Справа № 11/775/1221/2013 Суддя 1-ої ін-ції:Токаренко М.А.
Категорія: ст.124 КК України Доповідач: Огурецький В.П.
16 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати
у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області
в складі:
головуючого Огурецького В.П.
членів суду Мозговенко В.В., Гєрціка Р.В.
за участю прокурора Мінькова А.Ю.
засудженого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Горлівки Донецької області, росіянина, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, раніше судимий: 23 лютого 1994 року Центрально-Міським районним судом м. Горлівки за ст.ст. 81 ч.З, 141 ч.2 КК України1960 року до 3 років позбавлення волі, звільнено 22 серпня 1995 року умовно - достроково на 1 рік 2 місяця 23 дня; 10 квітня 1996 року Калінінським районним судом м. Горлівки по ст.ст. 140 ч.2,43 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, звільнено 29 січня 1998 року по від'їзду строку покарання; 31 серпня 1999 року Калінінським районним судом м. Горлівки по ст.ст. 102, 206 ч.2, 43 КК України 1960 року до 4 років позбавлення волі, звільнено, на підставі ухвали Донецького обласного суду - вирок змінений визначене покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, звільнено 11 лютого 2002 року по відбуттю строку покарання; 11 квітня 2003 року Калінінським районним судом м. Горлівки за ст.ст.15 ч.1-185 ч.3, 395,70 КК України 2001 року до 3 років позбавлення волі, звільнено 24 листопада 2005 року по відбуттю строку покарання; 31 липня 2009 року Калінінським районним судом м. Горлівки по ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнено 2 квітня 2010 року по від'їзду строку покарання, що проживає за адресою: АДРЕСА_1
засуджено за ст. 124 КК України до 2 років обмеження волі.
Вироком суду ОСОБА_3 визнано винним та засуджено в тому, що 18 січня 2012 року у вечірній час перебував за місцем свого проживання в ломі АДРЕСА_1, де розпивав спиртні напої спільно зі своїм знайомим ОСОБА_5. Приблизно й 22 години 30 хвилин між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, у ході якого ОСОБА_5 наніс один удар кулаком в область грудей ОСОБА_3. Останній у свою чергу наніс один удар кулаком в область обличчя ОСОБА_5. У відповідь на це ОСОБА_5 схопив руками ОСОБА_3 за комір одягненого на ньому светра й повалив того на диван. Знаходячись зверху ОСОБА_5 двома руками обхопив шию ОСОБА_3 і в такий спосіб став утримувати останнього. ОСОБА_3 реально сприйняв загрозу свого життя, оскільки ОСОБА_5 був агресивно настроєний, перебував у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3, діючи умисно, з метою необхідної оборони взяв з дивана в праву руку кухонний ніж, після чого, невірно оцінивши ситуацію, яка склалася будучи в стані алкогольного сп'яніння, перевищуючи межі необхідної оборони, заподіюючи, тому що посягає шкоду, яка явно не відповідає посяганню й обстановці захисту, діючи умисно наніс ножем ОСОБА_5 один удар в область спини праворуч. У результаті злочинних дій ОСОБА_3 ОСОБА_5 заподіяне проникаюче колото-різане поранення грудної клітки праворуч, що ускладнилося гемотораксом, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції захисника ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку та звільнення засудженого від призначеного покарання з іспитовим строком. Апелянт посилається на той факт, що засуджений визнавав свою вину у скоєнні злочину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, посилається на той факт, що судом першої інстанції не враховано, що засуджений веде нормальний спосіб життя, має постійне місце мешкання, має стійкі соціальні зв'язки та постійне місце роботи.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3, який підтримував доводи апеляції захисника, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція захисника задоволенню не підлягає, а вирок суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Висновки суду щодо фактичних обставин справи сторонами в апеляційному порядку не оскаржується.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_3 суд першої інстанції належним чином врахував ступень тяжкості скоєного, особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжких злочинів, за місцем проживання характеризується посередньо, суд першої інстанції обґрунтовано визнав як обставину, що, пом'якшує покарання - розкаяння у скоєному злочині, як обставини, що обтяжує покарання - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння
Покарання, призначене засудженому відповідає вимогам ст.65 КК України та визначене в межах санкції ст. 124 КК України. Доводи захисника засудженого про те, що судом призначено занадто суворе покарання та його необхідно пом'якшити не приймаються до уваги, покарання є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року і п.п. 11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів
ухвалила :
Вирок Калінінського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 - без задоволення.
Судді: