Справа № 232/569/13-ц
23 квітня 2013 року м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Артеменко Л.І.
при секретарі Євсєєвій Ю.М., Гудзь Ю.С.
за участю представників позивача Биковської О.С., Орлової Н.І.
відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання,
4 березня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 заборгованості за надані послуги з теплопостачання квартири АДРЕСА_1 в сумі 15637,12 грн, нарахованої за період з 01.02.1997 по 31.01.2013 включно і не сплачених добровільно, а також 3% річних в сумі 1122,66грн та індексу інфляції 1357,09 за період січень 2010-січень 2013. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що відповідачам надавались послуги з централізованого теплопостачання, однак ті не сплачували їх у строки, встановлені п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затв. Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005. На суму боргу за останні три роки відповідно до ст. 625 ЦК України нараховані індекс інфляції та 3% річних. В видачі судового наказу ухвалою суду 21.02.2013 відмовлено через наявність спору про право (пропущений строк позовної давності).
За заявою представника позивача ухвалою суду співвідповідачем залучена до справи співвласник житла ОСОБА_5
У судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю, посилаючись на подачу теплової енергії на будинок відповідачів протягом зазначеного періоду та несплату наданих послуг за встановленими тарифами, виходячи з площі квартири відповідачів, строку фактично наданих послуг та тарифів, при цьому відсутність опалення в квартирі відповідачів до уваги не приймалась через відсутність в цьому вини їх підприємства.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов фактично визнав частково. Суду пояснив, що опалення квартири відбувалось до 2007 року, однак він і співвідповідачі фактично послугами не користувались, оскільки в квартирі не жили, а тому відсутність опалення їх влаштовувала; як йому стало відомо пізніше, в 2007 році сусіди поверхом нижче відокремили його квартиру від теплопостачання; дозволу на відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання він не має. Відповідачем пропущено встановлений ст.. 257 ЦК України строк позовної давності, який просив застосувати.
Відповідач ОСОБА_4 в суді позов не визнала з тих підстав, що фактично в квартирі не живе і послугами не користується, просила застосувати строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_5 до суду не прибула, заяв, клопотань про відкладення судового розгляду не надала.
Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1, з 25 червня 1996 року на підставі свідоцтва про право власності на житло. Отже, оскільки відповідно до ст.. 322 ЦК України всі власники житла несуть тягар утримання майна, а згідно ч. 2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ч.2 ст.372 ЦК України їх долі є рівними, кожен з власників несе відповідальність за зобов'язаннями в рівній частці, тобто, 1/3.
Позивач, відповідно до договірних відносин з балансоутримувачем надавав послуги теплопостачання на вищевказаний будинок, що не заперечується відповідачами. Тобто, позивач у даному випадку, є виробником послуг.
На відповідача ОСОБА_4 оформлений особовий рахунок НОМЕР_1, що нею не спростовано і свідчить про фактичне укладення договору, і ці обставини підтверджуються копіями особового рахунку.
Отже, відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання за зазначеною адресою, при цьому їх фактичне не проживання в належній їм квартирі не має правового значення для вирішення спору.
Відносини з приводу теплопостачання фізичним особам регулюються Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року (зі змінами, внесеними постановою КМУ № 1268 від 31.10.2007 року).
Відповідно до ст. 13, п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст..1,19,24 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 7,23,30 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року № 1198, споживач - фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору, зобов'язаний щомісяця, до 20 числа наступного за розрахунковим, здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.
Доводи відповідачів про фактичне не отримання послуг через відокремлення сусідами батарей центрального опалення в їх квартирі від мережі теплопостачання будинку не заслуговують на увагу, оскільки відповідачі, як власники житла, несуть тягар його утримання, зобов'язані забезпечувати належний технічний стан всіх мереж, у тому числі і системи теплопостачання, в своїй квартирі. Відповідачами не надано доказів не отримання послуг позивача з вини останнього, оскільки за актами обстеження квартири відповідачів від 5 квітня 2013 року центральне опалення квартири відсутнє через відокремлення труб в квартирі поверхом нижче для усунення аварії, яка мала місце в листопаді 2007 року в 103 квартирі та 99 квартирі не з вини позивача, що відповідачів цілком влаштовувало, бо жодний з них не намагався відновити систему теплопостачання квартири.
Правилами передбачено, що в разі відмови споживача від користування послугами з теплопостачання він має право розірвати договір та вимагати відключення відповідних мереж за умови технічної можливості, оскільки при цьому не повинні порушуватися санітарно-гігієнічні, теплотехнічні вимоги та експлуатаційні показники інших квартир багатоквартирного житлового будинку. Дозвіл на відключення споживача від користування послугами із централізованого опалення та гарячого водопостачання надається органами місцевого самоврядування. Такого дозвілу відповідачі не мають.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що нарахування їм плати за період з листопада 2007 року є правомірним. Плата за надані послуги нарахована, виходячи з діючих тарифів.
Згідно копії особового рахунку заборгованість за надані послуги складає в межах строку позовної давності за період з лютого 2010 року по січень 2013 року включно 6145,65 грн (15637,12 - 9491,47), 1/3 частина - 2048,55 грн.
Відповідно до ст. 625 ч.2 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний повернути борг з урахуванням індексі інфляції та 3% річних від простроченої суми. За розрахунком позивача за період лютий 2010 року - січень 2013 року індекс інфляції складає 1196,02 грн, 1/3 частина - 398,67 грн, 3% річних - 1099,86грн, 1/3 частина - 366,62грн. Загальна сума боргу з урахуванням 3% річних та індексі інфляції складає 8441,52 грн, 1/3 частина - 2813,84 грн.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а порушене право поновленню шляхом стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги в межах строку позовної давності пропорційно долі кожного відповідача у власності.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача понесені ним судові витрати в мінімальному розмірі - 229,41 грн в рівних долях з кожного.
Керуючись ст.ст. 257, 322, 372 ч.2 ЦК України, ст.ст. 13, 18, п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст..1,19,24 Закону України «Про теплопостачання», п.п. 7,23,30 Правил користування тепловою енергією, затв. Постановою КМУ від 3 жовтня 2007 року № 1198, ст. ст. 88, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго" на поточний рахунок 26006962494214 ПАТ «ПУМБ» м. Донецька МФО 334851 ОКПО 26221744, заборгованість за поставлену теплову енергію за період з 1 лютого 2010 року по 31 січня 2013 року включно з урахуванням 3% річних та індексу інфляції по 2813 (дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень 84 копійки з кожного.
Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на відшкодування судових витрат по 76 (сімдесят шість) гривень 47 копійок з кожного.
В решті позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.І. Артеменко