, вул. К. Маркса, 71 з повідомленням про те, що 25 лютого 2013 року він був безпідставно затриманий працівниками Центрально-Міського РО КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області та незаконно доставлений до приміщення Центрально-Міського РВ КМУ для проведення слідчих дій, де до нього застосовувалися заходи фізичного впливу.
28 лютого 2013 року за повідомленням ДВБ МВС України УВБ в Дніпропетровській області за фактом застосування працівниками Центрально-Міського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області до ОСОБА_2 заходів фізичного впливу, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України.
Під час проведення досудового розслідування 6 березня 2013 року в період часу з 9 годин до 10 годин 30 хвилин ОСОБА_2, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, в приміщенні прокуратури Центрально-Міського району міста Кривого Рогу, розташованій по вул. Леніна, 43-а в місті Кривому Розі, дав показання в якості потерпілого, в яких послідовно розповів про застосування до нього з боку робітників міліції фізичного насильства.
11 березня 2013 року ОСОБА_2 був викликаний до прокуратури Центрально-Міського району міста Кривого Рогу з метою проведення слідчого експерименту.
12 березня 2013 року в 10.00 годин ОСОБА_2 прибув до прокуратури Центрально-Міського району міста Кривого Рогу для проведення слідчого експерименту та заявив про недоцільність його проведення, але виразив бажання, щоб його додатково допитали. Під час додаткового допиту, який продовжувався з 10.10 до 11.30 годин, ОСОБА_2 зізнався, що дав завідомо неправдиві показання, пояснивши свої дії тим, що хотів приховати від матері факт розтрати грошових коштів, що 25 лютого 2013 року дала йому його мати.
ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що 25 лютого 2013 року мати дала йому гроші в сумі 200 гривень, щоб він купив хліба, а здачу повернув їй. Гроші він віддав своєму знайомому, якому був винен, а матері розповів, що його затримали робітники міліції, які побили його і забрали гроші. Мати наполягла, щоб він заявив про це в міліцію. Разом з матерю він приїхав до міліції, де розказав, що робітники міліції побили його та забрали гроші. Його направили у службу власної безпеки, де він знов розповів про неправомірні дії робітників міліції, написав заяву про притягнення винних до кримінальної відповідальності та дав письмові пояснення. Через кілька днів його визвали для проведення слідчого експерименту, і він зізнався, що все вигадав, злочину відносно нього працівники міліції не скоювали. Кається в скоєному злочині.
Крім особистого визнання вини підсудним, його вина підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, яка пояснила, що підсудний - її син. Вона зустріла сина на вулиці та дала йому гроші в сумі 200 гривень одною купюрою, щоб він купив хліба та приніс їй здачу. Син пішов та довго не повертався. Не дочекавшись його, вона пішла додому. Син прийшов додому без хліба та грошів, розповів, що його затримали робітники міліції, били його та зібрали в нього гроші. Вона наполягла, щоб син про все це розповів в міліції та спільно із сином ходила до міліції, де син написав заяву про скоєний відносно нього злочин та дав свої письмові пояснення з цього приводу.
Оцінив докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 є склад злочину, передбаченого ст. 384 ч. 1 КК України за ознаками: завідомо неправдиві показання свідка чи потерпілого.
Обмірковуючи питання про призначення покарання підсудним, суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, ступінь та тяжкість скоєного, характеристику особистості підсудного, який має не зняту та не погашену судимість, але вину визнав повністю та щиро кається в скоєному, задовільно характеризується за місцем проживання.
З урахуванням вказаного суд вважає, що покарання підсудному слід визначити з застосуванням ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання за ст.384 ч. 1 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, якщо він не скоїть нового злочину та виконує покладені на нього судом обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично являтися в органи кримінально-виконавчої інспекції на реєстрацію.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком чинності залишити у вигляді особистого зобов'язання.
На вирок суду може бути подано апеляцію в Дніпропетровський апеляційний суд через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Згідно ст. 376 ч.6 Кримінального процесуального кодексу України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: К. Б. Філатов